ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 р.
№ 2-21/15843-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.I.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Сімферопольського поштампу -"Центр поштового зв'язку № 1
Кримської дирекції ЦДППЗ "Укрпошта"
на постанову
Севастопольського апеляційного суду господарського суду від
12.04.07 р.
у справі
№ 2-21/15843-06
господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
Прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах
держави в особі Сімферопольського поштампу -"Центр поштового
зв'язку № 1 Кримської дирекції ЦДППЗ "Укрпошта"
до
ВАТ "Укртелеком" в особі Кримської філії
треті особи
Фонд майна АР Крим
Управління держказначейством України в АР Крим
про
спонукання укласти додаткову угоду до договору
за участю:
прокурора
Прасова О.О. (дов. від 112)
сторін
не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Центрального району м. Сімферополя звернувся до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в
інтересах держави в особі Українського державного підприємства
поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сімферопольського
поштамту-Центру Поштового зв'язку Кримської дирекції Українського
державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" до Відкритого
акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії, у
якому просить спонукати укласти додаткову угоду від 01.05.05 до
договору № 01-06-146 від 01.03.03.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
16 січня 2007 року у справі (суддя Чонгова С.I.) позов прокурора
Центрального району міста Сімферополя задоволено. Суд спонукав
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської
філії укласти додаткову угоду від 01.05.05 до договору № 01-06-146
від 01.03.03 на умовах Українського державного підприємства
поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сімферопольського
поштамту-Центру Поштового зв'язку Кримської дирекції Українського
державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" для
приведення договору у відповідність до чинного законодавства.
Рішення мотивоване тим, що спірний договір припинено не було,
рахунки за оренду приміщення сплачувались Кримською філією
відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" з травня 2005 року
до квітня 2006 року; а погодившись на оплату пред'явлених
рахунків, сторони своєю поведінкою засвідчили їхню волю до
настання відповідних правових наслідків, що допускається статтею
205 Цивільного кодексу України, тому позовні вимоги підлягали
задоволенню.
За результатом апеляційного перегляду справу Севастопольським
апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі:
головуючого-судді Щепанської О.А., суддів: Гоголя Ю.М., Гонтаря
В.I.) винесено постанову від 12.04.07, якою рішення місцевого
господарського суду скасовано, в позові відмовлено. Постанова
мотивована тим, що позивачем порушено порядок укладення та зміни
договорів, зокрема, відповідачу не направлялась для підписання
додаткова угода від 01.05.05, яку він просить спонукати
відповідача укласти.
Не погоджуючись з постановою у справі, Сімферопольський
поштамп -"Центр поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції ЦДППЗ
"Укрпошта" звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду скасувати, рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим залишити без змін. В обгрунтування
своїх вимог скаржник посилається на те, що обидві сторони згодні
на продовження договірних відносин.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.03 між
позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового
приміщення, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул.
Р.Люксембург, 1, загальною площею 2700 кв. м. Згідно експертної
оцінки нерухомого майна від 31.05.02 був здійснений розрахунок
орендної плати за перший базовий місяць оренди.
У зв'язку з тим, що експертна оцінка, у відповідності до
пункту 8 Методики розрахунку та порядку використання плати за
оренду державного та комунального майна, затвердженої Постановою
Кабінету Міністрів України від 14.10.95 №786 ( 786-95-п ) (786-95-п)
, є
дійсною тільки у продовж 6-ти місяців, вона Фондом майна
Автономної Республіки Крим погоджена не була. Для приведення
договору у відповідність до законодавства у 2004 була здійснена
нова експертна оцінка, згідно якої, вартість приміщення
збільшилась. Дана експертна оцінка була погоджена з Фондом майна
Автономної Республіки Крим, на підставі чого було здійснено
перерахунок орендної плати і представлено Відкритому акціонерному
товариству "Укртелеком" для підписання. Але орендатор від
підписання відмовився та до 2005 продовжував платити орендну плату
за експертною оцінкою, яку проведено у 2002.
На підставі вищенаведених обставин, суд першої інстанції
зробив висновок про необхідність задоволення позову, оскільки
рахунки за оренду приміщення сплачувались Кримською філією
Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" з травня 2005 року
до квітня 2006 року, в той же час, погодившись на оплату
пред'явлених рахунків, сторони своєю поведінкою засвідчили їхню
волю до настання відповідних правових наслідків. Втім, з такими
висновками не погодився апеляційний суд, вказавши, що позивачем
порушено порядок укладення та зміни договорів, зокрема,
відповідачу не направлялась для підписання додаткова угода від
01.05.05, а тому в позові слід відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі
висновки передчасними, з огляду на наступне. Порядок зміни
договорів визначений ст. 188 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, а порядок укладення угод визначений ст. 181
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до ч. 2-4 статті 188 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, сторона договору, яка вважає за необхідне
змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це
другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала
пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний
строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про
результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо
зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у
встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу,
заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Стаття 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
визначає порядок укладення угод (в тому числі, додаткових). Так,
відповідно до вимог цієї статті, господарський договір
викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та
скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований
будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як
єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами
оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і
повертає один примірник договору другій стороні або надсилає
відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після
одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов
договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол
розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у
двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники
протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка
одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом
двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для
врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до
договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились
неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є
згода другої сторони.
Зі змісту вищезазначених статей вбачається обов'язок
ініціатора укладення договору надіслати іншій стороні проект
договору, або проект змін до договору, а інша сторона зобов'язана
розглянути таку пропозицію та у двадцятиденний термін повідомити
ініціатора про результати такого розгляду. Обмін листами, якому не
передувало надіслання власне проекту нового договору, чи змін до
договору, сам по собі не свідчать про наявність переддоговірного
спору, який нерозривно пов'язаний з поняттям оферти (пропозиції
укладення договору). На відміну від акцепту, який допускається
також у формі конклюдентних дій, закон визначає лише один вид
оферти -надіслання проекту договору.
Відмовляючи у позові, апеляційний суд вказав, що відсутні
докази направлення проекту додаткової угоди на адресу відповідача.
Дійсно, в матеріалах справи такі докази відсутні, і ні судом
першої, ні апеляційної інстанції витребуванні не були.
Але відповідно до статті 38 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо подані сторонами докази є
недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від
підприємств та організацій незалежно від їх участі в справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Зі змісту
наведеної статті вбачається обов'язок, а не право господарського
суду витребувати необхідні докази. Втім, приписи згаданої правової
норми не були виконані ні місцевим ні апеляційним господарським
судами, так судами не витребувалися необхідні докази направлення
проекту додаткової угоди відповідачу, не давалася правова оцінка
тому факту, що відповідач не посилався на неотримання ним такого
проекту, що призвело до розгляду справи без дотримання
встановлених статтею 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
принципів всебічності, повноти та
об'єктивності судового розгляду справи.
За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений
можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини
справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не
правозастосування, а встановлення обставин справи, що не
відноситься до компетенції Вищого господарського суду України.
Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а
справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського
суду.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій
постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати
їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне
та обгрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід
врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини,
вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а
обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
підтвердженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Сімферопольського поштампу -"Центр поштового
зв'язку № 1 Кримської дирекції ЦДППЗ "Укрпошта" задовольнити
частково, постанову Севастопольського апеляційного суду
господарського суду від 12.04.07 та рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 16.01.07 у справі №2-21/15843-06
скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського
суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко