ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 р.
№ 2-6178/05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка I.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу Колективного підприємства "Броварське колективне
АТП-1063" на ухвалу апеляційного суду Київського області від
08.12.2005 року у справі №2-6178/05 за позовом ОСОБА_1 до
Колективного підприємства "Броварське колективне АТП-1063" про
стягнення вартості частини майна,
УСТАНОВИВ:
У червні 2005 року позивач звернувся до Броварського
міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до
відповідача про стягнення вартості частини майна в статутному
фонді в сумі 4 375 грн. у зв'язку з виходом зі складу засновників
на підставі статутних документів.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач
уточнила заявлені вимоги та просила стягнути з відповідача
вартість частини майна, пропорційну частці в статутному фонді в
сумі 7 807,50 грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
від 27.09.2005 року позов задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 08.12.2005
року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 30.03.2007 року касаційна
скарга відповідача на зазначені судові рішення передана за
підвідомчістю до Вищого господарського суду України.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено та
неправильно застосовано норми матеріального права, і тому
просить прийняті ним рішення скасувати та справу передати на
новий апеляційний розгляд.
Доповідач-Вовк I.В.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржені
судові рішення прийнято у відповідності до вимог чинного
законодавства, і тому просить залишити їх без змін, а касаційну
скаргу -без задоволення.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши
доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали
справи та прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за установчим договором
про створення та діяльність Колективного підприємства "Броварське
колективне АТП-1063" від 05.08.1994 року Коробкіна Л.Д. була
учасником цього підприємства, розмір її частки у статутному
фонді становить 1,25%. На цьому підприємстві вона працювала на
посаді заступника директора з економіки і звільнилася з роботи
29.04.1996 року.
27.05.2004 року ОСОБА_1 подала заяву про вихід із складу
засновників підприємства.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про
стягнення вартості частини майна, пропорційну частці в
статутному фонді, у зв'язку з виходом зі складу засновників на
підставі статутних документів.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
суб'єктами права колективної власності є трудові колективи
державних підприємств, колективи орендарів, колективні
підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські
товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні
партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші
організації, що є юридичними особами.
За вимогами ст.23 цього Закону у майні колективного
підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу
працівника у майні колективного підприємства визначається залежно
від його трудової участі в діяльності державного або орендного
підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного
підприємства після його створення.
На вклад працівника колективного підприємства нараховуються і
виплачуються проценти в розмірі, що визначається трудовим
колективом виходячи з результатів господарської діяльності
підприємства.
Працівникові, який припинив трудові відносини з
підприємством, а також спадкоємцям померлого працівника
виплачується вартість вкладу.
Колективне підприємство "Броварське колективне АТП-1063" діє
на підставі статуту, затвердженого в установленому законом
порядку.
Згідно п.4.5 Статуту підприємства працівникові, який припинив
трудові відносини АТП, а також спадкоємцям померлого виплачується
вартість вкладу.
Проте, дійшовши висновку про задоволення вимог позивача про
стягнення вартості частини майна в статутному фонді відповідача
у зв'язку з виходом зі складу його засновників на підставі
установчого договору, суди попередніх інстанцій не врахували
вимог зазначених норм матеріального права і Статуту
підприємства, та, виходячи з них, не з'ясували наявність правових
підстав для задоволення позову.
Разом з цим, судам слід було мати на увазі, що працівники у
разі припинення безпосередньої трудової участі у колективному
підприємстві за вказаних обставин набувають лише право на
виплату вартості вкладу.
До того ж, застосувавши п.12 Статуту підприємства щодо
виплати вартості частини майна при виході співвласника, суди не
звернули уваги на те, що цей пункт Статуту має інший зміст.
У той же час, судами не було встановлено моменту виходу
позивача з підприємства та не наведено цим обставинам правової
оцінки.
Водночас, судами не було обгрунтовано застосування до
спірних правовідносин ст.167 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна
визнати законним й обгрунтованими, і тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати
викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Колективного підприємства "Броварське
колективне АТП-1063" задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Київського області від 08.12.2005
року та рішення Броварського міськрайонного суду Київської області
від 27.09.2005 року скасувати, і справу №2-6178/05 передати на
новий розгляд до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя В.Перепічай
Судді I.Вовк
П.Гончарук