ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 р.
№ 22/140-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Ходаківська I.П.
Судді
Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
за участю представників сторін
позивача -
відповідача -
розглянувши матеріали касаційної скарги
пр. Ніколащенко С.О. дов. №420 від 15.09.05р.
пр. Забознава А.О. дов. №85-24юр від 02.01.07р.
державного підприємства "Одеська залізниця"
у справі
господарського суду Дніпропетровської області
на рішення
господарського суду Дніпропетровської від 20.03.2007 року
за позовом
державного підприємства "Одеська залізниця"
до
відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг"
прo
стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2006 року, державне підприємство "Одеська залізниця"
звернулось до суду з позовом про стягнення з відкритого
акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг" штрафу у сумі 17
040 грн. за неправильне зазначення в накладних № 46007201, №
46007202 одержувача і його адреси.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
20.03.2007 року (суддя Пуппо Л.Д.) у задоволенні позову
відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та
неправильне застосування судами норм матеріального і
процесуального права, неправильну правову оцінку обставин справи і
просить рішення суду попередньої інстанції скасувати, постановивши
нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова
колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із
наступного.
Як встановлено судом попередньої інстанції, а це
підтверджується наявними у справі матеріалами, 08 червня 2006 року
на станцію Херсон Порт Одеської залізниці за накладними №
46007201, № 46007202 у вагонах № 65063034, № 67860320 відповідач
здійснював відвантаження вантажу.
В накладних відправником зазначена станція і залізниця
призначення Херсон Порт Одеської залізниці, одержувач "ТОВ
"Лотос", 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 32/16 зал.
417908, 5025.
Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги зазначав, що у
перевізних документах відповідачем неправильно зазначений
одержувач і його адреса, про що складений акт загальної форми №
410 від 09 червня 2006 року і у відповідності з пунктами 118, 122
Статуту залізниць України був нарахований штраф у розмірі
5-кратної провізної плати.
Судом встановлено, що 09 червня 2006 року на станції Херсон
Порт Одеської залізниці складений акт загальної форми № 410 такого
змісту: "вагони простоювали на путях станції в очікуванні
підтвердження вантажоотримувача та ставляться на відповідальне
зберігання морського порту."
Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд
першої інстанції зазначив, що пунктом 122 Статуту залізниць
України ( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачено, що за неправильно зазначені у
накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу
одержувача з відправника стягується штраф.
В акті загальної форми № 410 йдеться про те, що вказаного в
накладних одержувача на станції нема (про неправильне зазначення
адреси або коду ТОВ "Лотос" в акті не йдеться).
3 зазначеного пункту 122 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
не вбачається таке правопорушення, як неправильне
зазначення одержувача вантажу, не містить вона і відповідальність
відправника за те, що вантаж адресовано одержувачу, якого не
виявилося на станції призначення.
Чинне транспортне законодавство не передбачає обов'язок
вантажоодержувача реєструватись на станції призначення. Правила
видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень) передбачають, що про
прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана
повідомити одержувача в день прибуття вантажу із зазначенням
найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості
вагонів.
Порядок і способи повідомлення встановлюється начальником
станції, який повинен передбачити використання в першу чергу
радіо, телефонного та поштового зв'язку.
Наступна зміна вантажовідправником вантажоодержувача
(переадресування) у встановленому порядку не є підставою для
стягнення штрафу на підставі пункту 122 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
.
За таких обставин, суди дійшли правильного і обгрунтованого
висновку про те, що позивачем не доведений такий факт, на підставі
якого до відповідача можна було би застосувати санкції,
передбачені пунктом 122 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
.
За таких обставин та враховуючи, що господарським судом
досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова
оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування
постановленого судом рішення з наведених у касаційній скарзі
мотивів.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу державного підприємства "Одеська залізниця"
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської від 20.03.2007
року залишити без змін.
Головуючий I. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Г. Савенко