ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     10 липня 2007 р.
 
      № 20-9/083
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Панової I.Ю. -головуючого
     Ткаченко Н.Г. Заріцької А.О.
 
     розглянувши касаційну скаргу
     Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
     на ухвалу
     Севастопольського  апеляційного   господарського   суду   від
02.04.2007 за результатами перегляду за нововиявленими обставинами
постанови Севастопольського апеляційного господарського  суду  від
21.09.2006 у справі № 20-9/083
 
     у справі господарського суду
     № 20/9-083 міста Севастополя
     за позовом
     Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
     До
     1. Малого приватного підприємства " Ажур" 2. ТОВ " Гермес"
 
     Про
     Визнання угод недійсними та визнання права власності
 
     за участю представників сторін:
 
     від Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 -ОСОБА_2
 
                        В С Т А Н О В И В :
 
     Ухвалою Севастопольського  апеляційного  господарського  суду
від 02.04.2007 у справі № 20-9/083 
( Колегія суддів: Гонтарь В.I., Сотула В.В., Щепанська О.А.)
за результатами перегляду за нововиявленими обставинами на підставі ст.ст.112-114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) , Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 у справі № 20-9/083 залишено без змін, заяву Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду залишено без задоволення.
 
     Не погоджуючись з Ухвалою суду апеляційної інстанції, Суб'єкт
підприємницької   діяльності   ОСОБА_1   звернулася   до    Вищого
господарського суду України  з  касаційною  скаргою,  згідно  якої
просила, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду
від 02.04.2007 скасувати, справу направити  на  новий  розгляд  до
суду  апеляційної  інстанції,  посилаючись   на   те,   що   судом
апеляційної  інстанції,  в  порушення  вимог  ст.43  ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , ухвала прийнята  при  неповному  з'ясуванні  обставин
справи, які мають значення  для  справи,  суд  фактично  не  надав
правової оцінки, доказам, які надав заявник та обставинам  на  які
посилався заявник з  точки  зору  правової  природи  нововиявлених
обставин.
 
     Колегія   суддів   Вищого   господарського   суду    України,
переглянувши в  касаційному  порядку  ухвалу  господарського  суду
апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних  обставин
справи перевіривши застосування судом апеляційної  інстанції  норм
процесуального права  вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню виходячи з такого:
 
     Рішенням господарського суду м.  Севастополя  від  15  серпня
2006 у справі № 20-9/083 
( суддя Рибіна С.А.)
позов задоволено, визнано за суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на цілісний майновий комплекс -автозупинку на 240 машин, яка розташована АДРЕСА_1, на земельний ділянці, загальною площею 0,6535 га., визнано за Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на цілісний майновий комплекс -автозупинку на 80 машин АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 0,1943 га., у задоволенні позову ТОВ " Гермес" відмовлено.
 
     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21 вересня 2006 у справі № 20-9/083 
( Колегія суддів : Гонтарь В.I., Сотула В.В., Прокопанич Г.К.)
рішення господарського суду м. Севастополя від 15.08.2006 у справі № 20-9/083 скасовано, в позові Суб"єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 -відмовлено.
 
     Зустрічний позов ТОВ " Гермес" задоволено, визнано  недійсним
договір  купівлі-продажу   автостоянки,   розташованої   АДРЕСА_2,
укладений між суб'єктом  підприємницької  діяльності  ОСОБА_1,  та
малим приватним  підприємством  "  Ажур",  засвідчений  31.10.2005
приватним  нотаріусом  ОСОБА_3
( реєстровий НОМЕР_1)
, визнано недійсним договір купівлі-продажу автостоянки, розташованої АДРЕСА_1, укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Малим приватним підприємством " Ажур", засвідчений 31.10.2005 приватним нотаріусом ОСОБА_3
( реєстровий НОМЕР_2)
, визнано за ТОВ " Гермес" право власності на майновий комплекс автостоянки на 240 машин, розташованої АДРЕСА_1, на земельній ділянці, переданої в оренду на підставі договору оренди земельних ділянок НОМЕР_3,загальною площею 6535 кв.м., визнано за ТОВ " Гермес" право власності на майновий комплекс автостоянки на 240 машин. Розташований АДРЕСА_2 на земельній ділянці, переданої в оренду на підставі договору оренди земельних ділянок НОМЕР_4, загальною площею 1943 кв.м.
 
