20/30 Про стягнення заборгованості за договором про поставку засобів захисту рослин (хімічних речовин) - 12.07.2007 Прийняття

У січні 2007р. "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" про стягнення з відповідача на свою користь суму 297660,84дол. США, що дорівнює в еквіваленті по курсу НБУ 1503187,22грн., яка складається з 282736,96дол. США (основний борг, що скорегований на індекс інфляції), 2238,58дол.США (сума 3% річних) та 12685,3дол. США (пеня, відповідно до частини четвертої розділу III (Оплата) Додатку А до Договору про продаж №UАР-3600-01-06 від 07.02.2006р.), обґрунтовуючи свої позовні вимоги недотриманням відповідачем договірних зобов’язань щодо оплати за цим договором поставлених позивачем на підставі заявок відповідача засобів захисту рослин (хімічних речовин) на загальну суму 274960дол. США, а саме: VITAVAX 200 FF у кількості 14800 літрів на суму 121360дол. США; PANTERA 40 EC у кількості 9200 літрів на суму 125400дол. США; SUMI-ALPHA 5 EC у кількості 3000 літрів на суму 28200дол. США. Внаслідок несплати цієї заборгованості, з врахуванням направленого позивачем листа від 16.10.2006р. №129/1 з вимогою про погашення цього боргу у визначений п.11 цього договору строк до 30.10.2006р., позивач відповідно до частини четвертої розділу ІІІ (Оплата) Додатку А до названого договору, нарахував відповідачу пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення за період з 28.06.2006р. по 01.11.2006р. на суму 12685,3дол. США, що становить по курсу НБУ 64060,75грн., та у відповідності до приписів ст. 625 ЦК України розрахував суму 3% річних за період з 28.06.2006р. по 01.11.2006р. на суму 2238,58дол.США, що становить по курсу НБУ 11304,84грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.01.2007р. порушено провадження у справі №20/30 та прийнято позовну заяву "Кемтура Незерлендс Б.В." до розгляду.

У лютому 2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" звернулося до господарського суду м. Києва з зустрічною позовною заявою до "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) про визнання недійсним договору про продаж №UAP-3600-06 від 07.02.2006р., посилаючись на ч.1 ст. 215 ЦК України, стверджуючи, що цей договір підписано від імені "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) менеджером Й. Фекете, який діяв на підставі доручення від 26.10.2004р. Оскільки таке доручення йому надано не було, відповідно у Й.Фекете не було обсягу цивільної дієздатності, який необхідний для підписання договору згідно частини 2 статті 203 ЦК України. Крім того, договір від імені "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) скріплено штампом, а не печаткою всупереч частини 2 статті 207 ЦК України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2007р. у справі №20/30 порушено провадження у справі та принято судом позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" до розгляду.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.03.2007р. у справі №20/30 (суддя Палій В.В.) первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента АГРО"на користь "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.), із зазначенням розрахункового рахунку, відкритого у ЗАТ "ТАС-інвестбанк" у м. Києві, а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, під час виконання судового рішення, 274960 доларів США, що еквівалентно 1388548грн. - основного боргу, 7776,96доларів США, що еквівалентно 39273,64грн. - збитків від інфляції, 2238,58 доларів США, що еквівалентно 11304,84грн. - 3% річних, 12685,30 доларів США, що еквівалентно 64060,75грн. - неустойки, 2976,61доларів США, що еквівалентно 15031,88грн. - державного мита, 118грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач за первісним позовом не оплатив вартість одержаних на виконання умов укладеного 07.02.2006р. між сторонами договору про продаж №UAP-3600-01-06, на підставі заявок відповідача хімічних препаратів: VITAVAX 200 FF у кількості 14800 літрів на суму 121360 доларів США; PANTERA 40 EC у кількості 9200 літрів на суму 125400 доларів США; SUMI-ALPHA 5 EC у кількості 3000 літрів на суму 28200 доларів США, у зв’язку з чим сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" перед "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) за договором становить 274960 доларів США, що еквіваленто 1388548грн., на які суд визнав правомірним нарахування 7776,96доларів США, що еквівалентно 39273,64грн. - збитків від інфляції, 2238,58доларів США, що еквівалентно 11304,84грн. - 3% річних, 12685,3доларів США, що еквівалентно 64060,75грн. - неустойки, з посиланням на ст.ст. 526, 610, ч.1 ст. 612, ч.2 ст. 625 ЦК України та ст. 230, ч.6 ст. 231 ГК України, пункт 5 частини III додатку А до договору дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог за первісним позовом.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" про визнання недійсним договору про продаж №UAP-3600-01-06 від 07.02.2006р., суд послався на те, що компанія "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) є юридичною особою за законодавством королівства Нідерланди в обґрунтування неприйняття тверджень позивача за зустрічним позовом на те, що оскаржуваний договір від імені відповідача скріплений штампом, а не печаткою, відповідача за зустрічним позовом, посилаючись на розд.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України №04-8/608 від 31.05.2002р. "Про деякі питання практики розгляду справи за участю іноземних підприємств та організацій". Крім того, суд визнав, що поставка хімічних препаратів за спірним договором Кромптон Юроп Б.В. (правонаступником якого є "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) у відповідності до приписів ст. 241 Цивільного кодексу України є схваленням "Кемтура Незерлендс Б.В." цього правочину, незалежно від факту наявності або відсутності у представника Й.Фекете, який підписав спірний договір від імені "Кемтура Незерлендс Б.В." довіреності від 26.10.2004р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2007р. у справі №20/30 (колегія суддів у складі головуючого судді Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Алданової С.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента АГРО"залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2007р. у справі №20/30 - без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції послався на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підставність первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 274960доларів США, що еквівалентно 1388548грн., збитків від інфляції у розмірі 7776,96доларів США, що еквівалентно 39273,64грн., 3 % річних у розмірі 2238,58доларів США, що еквівалентно 11304,84грн., неустойки у розмірі 12685,3доларів США, що еквівалентно 64060,75грн. внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості отриманого товару та норм ст.ст. 241, 526, 610, п.1 ст. 612, п. 2 ст. 625 ЦК України, п.6 ст. 231 ГК України.

Крім того, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги доводи позивача за зустрічним позовом щодо порушення ч.2 ст. 207 ЦК України при укладенні оспорюваного договору у зв’язку з скріпленням договору від імені відповідача за зустрічним позовом штампом, а не печаткою, та невідповідності штампу відповідача за зустрічним позовом наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів" (z0264-99) , із зазначенням, що компанія "Кемтура Незерлендс Б.В." є юридичною особою за законодавством королівства Нідерланди.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст. 241 ЦК України, зазначив, що поставка хімічних препаратів за спірним договором відповідачем за зустрічним позовом свідчить про схвалення правочину з боку "Кемтура Незерлендс Б.В.".

Разом з тим, апеляційний господарський суд визнав помилковими доводи відповідача про те, що мало місце прострочення з боку позивача (кредитора), так як ним не було повідомлено відповідача про зміну найменування та платіжних реквізитів, зазначивши, що "Кемтура Незерлендс Б.В." повідомила листом, зокрема, ТОВ "Тридента АГРО" про зміну найменування та залишення без змін всіх банківських реквізитів компанії.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2007р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2007р. у справі №20/30, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

"Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) не скористалося правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та не надіслало відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними оскаржуваних рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, 07.02.2006р. між сторонами укладено договір про продаж №UAP-3600-01-06, відповідно до умов якого покупець (Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро") погодився купити товар Кромптон Юроп Б.В. (правонаступником якого є "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) згідно з додатком А до договору. Всі виплати продавцю повинні здійснюватись в доларах США шляхом банківських переказів на рахунки фірми Кромптон Юроп Б.В., вказаний в додатку А до цього Договору.

На виконання умов зазначеного договору Кромптон Юроп Б.В. поставив відповідачу на підставі заявок останнього на суму 274960доларів США наступні хімічні препарати: VITAVAX 200 FF у кількості 14800 літрів на суму 121360 доларів США; PANTERA 40 EC у кількості 9200 літрів на суму 125400 доларів США; SUMI-ALPHA 5 EC у кількості 3000 літрів на суму 28200 доларів США.

У ч.III додатку А до цього договору сторонами визначено, що відстрочка платежу на 120 днів з дати видачі інвойсу встановлена для наступних препаратів: VITAVAX, PANTERA.

Відстрочка платежу на 90 днів з дати видачі інвойсу встановлена для препарату SUMI-ALPHA.

За поставлену продукцію сторонами визначені наступні терміни оплати: до 28.06.2006р. термін оплати SUMI-ALPHA 5 EC у кількості 3000 літрів; до 21.07.2006р. термін оплати VITAVAX 200 FF у кількості 14800 літрів; до 25.07.2006р. термін оплати PANTERA 40 EC у кількості 7200 літрів; до 05.09.2006р. термін оплати PANTERA 40 EC у кількості 2000 літрів.

Відповідно до ст.13 даного Договору на зазначений договір поширюються закони України і договір потрібно тлумачити згідно з законами України, без будь-яких колізій правових країн, до яких належать договірні сторони.

Судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що відповідач вартість одержаного товару на суму 274960 доларів США не оплатив, а відтак на день подання первісного позову до суду сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" перед "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) за договором становить 274960 доларів США, що еквіваленто 1388548грн.

Крім того, господарський суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" щодо прострочення з боку "Кемтура Незерлендс Б.В."внаслідок не повідомлення ним Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" про зміну найменування та платіжних реквізитів, що позбавило ТОВ "Тридента АГРО"можливості виконати свої зобов'язання за договором, зазначивши, що з адресованного ТОВ "Тридента АГРО"(одержаний працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" 22.08.2006р. згідно відмітки у накладній №0053960 Кур'єрської експрес доставки) листа "Кемтура Незерлендс Б.В.", остання змінила найменування на нову, яка вступає в силу з 01.07.2006р., а всі банківські реквізити компанії залишились без змін. Також місцевим господарським судом зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" не надано суду доказів виявлення наміру останнім здійснити оплату вартості одержаного товару від "Кемтура Незерлендс Б.В."за відомими йому рахунками та одержання відмови у перерахунку коштів. З цими доводами суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції.

З врахуванням зазнаного, місцевий господарський суд з посиланням на приписи ст. 526, ст. 610, ч.1 ст. 612, ч.2 ст. 625 ЦК України, ч.6 ст. 231 ГК України, пункт 5 ч.III додатку А до договору дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про задоволення первісного позову.

Разом з тим, апеляційний господарський суд погодився з доводами суду першої інстанції щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору про продаж №UAP-3600-01-06 від 07.02.2006р., зазначивши, що у відповідності до приписів ст. 241 Цивільного кодексу України поставка хімічних препаратів за спірним договором Кромптон Юроп Б.В. (правонаступником якого є "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) є схваленням "Кемтура Незерлендс Б.В." цього правочину, а доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" щодо порушення ч. 2 ст. 207 ЦК України при укладенні оспорюваного договору у зв’язку з скріпленням договору від імені відповідача за зустрічним позовом штампом, а не печаткою, та невідповідності штампу відповідача за зустрічним позовом наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 №17 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів" (z0264-99) , місцевим господарським судом не прийняті до уваги із зазначенням, що компанія "Кемтура Незерлендс Б.В." (CHEMTURA NETHERLANDS B.V.) є юридичною особою за законодавством королівства Нідерланди.

Однак вищезазначені висновки судів попередніх інстанцій, викладені в оскаржуваних судових актах, є передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначивши про поставку відповідачу хімічних препаратів: VITAVAX 200 FF у кількості 14800 літрів на суму 121360 доларів США; PANTERA 40 EC у кількості 9200 літрів на суму 125400 доларів США; SUMI-ALPHA 5 EC у кількості 3000 літрів на суму 28200 доларів США, всупереч приписів ст.43 ГП К України не з’ясував з урахуванням договірних умов, визначених п.б) розд.ІІ та розд. VII додатку А додаткової угоди до спірного договору, наявності складених у відповідності до приписів ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004р. супровідних товарно-транспортних документів при перевезенні вантажів, зокрема: міжнародної автомобільної накладної (CMR); комплектів автомобільних документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, свідоцтва про походження, сертифікату якості, свідоцтва про безпеку, страхового полісу, вантажної митної декларації, форма, порядок подання, оформлення, використання якої встановлені Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9.06.1997р. N574 (574-97-п) , облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що підтверджує акредитацію суб'єкта ЗЕД в митних органів України, запровадженої Порядком ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах, затвердженим наказом Держмиткому України від 31.05.96р. N237 (z0292-96) , договору на перевезення вантажів, рахунку-фактури (invoicе), які в обов'язковому порядку супроводжують переміщувані через митний кордон України товари, вказують їх вартість та дозволяють їх ідентифікувати, інші документи, визначені законами України, з витребуванням їх у сторін та наданням цим документам належної правової оцінки щодо їх відповідності нормам матеріального права в обґрунтування наявності заборгованості, заявленої позивачем до стягнення за первісним позовом, з нарахованими збитками від інфляції, 3% річних, неустойки.

Крім того, суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсним спірного договору про продаж, керуючись лише положеннями ст. 241 ЦК України, надаючи йому відповідної правової оцінки, не врахували приписи, запроваджені ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", норми Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01р. N201, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.09.2001р. за N833/6024, яке застосовується при укладанні договорів купівлі/продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Крім того, суди попередніх інстанцій, зазначивши лише норми матеріального права, не надали правової оцінки правильності здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку заявлених до стягнення суми індексу інфляції, 3% річних та пені (т.1 арк.6).

Разом з тим, в матеріалах справи наявні англомовні документи (інвойси, сертифікат про зміну назви, за відсутності їх належного перекладу т.1 а.с.33-49, інші документи (т.2 а.с.1-14), яким господарськими судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки.

Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судами першої та апеляційної інстанцій всупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не надано ретельної правової оцінки.

У зв’язку з цим попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Допущені порушення норм процесуального права призвели до неповного з’ясування обставин справи, які не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок.

Так, згідно імперативних вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції для достовірного з’ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права та постановити законне й обґрунтоване рішення, оскільки рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини справи, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.