ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     10 липня 2007 р.

     № 2-67/07  ( rs568133 ) (rs568133)
        

     Вищий   господарський   суд   України   у   складі   колегії:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,  суддів  Васищака  I.М.,  Палій
В.М., за участю представника відповідача О.  Цимбалюка  (дов.  від
16.06.06), розглянувши у відкритому судовому  засіданні  касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду від  8
лютого   2007   року   та   постанову   Луганського   апеляційного
господарського суду від 13 квітня 2007 року у справі  №  2-67/07  
( rs568133 ) (rs568133)
         за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання
правочину недійсним,

                            ВСТАНОВИВ:

     У  червні  2006  року  ОСОБА_2  звернулася  до  Артемівського
міськрайонного суду Донецької області  з  позовом  до  ОСОБА_3  та
ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі -  продажу  частки
учасника  товариства  з  обмеженою  відповідальністю   "Деконський
торгівельний дім", укладеного між відповідачами.

     В подальшому, позивач уточнив свої позовні вимоги  та  просив
суд визнати недійсним договір, який 18  квітня  2006  року  уклали
ОСОБА_3 та ОСОБА_1, купівлі - продажу частки у статутному капіталі
товариства з обмеженою відповідальністю  "Деконський  торгівельний
дім" у розмірі 4 660 грн., що становить 33, 3 відсотка  статутного
капіталу, та повернути сторони у первісне положення.

     Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької  області
від 8 лютого 2006 року (суддя О.Харченко) позов задоволено.

     Постановою Луганського апеляційного господарського  суду  від
13 квітня 2007  року  рішення  змінено  доповненням  про  розподіл
судових витрат.

     ОСОБА_1 просить судові рішення в  даній  справі  скасувати  з
підстав неправильного застосування судами  статей  147  Цивільного
кодексу   України   ( 435-15 ) (435-15)
        ,   статей   152,   213   Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
         , статей 4-2,  4-3,  65
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
           та
передати справу на новий розгляд.

     Сторони належним чином  були  повідомлені  про  час  і  місце
судового засідання, проте представник позивача в судове  засідання
не з'явився.

     Колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.

     Судами встановлено, що 8 червня 2002 року громадянки ОСОБА_2,
ОСОБА_1  та  ОСОБА_3  уклали  установчий  договір  про   створення
товариства з обмеженою  відповідальністю  "Деконськй  торгівельний
дім".

     Установчим договором і Статутом товариства встановлено  право
учасника товариства за  згодою  інших  учасників  передавати  свою
частку  (її  частину)  третім  особам.  При  цьому  інші  учасники
товариства користуються переважним правом на її придбання.

     На підставі договору від 18 квітня 2006 року ОСОБА_3  продала
ОСОБА_1  частку  у  статутному   капіталі   товариства   обмеженою
відповідальністю "Деконський торгівельний дім"  у  розмірі  4  660
грн.

     За  змістом  частини  1  статті  53   Закону   України   "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
        , в редакцій, чинній на момент
виникнення спірних правовідносин, учасник товариства  з  обмеженою
відповідальністю може відступити свою частку (її  частину)  одному
чи кільком учасникам цього  ж  товариства  лише  за  згодою  решти
учасників.  Учасники  товариства  користуються  переважним  правом
придбання  частки  (її  частини)  учасника,  який  її   відступив,
пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в  іншому
погодженому між ними розмірі.

     Судами встановлено, що позивач не був повідомлений про  вихід
з складу засновників товариства ОСОБА_3 та продаж її частки іншому
засновнику товариства - ОСОБА_1.

     За таких обставин суди  дійшли  обгрунтованого  висновку  про
задоволення позовних  вимог  і  підстави  для  скасування  судових
рішень відсутні.

     Водночас,   колегія   суддів   погоджується    з    висновком
апеляційного господарського суду про розподіл судових витрат.

     Iнші   твердження   скаржника   досліджувались    апеляційним
господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

     Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд

     ПОСТАНОВИВ:

     Рішення Артемівського міськрайонного суду  Донецької  області
від 8 лютого  2006  року  та  постанову  Луганського  апеляційного
господарського суду від 13 квітня 2007 року у справі  №  2-67/07  
( rs568133 ) (rs568133)
         залишити без змін, а  касаційну  скаргу  ОСОБА_1  без
задоволення.

     Головуючий, суддя

     М. В. Кузьменко

     Суддя

     I. М. Васищак

     Суддя

     В. М. Палій