ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     12 липня 2007 р.
 
     № 9/247 ( rs659818 ) (rs659818)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого
     Остапенка М.I.
     суддів :
     Борденюк Є.М.
     Харченка В.М.
 
     розглянувши касаційну скаргу
     Української державної корпорації  по  виконанню  монтажних  і
спеціальних будівельних робіт (Корпорація "Укрмонтажспецбуд")
 
     на постанову
     Київського апеляційного господарського  суду  від  15.05.2007
року
 
     у справі за позовом
     Тернопільського обласного центру зайнятості
 
     до
     Української державної корпорації  по  виконанню  монтажних  і
спеціальних будівельних робіт (Корпорація "Укрмонтажспецбуд")
 
     про
     стягнення коштів
 
                         В С Т А Н О В И В:
     у червні 2006 року, Тернопільський обласний центр  зайнятості
звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Української
державної  корпорації  по  виконанню   монтажних   і   спеціальних
будівельних робіт (Корпорації "Укрмонтажспецбуд"), про стягнення 1
977 580 грн.
     Позивач зазначав, що згідно договору №ТР5-ГП  від  03.02.2004
року, відповідач взяв на себе зобов'язання з  виконання  робіт  по
будівництву закладу соціального призначення.
     На виконання умов договору, платіжними дорученнями №1597  від
24.06.2004 року, № 3202 від 28.12.2004 року, №576  від  28.02.2005
року відповідачу перераховано в якості авансового  платежу  4  362
181 грн.
     Проте, станом на 01.12.2005 року,  відповідач  виконав  робіт
лише на  2  384  601  грн.,  тому,  посилаючись  на  п.19  Порядку
державного фінансування  капітального  будівництва,  затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня  2001  року  №
1764 ( 1764-2001-п ) (1764-2001-п)
        , ст.1 Закону України "Про закупівлю  товарів,
робіт і послуг за  державні  кошти"  ( 1490-14 ) (1490-14)
        ,  позивач  просив
зобов'язати відповідача повернути невикористану частину  авансу  у
сумі 1 977 580 грн.
     Рішенням господарського суду м. Києва від 14.02.2007  року  у
задоволенні позову відмовлено.
     За  наслідками  перегляду  справи  в  апеляційному   порядку,
постановою  Київського  апеляційного   господарського   суду   від
15.05.2007 року апеляційну  скаргу  позивача  задоволено,  рішення
господарського  суду  м.  Києва  від  14.02.2007  року  скасовано,
постановлено нове рішення про задоволення позову, шляхом стягнення
з відповідача 1 896  081,00  грн.  боргу  та  29  781,70  грн.  на
відшкодування судових витрат.
     Ухвалою Вищого господарського  суду  України  від  02.07.2007
року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою
відповідача, у якій він посилається  на  неправильне  застосування
апеляційним  господарським   судом   норм   матеріального   права,
порушення процесуальних норм, безпідставність  задоволення  позову
та стягнення з нього спірної суми і просить  постанову  Київського
апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року скасувати,  а
рішення  господарського  суду  м.  Києва  від  14.02.2007  року  -
залишити без змін.
     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників  сторін,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, судова колегія не вбачає підстав  для  її  задоволення,  з
огляду на наступне.
     Як   встановлено   попередніми   судовими   інстанціями    та
підтверджується наявними в справі  матеріалами,  03.02.2004  року,
між  Тернопільським  обласним  центром  зайнятості  (замовник)  та
Корпорацією (генпідрядник) укладено договір № ТР2-ГП на  виконання
підрядних    робіт    з    будівництва     закладу     соціального
призначення -будинку праці по вул.  Текстильній  у  м.  Тернополі,
відповідно до умов якого замовник доручає, а генпідрядник бере  на
себе зобов'язання з виконання  робіт  по  будівництву  зазначеного
об'єкту.
     На виконання  взятих  на  себе  договірних  зобов'язань  щодо
оплати позивач платіжними дорученнями №1597 від 24.06.2004 року, №
3202 від 28.12.2004 року, №576  від  28.02.2005  року  перерахував
відповідачу 4 362 181 грн., у якості авансового платежу.
     Станом на 01.12.2005 року відповідачем виконано робіт лише на
2 798 328,20  грн.,  що  підтверджується  довідками  про  вартість
виконаних підрядних робіт за грудень 2004  року,  серпень-листопад
2005 року, які підписано  повноважними  представниками  сторін,  і
наведені у зазначених документах дані сторони не оспорюють.
     Відповідно  до  частини  першої  статті  323   Господарського
кодексу  України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  договори  підряду  (субпідряду)  на
капітальне будівництво  укладаються  і  виконуються  на  загальних
умовах укладання та виконання  договорів  підряду  в  капітальному
будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України,  відповідно
до закону.
     Пунктом  19  Порядку  державного  фінансування   капітального
будівництва, затвердженого постановою Кабінету  Міністрів  України
від 27.12.2001 № 1764 ( 1764-2001-п ) (1764-2001-п)
        ,  встановлено,  що  замовник
перераховує  підряднику  аванс,  якщо  це  передбачено   договором
(контрактом); розмір авансу  не  може  перевищувати  30  відсотків
вартості   річного   обсягу   робіт;   підрядник    зобов'язується
використати одержаний аванс на придбання і  постачання  необхідних
для виконання  робіт  матеріалів,  конструкцій,  виробів  протягом
трьох місяців після одержання авансу; по  закінченні  тримісячного
терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
     З огляду на  встановлене  законодавством  право  замовника  й
обов'язок підрядника, апеляційний господарський суд дійшов вірного
висновку щодо  наявності  у  позивача  права  вимагати  повернення
авансу, невикористаного протягом тримісячного строку, обгрунтовано
постановив  рішення  про   стягнення   з   Української   державної
корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних  робіт
на користь Тернопільського обласного центру зайнятості1 896 081,00
грн. залишку  невикористаної  та  неповернутої  частини  авансу  і
підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду,
за наведених  у  касаційній  скарзі  мотивів,  судова  колегія  не
вбачає.
     Враховуючи наведене, керуючись  ст.  ст.  111-9,  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий Господарський суд України, -
     П О С Т А Н О В И В:
     Касаційну  скаргу  залишити  без  задоволення,  а   постанову
Київського апеляційного господарського суду  від  15.05.2007  року
( rs659818 ) (rs659818)
         -без змін.
     Головуючий М.I. Остапенко
     Судді Є.М. Борденюк
     В.М. Харченко