ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     10 липня 2007 р.
 
     № 22/26/07 ( rs563301 ) (rs563301)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П.- головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
 
     розглянув   касаційну   скаргу   науково-технічного    центру
"Екотехніка", м. Одеса (далі - НТЦ "Екотехніка")
 
     на  рішення  господарського  суду  Запорізької  області   від
12.03.2007
 
     зі справи № 22/26/07 ( rs563301 ) (rs563301)
        
 
     за позовом НТЦ "Екотехніка"
 
     до приватного підприємства "Аскон", смт Якимівка  Запорізької
області (далі - ПП "Аскон")
 
     про стягнення 54 471, 10 грн.
 
     Судове засідання проведено за участю представників сторін:
 
     позивача - Заклади В.I.,
 
     відповідача - Сосніної Л.I.
 
     За   результатами   розгляду    касаційної    скарги    Вищий
господарський суд України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Позов було подано про стягнення заборгованості  за  договором
від 12.10.2006 № 12/10-2006 (далі - Договір) в сумі 54 012 грн.  і
пені в сумі 459, 10 грн.
 
     У подальшому НТЦ "Екотехніка" уточнив свої позовні  вимоги  і
просив стягнути з ПП "Аскон" 54 012 грн. заборгованості та 2  457,
55 грн. пені.
 
     Рішенням  господарського   суду   Запорізької   області   від
12.03.2007 (суддя Скиданова Ю.О.) позов задоволено частково: з  ПП
"Аскон" стягнуто на користь НТЦ "Екотехніка" 54 012 грн. основного
боргу; 1 164, 61 грн. пені; 563, 02 грн. державного мита; 117,  64
грн.  витрат  на   інформаційно-технічне   забезпечення   судового
процесу; виконання рішення  відстрочено  до  01.09.2007;  в  іншій
частині  відмовлено.  У  прийнятті  зазначеного  рішення   суд   з
посиланням на статті 174, 193,  230,  231  Господарського  кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
         (далі - ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
        ),  статті  525,
526, 530 Цивільного  кодексу  України  виходив  з  обгрунтованості
позовних вимог у сумі, яку стягнуто згідно  з  рішенням;  водночас
суд узяв  до  уваги  арифметичну  помилку,  допущену  позивачем  у
розрахунку суми пені, а також  на  підставі  пункту  3  статті  83
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі  -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) зменшив суму нарахованої пені.
 
     У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України НТЦ
"Екотехніка" просить оскаржуване рішення місцевого  господарського
суду з даної справи скасувати повністю і  прийняти  нове  рішення,
яким  позов  задовольнити  в  повному  обсязі.  Скаргу  мотивовано
порушенням та неправильним застосуванням господарським судом  норм
матеріального і процесуального права, в тому числі частини  другої
статті 218, статті 233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        , а  також  статті  83
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     У відзиві на касаційну  скаргу  ПП  "Аскон"  заперечує  проти
доводів  скаржника,   зазначаючи   про   відповідність   висновків
господарського суду фактичним обставинам справи, та просить скаргу
залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без змін.
 
     Перевіривши на підставі встановлених судом  першої  інстанції
фактичних  обставин  справи  правильність  застосування  ним  норм
матеріального і  процесуального  права,  Вищий  господарський  суд
України дійшов висновку про відсутність  підстав  для  задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
 
     Судом першої інстанції у справі встановлено, що:
 
     - відповідно  до  Договору  постачальник  (НТЦ  "Екотехніка")
зобов'язався  поставити,  а  покупець  (ПП  "Аскон")  прийняти  та
оплатити обладнання -прилад для визначення білків  "Спектран-119М"
та прилад ПЧП-3 (далі - обладнання) згідно із специфікацією;
 
     - НТЦ "Екотехніка" поставив, а ПП "Аскон" прийняло  зазначені
прилади вартістю відповідно 26 670 грн. та 18 340 грн.;
 
     - ПП "Аскон" не виконало зобов'язань з  оплати  обладнання  в
сумі 54 012 грн. і суму заборгованості не оспорювало;
 
     - з  урахуванням  вимог  пункту   2.3   Договору   відповідне
зобов'язання з оплати мало бути виконане у термін до 12.11.2006;
 
     - за  пунктом  6.4  Договору  в  разі   несвоєчасної   оплати
обладнання покупець сплачує пеню  в  розмірі  подвійної  облікової
ставки НБУ від вартості неоплаченого  обладнання  за  кожний  день
прострочення платежу;
 
     - НТЦ "Екотехніка" нарахував ПП "Аскон" пеню в сумі 2 475, 55
грн. за період з 13.11.2006 по 12.02.2007;
 
     - у  розрахунку   суми   пені   НТЦ   "Екотехніка"   допущено
арифметичну помилку,  фактично  сума  пені  за  зазначений  період
складає 2 289, 22 грн.
 
     Керуючись  пунктом  3  статті  83  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
місцевий господарський суд зменшив суму пені до 1 164, 61  грн.  з
урахуванням:  відповідного  клопотання  ПП   "Аскон";   того,   що
відповідач   є   сільськогосподарським   підприємством;   висновку
Торгово-промислової  палати  про   форс-мажорні   обставини,   які
існували в період дії Договору; скрутного фінансового становища ПП
"Аскон", що підтверджується його неприбутковим  балансом  за  2006
рік, звітом про фінансові результати діяльності,  розшифровкою  по
зобов'язаннях до балансу на 01.01.2007.
 
     Причиною подання  касаційної  скарги  в  даній  справі  стала
незгода НТЦ "Екотехніка" із застосуванням господарським  судом  до
спірних правовідносин приписів пунктів 3 і 6 статті 83 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Відповідно  до  цих  приписів  господарський  суд,  приймаючи
рішення, має право:
 
     - зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки  (штрафу,
пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання
(пункт 3);
 
     - відстрочити або розстрочити виконання рішення (пункт 6).
 
     У  розгляді  даної  справи  господарським   судом   з'ясовано
наявність обставин, з якими закон  пов'язує  можливість  зменшення
розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача  у  справі,  та
відстрочки виконання рішення. Тому у  касаційній  інстанції  немає
підстав для висновку про  порушення  чи  неправильне  застосування
господарським судом вимог статті 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Не  може  бути  взято  до  уваги  й  посилання  скаржника  на
неправильне застосування господарським судом частини другої статті
218 і частини першої статті 233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     Так, на думку скаржника, відсутність у відповідача зі  справи
необхідних   коштів    не    є    подією,    що    звільняє    від
господарсько-правової  відповідальності  (стаття   218   названого
Кодексу). Однак у  даній  справі  йдеться  не  про  звільнення  ПП
"Аскон" від такої відповідальності, а про реалізацію  судом  свого
права  на  зменшення  у  виняткових  випадках  її  розміру  та  на
відстрочку виконання судового рішення,  що  й  здійснено  місцевим
господарським судом у межах його компетенції.
 
     Що ж до частини першої статті 233 ГК України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  то
згідно з нею у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків
іншим учасникам господарських відносин,  суд  може  з  урахуванням
інтересів боржника зменшити розмір  належних  до  сплати  штрафних
санкцій.
 
     Дана норма пов'язує зменшення розміру санкцій з  їх  надмірно
великим розміром  порівняно  із  збитками  кредитора.  Збитки,  за
визначенням частини другої статті  224  названого  Кодексу,  -  це
витрати, зроблені управненою стороною, втрата або  пошкодження  її
майна, а також не  одержані  нею  доходи,  які  управнена  сторона
одержала б у разі належного виконання зобов'язання або  додержання
правил здійснення господарської діяльності другою стороною.  Однак
судом  першої  інстанції  у  цій  справі  не  встановлено  і   НТЦ
"Екотехніка" не наведено обставин, які свідчили б про наявність  у
названого Центру збитків у  розумінні  зазначеної  статті  224  ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
        . Відтак і приписи  частини  першої  статті  233
цього законодавчого акта не  підлягають  застосуванню  до  спірних
правовідносин.
 
     Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою  статті  111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не має  права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних
доказів над іншими, збирати нові докази або  додатково  перевіряти
докази.
 
     В частині стягнення з ПП "Аскон" суми основної заборгованості
рішення місцевого господарського суду відповідає встановленим  ним
обставинам справи, застосованим ним нормам матеріального  права  і
не оскаржується сторонами у справі.
 
     Визначених  законом  підстав  для  скасування   оскаржуваного
судового рішення не вбачається.
 
     Керуючись  статтями  111-7,   111-9,   111-11   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Рішення   господарського   суду   Запорізької   області   від
12.03.2007 зі справи № 22/26/07 ( rs563301 ) (rs563301)
         залишити без змін,  а
касаційну  скаргу  науково-технічного  центру  "Екотехніка"   -без
задоволення.
 
     Суддя В. Селіваненко
 
     Суддя I. Бенедисюк
 
     Суддя Б. Львов