Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянувши касаційну скаргу Громадської організації "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р.

у справі № 17-30-9-25/276-05-9424 Господарського суду Одеської області

за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус"

до Громадської організації "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

про стягнення заборгованості у розмірі 10500,00 грн., зобов’язання сплатити 5250,00 грн. та зобов’язання укласти договір,

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області" про стягнення заборгованості у розмірі 10500,00 грн. за надання комунальних послуг та пропорційну частину витрат на утримання прибудинкової території за період з 01.04.2004р. по 01.06.2005р.

Заявою від 06.12.2005р. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус" уточнило та збільшило позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 10500,00 грн. за надання комунальних послуг та пропорційну частину витрат на утримання прибудинкової території за період з 01.04.2004р. по 01.06.2005р., зобов’язання сплатити 5250,00 грн. за період з 01.06.2005р. по 31.12.2005р. та зобов’язання відповідача укласти договір з позивачем з 01.01.2006р. на обслуговування та утримання будинку, як з житлово-експлуатаційною організацією, на балансі якої знаходиться даний будинок з ціллю подальшої оплати житлово-експлуатаційних витрат на утримання будинку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2005р. (суддя І.А.Малярчук) в задоволенні позовних вимог Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Парус" відмовлено.

Не погодившись з прийнятим у даній справі судовим рішенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на підставі ст. 107 ГПК України подало касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2006р. касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2005р. у справі № 25/276-05-9424 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Заявою Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус" уточнило та збільшило позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість у розмірі 22880,36 грн. грн. за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Заявою Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус" уточнило та зменшило позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість у розмірі 21785,94 грн. грн. за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

За новим розглядом справи, якій присвоєно номер №17-30-9-25/276-05-9424, рішенням Господарського суду Одеської області від 01.02.2007р. (судді: Л.Є.Зуєва, Н.В.Бакланова, С.П.Железна) в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 01.02.2007р., Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус" подало апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р. (судді: В.М.Тофан, О.О.Журавльов, М.В.Михайлов) апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус" задоволено частково: рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2007р. скасовано; позовні вимоги Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус" задоволено частково: стягнуто з Громадської організації "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області" на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус" 19437,54 грн. заборгованості та судові витрати у розмірі 2061,75 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р., Громадська організація "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області" подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р. та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2007р. Свою вимогу Громадська організація "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області" мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Громадської організації "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області" Представництво по управлінню комунальною власністю просить залишити дану скаргу без задоволення.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Громадської організації "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області" підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено:

04.07.2003р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та відповідачем було укладено договір № 3/2 оренди нежитлового приміщення, яке є власністю Одеської міської ради, за яким Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради передало, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване в м. Одеса, вул. Дерибасівська, 14 на другому поверсі, загальною площею 244,1кв.м. строком з 04.07.2003р. по 04.07.2008р.

Вищезгаданим договором визначено, що до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою і дані витрати орендар, яким є відповідач, зобов’язаний сплачувати окремо по укладеним договорам з відповідними організаціями.

Відповідач зобов’язався укласти з балансоутримувачем договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання приміщень другого поверху багатоквартирного будинку.

Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Як вже було зазначено, відповідач зобов’язався укласти з балансоутримувачем договір на утримання приміщень другого поверху багатоквартирного будинку. Проте, господарським судом не було встановлено обставин чи було відповідачем у 2003 –2004 році укладено відповідний договір.

Господарським судом встановлено:

13.02.04р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради був зареєстрований статут позивача, якого створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 14 по вул. Дерибасівській в м. Одесі відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) .

Розпорядженням міського голови від 11.02.2005р. № 143-01р "Про передачу житлового будинку на баланс об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус" житловий будинок у м. Одеса, вул. Дерибасівська, 14 було передано на баланс позивачу.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 6, 7 ст. 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини. Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону (2866-14) , інших нормативно-правових актів та статуту об'єднання. Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що після набуття статусу юридичної особи об'єднання може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс, при цьому передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002р. № 1521 (1521-2002-п) для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія. У разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу на баланс об'єднання утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та об'єднання, а у разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, - у складі представників попереднього балансоутримувача, юридичної особи, на баланс якої передається майно, та об'єднання. Комісію очолює представник приймаючої сторони.

Згідно п. 7 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002р. № 1521 (1521-2002-п) , датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання-передачі.

Проте, вирішуючи спір в частині стягнення коштів за період який починається з 01.04.2004р. та встановивши обставину щодо прийняття міським головою 11.02.2005р. рішення № 143-01р "Про передачу житлового будинку на баланс об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парус" господарський суд попередніх інстанцій не встановив факт щодо того коли було підписано акт приймання-передачі, а отже коли позивач набув право балансоутримувача. Не встановлено також обставин щодо того які документи було передано позивачу попереднім балансоутримувачем.

Крім того, як вже було зазначено позивачем було заявлено вимоги щодо стягнення суму заборгованості, щодо стягнення пропорційної частини витрат на утримання прибудинкової території за період з 01.04.2004р., щодо зобов’язання відповідача укласти з позивачем договір на обслуговування та утримання будинку, як з житлово-експлуатаційною організацією, на балансі якої знаходиться даний будинок з ціллю подальшої оплати житлово-експлуатаційних витрат на утримання будинку.

Вимоги щодо змісту рішення викладені у ст. 84 ГПК України, згідно п. 4 ч. 1 якої рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому: резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Проте, вирішуючи даний спір господарським судом розглянуто не всі вимоги, заявлені позивачем.

Згідно ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Господарським судом зазначено, що позивач зменшив позов, проте, не зазначено в якій частині і провадження у справі в частині, від якої відмовився позивач, не припинено, чим порушено приписи вищенаведеної правової норми.

Враховуючи, що господарський суд у розгляді даної справи припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то прийняте по суті справи рішення грунтується на неповно з’ясованих обставинах, які входять до предмету доказування, а отже неможливо зробити висновок про правильність застосування господарським судом норм матеріального права.

Порушення судами першої та апеляційної інстанції вимог статті 43 ГПК України щодо повноти з'ясування обставин справи, неповне дослідження предмету і правової природи позову унеможливило правильне застосування приписів матеріального і процесуального законодавства і є підставою скерування справи для нового розгляду судом першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Громадська організація "Спілка арбітражних керуючих, розпорядників майна, ліквідаторів в Одеській області" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р. у справі № 17-30-9-25/276-05-9424 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.