ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     05 липня 2007 р.
 
     № 2-22/05
                 за участю представників сторін:
 
     від позивача не з'явилися
 
     від відповідача не з'явилися
 
     від третіх осіб не з'явилися
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     В червні 2003 року Регіональне  відділення  Фонду  державного
майна України по Запорізькій області звернулось до суду з  позовом
до   ОСОБА_1,   треті   особи   відкрите   акціонерне   товариство
"Запоріжелектромашоптторг",      товариство      з       обмеженою
відповідальністю "Незалежний реєстратор "Металург" про  повернення
акцій ВАТ "Запоріжелектромашоптторг" до державної власності.
 
     В обгрунтування позовних вимог  зазначало,  що  за  договором
купівлі-продажу  від  02.04.96  №  32  товариство  покупців-членів
трудового    колективу    придбало    державний    пакет     акцій
"Запоріжелектромашоптторг"  у  кількості  10728   штук   загальною
вартістю  300  млн.крб.  Оскільки   рішенням   арбітражного   суду
Запорізької області від 29.02.2000 по справі № 4/2/24д  зазначений
договір купівлі-продажу було розірвано, акції мають бути повернуті
у власність держави в особі РВ ФДМ України по Запорізькій області.
 
     Рішенням  Хортицького  районного  суду   м.   Запоріжжя   від
16.03.2005 (суддя Бондаренко I.В.) в позові відмовлено.
 
     Відмовляючи в позові, місцевий суд виходив з пропуску  строку
позовної давності та відсутністю підстав для його поновлення.
 
     Ухвалою судової палати з цивільних  справ  апеляційного  суду
Запорізької    області    від    08.06.2005    (судді:    Савченко
О.В. -головуючий, Яковенко Г.П., Бондарь  В.О.)  рішення  залишено
без змін з тих же підстав.
 
     В касаційній скарзі Регіональне відділення  Фонду  державного
майна України по  Запорізькій  області  просить  скасувати  ухвалу
апеляційного суду та  рішення  місцевого  суду  та  прийняти  нове
рішення яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення
норм матеріального права.
 
     Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та  їх
юридичну  оцінку,  Вищий  господарський  суд  України  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
     Відповідно  до  п.  1  ст.  111-9  ГПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду апеляційної інстанції  без  змін,  а
скаргу без задоволення.
 
     Касаційна  скарга  залишається  без  задоволення,  коли   суд
визнає, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті
з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
 
     З матеріалів справи вбачається, що  позивач  згідно  договору
купівлі-продажу від  02.04.1996  передав  у  власність  відкритому
акціонерному товариству "Запоріжелектромашоптторг" 10728 акцій  на
суму 300 млн.крб.
 
     Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Запорізькій області № 919 від 18.06.1999  і  списку  до
нього,    ОСОБА_1,    як    член    трудового    колективу     ВАТ
"Запоріжелектромашоптторг", придбала 42 акції.
 
     Статтями 12, 13 Закону  України  "Про  власність"  ( 697-12 ) (697-12)
        
закріплено, що громадяни набувають право власності на  майно,  яке
вони  отримують  на  підставі  укладених  угод.   Об'єктом   права
власності можуть бути акції.
 
     Судовими інстанціями встановлено, що правові  документи,  які
свідчили про незаконність володіння ОСОБА_1 акціями, позивачем  не
надано.
 
     Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу УРСР загальний  строк
для  захисту  права  за  позовом  особи,  право   якої   порушено,
встановлюється в три роки.
 
     Судовими  інстанціями  встановлено  та   матеріалами   справи
підтверджено, що рішенням арбітражного  суду  Запорізької  області
від 29.02.2000 договір купівлі-продажу акцій № 32  від  02.04.1996
розірвано.
 
     З моменту  винесення  рішення  (29.02.2000)  і  до  звернення
позивача до суду загальної юрисдикції (10.06.2003)  пройшло  понад
трьох років.
 
     Враховуючи, що Регіональне відділення Фонду державного  майна
України по Запорізькій області не надало суду переконливих доказів
про поважність причин  пропуску  строку  позовної  давності,  суди
загальної  юрисдикції   правомірно   прийшли   до   висновку   про
відсутність підстав для поновлення цього строку.
 
     Як місцевий,  так  і  апеляційний  суди,  під  час  прийняття
судових рішень керуючись вимогами діючого на  момент  пред'явлення
позову цивільного законодавства,  правомірно  застосували  правила
про позовну давність.
 
     За таких обставин,  рішення  Хортицького  районного  суду  м.
Запоріжжя  та  ухвала  апеляційного   суду   Запорізької   області
відповідають вимогам норм матеріального права  і  підстав  для  їх
скасування не вбачається.
 
     Виходячи з  викладеного,  керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7,
111-9, 111-11 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну скаргу Регіонального  відділення  Фонду  державного
майна України по Запорізькій області залишити без  задоволення,  а
ухвалу від 08.06.2005 апеляційного  суду  Запорізької  області  та
рішення від 16.03.2005 Хортицького районного суду м.  Запоріжжя  у
справі № 2-22/05 без змін.
 
     Справу повернути Хортицькому районному суду м. Запоріжжя.
 
     Головуючий Н.Кочерова
 
     Судді I.Васищак
 
     М.Черкащенко