13/250-9/237 Про стягнення коштів за договором співпраці в галузі страхування - Текст документа

Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від 19.12.2006р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2007р. з даної справи, в позові Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" коштів в сумі 8068, 59 грн., що є часткою позивача в страховому відшкодуванні відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відмовлено.

Судові рішення мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення позову про стягнення з ЗАТ "Страхова компанія "Галицька" страхового відшкодування, оскільки матеріалами справи підтверджується заподіяння шкоди третім особам внаслідок експлуатації причепа (державний номер 05748 - ОН), який застрахований АСК "Остра-Київ".

Не погоджуючись із вказаною постановою та рішенням у даній справі, ВАТ "Страхова компанія "Універсальна" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу тим, що судом порушені норми матеріального права, зокрема приписи Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою КМ України від 28.09.1996р. № 1175 (1175-96-п) , відповідних норм Єдиної угоди між Бюро системи автострахування "Зелена Карта" та ст.161 ЦК УРСР (1540-06) .

Сторони не скористались своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

Господарськими судами 1-ї та 2-ї інстанцій встановлено, що 27.03.2002р. Акціонерним страховим товариством "Терен" (правонаступник ВАТ СК "Універсальна"), та громадянином Деревянком (страхувальник) укладено додаткову угоду обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів UА 01/1080620 (далі - Поліс). За даним Полісом застраховано відповідальність Миколи Деревянка за шкоду, заподіяну третім особам на території іноземних держав внаслідок експлуатації автомобіля марки "Fіat Iveko" (реєстраційний номер 113-66 ОН).

02.04.2002р. на території Німеччини підчас руху від причепа з державним номерним знаком 057-48 ОН (страховиком відповідальності якого згідно полісу 11/1080620 була ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "Остра-Київ" (правонаступник ЗАТ страхова компанія "Iнго Україна") буксируваного автомобілем "Fіat Iveko" від'єдналося колесо та пошкодило автомобіль VOLVO FН 12, що належить німецькій компанії "Тrunkіng Servіce GmbH" ("Тракінг Сервіс ТзОВ") під керуванням Йоахіма Зоаля, чим компанії заподіяно матеріальних збитків в розмірі 3 327, 80 євро.

У відповідності до вимог ст.7 Єдиної угоди Бюро системи автострахування "Зелена Карта", врегулювання збитку проводилось відповідно до законодавства країни, де сталася пригода, німецьким страховим акціонерним товариством "Шварцмер унд Остре" ("SOVAG"), яке, виплативши відшкодування потерпілій стороні, відповідно до ст. 11 Єдиної угоди надіслало на адресу страховика АСТ "Терен" (правонаступник ВАТ СК "Універсальна") вимогу про компенсацію здійснених виплат в розмірі 3 826,97 євро (станом на 04.10.2002р. за курсом НБУ - 20 171, 48грн.).

З огляду на встановлене, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що така вимога направлена позивачу саме тому, що згідно чинного на момент виникнення страхового випадку законодавства Німеччини, відповідальність при заподіянні шкоди несе володілець тягача (автомобіля), навіть якщо шкода була фізично заподіяна причепом, однак при цьому суд помилково відмовив в позові, оскільки матеріалами справи підтверджується заподіяння шкоди третім особам внаслідок експлуатації причепа (державний номер 05748 - ОН), який застрахований АСК "Остра-Київ".

Так, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення суми, яка є часткою у перестрахуванні відповідно до умов договору укладеного між сторонами у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2001р. між Акціонерним страховим товариством "Терен" (правонаступник ВАТ СК "Універсальна") та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Галицька" укладено договір співпраці в галузі страхування (надалі Договір), який на час розгляду справи сторонами не оспорений та в судовому порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до умов Договору відповідач у справі зобов'язався укладати договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території країн -членів міжнародної системи автострахування "Зелена карта", емітентом яких є позивач (п.2.1.1 Договору) та нести відповідальність в розмірі 40% від відповідальності АСТ "Терен" по укладених договорах (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п.5.4 Договору в разі страхового випадку СК "Галицька" перераховує "Терену" частку страхового відшкодування відповідно своїй взятій на перестрахування відповідальності, як по конкретному збитку, так і по всіх затратах направлених на врегулювання збитку. Перерахування вказаних коштів здійснюється протягом 15 календарних днів після отримання від "Терену" дебет-ноти з розрахунком частки СК "Галицька" у відшкодуванні перестрахованої відповідальності.

Відповідно до вимог ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР (1540-06) , зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений законом строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Аналогічні вимоги містяться і в ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України (435-15) та ст. 193 ГК України (436-15) , відповідно до яких договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судами, 04.10.2002р. на підставі платіжного документу №14-18 позивач перерахував страховому акціонерному товариству "Шварцмер унд Остре" ("SOVAG") компенсацію здійснених останнім страхових виплат в розмірі 3 826, 97 євро.

04.11.2002р. позивач на виконання умов Договору направив відповідачу дебет-ноту за № 1164 з розрахунком частки СК "Галицька" у відшкодуванні перестрахованої відповідальності, розмір якої становить 8068,59 грн., і яка відповідачем в порушення приписів наведених норм матеріального права та умов Договору залишена без задоволення.

Таким чином, зважаючи, що судами попередніх інстанцій встановлено усю сукупність обставин, які мають значення для справи, та з'ясовано дійсні правовідносини сторін, однак не застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню у даній справі, колегія вважає, що всі ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову та відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2007р. та рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 19.12.2006 р. у справі №13/250-9/237 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" 8068,59 грн. - частку позивача в страховому відшкодуванні, 201, 71 грн. - державне мито, сплачене при подачі позову, 118, 00 грн. - витрати на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу та 51, 00 грн. - державне мито, сплачене при подачі касаційної скарги.