     Постановою Вищого господарського суду України від  23.01.2007
у справі №  20-9/083  касаційну  скаргу  Суб'єкта  підприємницької
діяльності   ОСОБА_1   залишено   без    задоволення.    Постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від  21.09.2006
у справі № 20-9/083 залишено без змін.
 
     У лютому 2007 року  позивач  за  первісним  позовом  -Суб'єкт
підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулася до Севастопольського
апеляційного  господарського  суду  з  заявою  про   перегляд   за
нововиявленими     обставинами     Постанови     Севастопольського
апеляційного  господарського  суду  від  21.09.2006  на   підставі
ст.ст.112-114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи  та  встановлено  судом
апеляційної інстанції в ухвалі  від  02.04.2007,  доводи  Суб'єкта
підприємницької діяльності при  зверненні  полягають  в  тому,  що
покладені апеляційною інстанцією в основу постанови від 21.09.2006
такі обставини, як те, що  ТОВ  "  Гермес"  самостійно  з  моменту
отримання  земельних  ділянок  в  оренду  за  договором  оренди  з
Севастопольською  міською  адміністрацією  господарським   засобом
самостійно здійснював у період з 1998 року по  квітень  1999  року
будівельно-монтажні    роботи    по    будівництву    автостоянок,
спростовуються іншими матеріально-правовими фактами, які  свідчать
про те,  що  будівельно-монтажні  роботи  по  будівництву  спірних
автостоянок проводились у період,  починаючи  з  1989  року  і  до
передачі  в  оренду  ТОВ  "Гермес"  земельних  ділянок,  на   яких
розташовані вказані автостоянки,  тобто  автостоянки,  як  об'єкти
нерухомості були побудовані до моменту передачі  в  оренду  ТОВ  "
Гермес"   земельних   ділянок,   на   яких   розташовані   вказані
автостоянки, ТОВ " Гермес" не подав суду доказів, про  витрати  на
будівництво спірних автостоянок.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
правові підстави для скасування ухвали суду апеляційної  інстанції
відсутні, виходячи з наступного:
 
     відповідно  до   вимог   ст.112   ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
господарський суд може переглянути прийняте  ним  судове  рішення,
яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають
істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
 
     Згідно з вимогами ч.2 ст.114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         перегляд
за нововиявленими  обставинами  постанов  і  ухвал  апеляційної  і
касаційної інстанції,якими змінено або  скасовано  судове  рішення
суду першої інстанції, здійснюється  судом  тієї  інстанції,  яким
змінено або прийнято нове судове рішення.
 
     До  нововиявлених  обставин  відносяться  матеріально-правові
факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення  сторін,  а  також
інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або
розгляду   справи   про    банкрутство.    Необхідними    ознаками
нововиявлених обставин є: їх наявність на час розгляду  справи,  а
також те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові  на  час
розгляду справи.
 
     Виходячи з вимог ст.112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          нововиявлена
обставина, крім того, це юридичний факт, який не міг бути  відомий
ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав
справу.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є  окремою
процесуальною формою судового процесу, яка визначається  юридичною
природою цих обставин.
 
     Не   можуть   вважатися    новивиявленими    обставини,    що
встановлюються на підставі доказів, які не були  своєчасно  подані
сторонами чи прокурором.
 
     Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції  вважає,  що
Севастопольській апеляційний господарський  суд  правомірно  виніс
ухвалу за результатами перегляду за нововиявленими  обставинами  в
порядку  ст.ст.112-114  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          про   залишення
постанови суду апеляційної  інстанції  від  21.09.2006  без  змін,
правові   підстави   для   скасування   ухвали   Севастопольського
апеляційного господарського суду відсутні.
 
     Керуючись  статтями  111-7,   111-9,   111-11   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України -
 
     ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1
залишити без задоволення.
 
     Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від
02.04.2007 у справі № 20/9-083 залишити без змін.
 
     Головуючий I.Ю. Панова
 
     Судді  Н.Г. Ткаченко
 
     А.О. Заріцька