ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 р.
№ 7/161-86 ( rs261723 ) (rs261723)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ходаківської I.П.
Савенко Г.В. Данилової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги
ВАТ "Луцьке АТП-10754"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2007
року
у справі
№ 7/161-86 ( rs261723 ) (rs261723)
господарського суду Волинської
області
за позовом
Підприємця ОСОБА_1
до
ВАТ "Луцьке АТП-10754"
про
погодження меж земельної ділянки
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 дов. від 10.04.2007 року
відповідача: Шемет I.К. дов. від 02.11.2006 року
Склад судової колегії змінено за розпорядженням заступника
Голови Вищого господарського суду України від 11.07.2007 року за №
02-12.2/162.
У зв'язку з перебуванням судді Вищого господарського суду
України Першикова Є.В. у відпустці, призначено колегію суддів у
складі: головуючого -Ходаківської I.П., суддів: Савенко Г.В.,
Данилова Т.Б.(зазначене розпорядження міститься в матеріалах
справи).
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 12.07.07 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Волинської області від
13.11.2006 року у справі № 7/161-86 ( rs261723 ) (rs261723)
позов Підприємця
ОСОБА_1 до ВАТ "Луцьке АТП-10754" задоволено повністю.
Зобов'язано ВАТ "Луцьке АТП-10754" погодити підприємцю
ОСОБА_1 межі відведення земельної ділянки для обслуговування
виробничих приміщень в АДРЕСА_1 згідно розробленого проекту.
Присуджено до стягнення з ВАТ "Луцьке АТП-10754" на користь
підприємця ОСОБА_1 85 грн. в повернення витрат по сплаті
державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Стягнуто з ВАТ "Луцьке АТП-10754" в дохід Державного бюджету
штраф у розмірі 500 грн.
Переглянувши рішення господарського суду в апеляційному
порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду
від 23.01.2007 року зазначене рішення залишено без змін,
апеляційна скарга ВАТ "Луцьке АТП-10754" -без задоволення.
Приймаючи судові рішення, судами було враховано, що об'єкти
нерухомого майна належать на праві власності підприємцю ОСОБА_1,
які знаходяться по АДРЕСА_1, їх розташовано на земельній ділянці,
яка знаходиться в користуванні відповідача, а тому позивачу -
підприємцю ОСОБА_1, не може бути відмовлено у погоджені меж
відведення земельної ділянки згідно розробленого плану.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось
ВАТ "Луцьке АТП-10754" в якій просить зазначені судові рішення
скасувати, провадження у справі закрити. Обгрунтовуючи касаційну
скаргу, скаржник зазначає, що підприємець ОСОБА_1 не запропонував
акт погодження меж земельної ділянки, яка на його думку, підлягає
вилученню.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального і процесуального права на підставі встановлених
фактичних обставин справи.
Заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності застосування норм діючого
законодавства, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами, 07.10.2003 року між
відкритим акціонерним товариством "Луцьке АТП №10754" та ОСОБА_1
було укладено договір купівлі-продажу.
Згідно умов зазначеного договору товариство "Луцьке АТП
№10754" продало, а ОСОБА_1. купив 53/100 частини будівлі
контрольно-пропускного пункту /В-3/, а саме: приміщення з 2-1 по
2-10 загальною площею 708,4 кв.м, та 24/100 частини будівлі мийки
механічної/Б-2/, а саме: I-й поверх - приміщення з 1 по 14 площею
106,4 кв.м.,II-й поверх з 15 по 24 площею 115,9 кв.м., загальною
площею 222,3 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
09.06.2005 року по справі №7/44-92 встановлено, що стороною даного
договору купівлі-продажу є підприємець ОСОБА_1., а не громадянин
ОСОБА_1.
Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 17.10.2003
року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об'єкти
нерухомості - 53/100 частини будівлі контрольно-пропускного пункту
/В-3/ та 24/100 частини будівлі мийки механічної /Б-2/, що
знаходяться по АДРЕСА_1, що підтверджується витягами про
реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Як підтверджено матеріалами справи (арк. 9) Луцька міська
рада рішенням за НОМЕР_1 від 29.12.2003 року "Про надання дозволу
на складання проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1"
надала ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту відведення земельної
ділянки для обслуговування виробничих приміщень на АДРЕСА_1
загальною площею 0,24 га за рахунок земель комунальної власності
при виконанні умов, визначених власником землі або
землекористувачем, державним інспектором по використанню і охороні
земель міста та іншими державними виконавчими органами при
погодженні місця розташування об'єкта.
Управлінням земельних ресурсів м. Луцька розроблено проект
відведення земельної ділянки для обслуговування виробничих
приміщень в АДРЕСА_1 площею 0,3010 га (стосовно збільшення розміру
земельної ділянки, в судовому засіданні представник позивача надав
пояснення, згідно яких, для використання та обслуговування
об'єктів нерухомості потрібне додаткове незначне збільшення
площі).
Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, при переході права власності на будівлю та споруду до
кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно
часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не
передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Отже, з огляду на викладене, судова колегія погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій, що позивачу не може бути
відмовлено у погоджені меж відведення земельної ділянки згідно
розробленого плану.
У додаткових поясненнях, поданих до Вищого господарського
суду України представником відповідача, зазначено, що між
сторонами повинно бути укладено певні угоди щодо земельної ділянки
на якій знаходиться нерухомість, відсутність таких угод не
зобов'язує законного користувача (в даному випадку відповідача)
земельної ділянки погоджувати будь-які документи, що стосуються
його законного землекористування.
Слід зауважити, що позивач звертався з листом від 11.06.2004
року до відповідача про погодження меж на плані відведення
земельної ділянки. Однак, зазначений лист залишено відповідачем
без відповіді і останнім не пропонувалось будь-яких альтернативних
рішень спірного питання.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що постанова
апеляційного суду (якою залишено без змін рішення) відповідає
вимогам чинного законодавства та підстав для її скасування не
вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
господарського суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ВАТ "Луцьке АТП-10754" -залишити без
задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.01.2007 року у справі № 7/161-86 ( rs261723 ) (rs261723)
-залишити без
змін.
Головуючий I.Ходаківська
Судді Г.Савенко
Т.Данилова