ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 р.
№ 10/249-06 ( rs774340 ) (rs774340)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.I.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі) Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Санаторій-профілакторій
"Золоті піски"
на рішення
Запорізького апеляційного господарського суду від 22.03.07
у справі
№ 10/249-06 ( rs774340 ) (rs774340)
господарського суду
Херсонської області
за позовом
Приватного підприємця ОСОБА_1
до
Закритого акціонерного товариства "Санаторій-профілакторій
"Золоті піски"
про
стягнення 33056,03 грн.
за участю:
позивача
ОСОБА_1
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закритого
акціонерного товариства "Санаторій-профілакторій "Золоті піски" з
вимогою про стягнення заборгованості по договору поставки
продуктів харчування.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.11.06
в позові відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим,
що позивачем не доведено факту отримання відповідачем продукції на
загальну суму 123633,60 грн.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
22.03.07 рішення господарського суду Херсонської області від
10.11.06 скасовано, позов задоволено частково, з відповідача на
користь позивача стягнуто 27012, 10 грн. основного боргу, а в
решті позову відмовлено.
Закрите акціонерне товариство "Санаторій-профілакторій
"Золоті піски" вважає, що постанова Запорізького апеляційного суду
від 22.03.07 є необгрунтованою та незаконною, оскільки вона
прийнята при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для
справи, за неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права, а отже просить скасувати наведену постанову,
а рішення господарського суду Херсонської області від 10.11.06 по
справі залишити в силі.
В обгрунтування касаційної скарги товариство зазначає, що
апеляційний господарський суд допустив порушення норм
процесуального права, а саме ст.ст. 21, 4.2, 4.3, п.7 ст. 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а також
норм матеріального права, а саме: ст. 11, п.2.3, ст. 509
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Скаржник також відмічає, що апеляційний господарський суд,
прийнявши копії первинних облікових документів, порушив вимоги
Закону України від 16.07.99 "Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
та п.2.4, 2.5 Положення "Про
документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку",
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №
88 ( z0168-95 ) (z0168-95)
.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи місцевий господарський суд встановив,
що 20.04.05 між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ЗАТ СП "Золоті
піски" був укладений договір на поставку продуктів харчування. За
умовами п.4. договору, видача товару здійснювалася після
попередньої оплати. Продукти харчування відпускались відповідачу
за видатковими накладними на загальну суму 123633,60 грн.
Місцевий господарський суд, відхиливши вимоги позивача про
стягнення заборгованості за поставлені продукти харчування,
зазначив, що транспортні накладні, за якими позивачем було
відпущено продукти відповідачу, не відповідають вимогам п.2 ст. 9
Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
України" ( 996-14 ) (996-14)
, так як у них не вказані посади осіб,
відповідальних за здійснення господарської операції, відсутній
особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати
особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Апеляційний господарський суд, задовольняючи вимоги в
частині, виходив з того, що в силу приписів ст. 638 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір, укладений між сторонами, слід
визнати неукладеним, оскільки він не містить суттєвих умов,
зокрема, предмету поставки, кількості товару, яка підлягає
поставці, ціни, строків поставки.
В той же час, апеляційний господарський суд визнав факт
поставки продуктів харчування відповідачу на підставі
товарно-транспортних накладних, на загальну суму 27012 грн. В
підтвердження обгрунтованості суми в розмірі 27012 грн.,
апеляційним господарським судом визнано як належним доказом акт
взаємозвірки розрахунків сторін станом на 27.06.06 за підписом
відповідальної особи відповідача, а також довідку Державної
податкової інспекції. Щодо стягнення фінансових санкцій, заявлених
позивачем, то апеляційний господарський суд відхилив ці вимоги з
мотивів неукладеності договору поставки.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)
зобов'язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну
дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити
гроші, тощо, або утриматися від неповної дії, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені
актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не
передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні
права та обов'язки.
Прийняття відповідачем товару та підписання ним акту взаємо
звірки є діями, з яких виникає обов'язок оплатити отриману
продукцію. Тому апеляційний суд дійшов до вірного висновку про
необхідність стягнення суми заборгованості та про необхідність
відмови у стягненні штрафних санкцій.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним
та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а
тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без
змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх
обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Санаторію-профілакторію "Золоті піски" залишити без задоволення,
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
22.03.07 у справі
№ 10-249-06 ( rs774340 ) (rs774340)
залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко