ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     05 липня 2007 р.
 
     № 1/634-14/203 ( rs387351 ) (rs387351)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючий суддя
     Ходаківська I.П.
     судді
     Данилова Т.Б.
     Савенко Г.В.
 
     розглянув
     касаційну скаргу
     Регіонального відділення фонду державного  майна  України  по
Львівській області
 
     на постанову
     Львівського апеляційного господарського суду  від  30.11.2006
р.
     у справі
     № 1/634-14/203 ( rs387351 ) (rs387351)
          господарського  суду  Львівської
області
 
     за позовом
     Регіонального відділення фонду державного  майна  України  по
Львівській області
 
     до відповідачів
     1)  Державного  підприємства  Міністерства  Оборони   України
"Управління торгівлі Західного оперативного командування"
 
     2) Приватного підприємства "Піраміда-ТУР"
 
     про
     визнання недійсним договору
 
     Представники сторін: не з'явилися
 
                              ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням   від   03.02.2006р.   у   справі   №   1/634-14/203
( rs387351 ) (rs387351)
         господарського суду Львівської області, залишеним без
змін постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
30.11.2006 р., частково задоволено позов (з  врахуванням  уточнень
до позовних вимог) регіонального відділення Фонду державного майна
по  Львівській  області  (м.  Львів)  до  державного  підприємства
Міністерства  оборони  України  "Управління   торгівлі   Західного
оперативного командування"(м. Львів)  та  приватного  підприємства
"Піраміда-ТУР"(с.м.т.  Щирець)  про  визнання  недійсним  договору
оренди  №204  від   01.10.2002року,   виселення   з   орендованого
приміщення та  стягнення  незаконно  отриманих  коштів  у  розмірі
9578,81грн., визнано недійсним договір оренди  №204  від  01.10.02
р., укладений між  Державним  підприємством  Міністерства  Оборони
України "Управління торгівлі Західного оперативного  командування"
та   Приватним   підприємством   "Піраміда-ТУР",    виселено    ПП
"Піраміда-ТУР"з  орендованого  приміщення,   що   знаходиться   за
адресою: м. Львів, вул. Моринецька, 14-а, провадження у  справі  в
частині вимоги про стягнення коштів - припинено.
 
     Регіональне відділення  фонду  державного  майна  України  по
Львівській  області  звернулося  до  Вищого  господарського   суду
України з касаційною скаргою, в якій просить  скасувати  постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2006 р.  та
рішення господарського суду Львівської області від 03.02.2006 р. у
справі № 1/634-14/203 ( rs387351 ) (rs387351)
         в частині відмови в задоволенні
позовних вимог, а позов задовольнити в повному обсязі.
 
     Також   скаржником   подане   клопотання   про    відновлення
процесуального  строку  для   подання   касаційної   скарги,   яке
враховуючи  приписи  ст.  53  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
           підлягає
задоволенню.
 
     Відповідно  до   розпорядження   Заступника   Голови   Вищого
господарського суду України Осетинського А.Й. від 05.07.2007 р.  у
зв'язку з відпусткою судді Першикова Є.В., справа розглядається по
суті колегією суддів у наступному складі: головуючий - Ходаківська
I.П., судді - Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
 
     Розглянувши   матеріали   справи   та   касаційної    скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність   застосування   судом    норм    матеріального    та
процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  01.10.2002   р.   між
Державним підприємством Міністерства оборони  України  "Управління
торгівлі        Західного        оперативного        командування"
(надалі-Відповідач-1) та ПП  "Піраміда-ТУР"  (надалі-Відповідач-2)
було  укладено  договір  оренди  №  204,   відповідно   до   якого
Орендодавець  передав,  а  Орендар  прийняв  у   строкове   платне
користування нежитлове приміщення бокс-гаражу площею 77,3 кв.м. за
адресою: м.Львів, вул.Моринецька,14-а, що знаходиться на  окремому
балансі Філії Львівської автобази №57. Даний Договір укладений  на
3 роки, тобто з 01.10.2002р. до 30.09.2005р.
 
     Відповідно до п. 10.8  Договору,  у  разі  відсутності  заяви
однієї із сторін про припинення або зміну Договору оренди протягом
одного  місяця  після  закінчення  терміну   дії   Договору,   він
вважається продовженим на той самий термін і на тих самих  умовах,
які були передбачені Договором.
 
     Позивач вважає, що даний  договір  укладений  з  перевищенням
повноважень і з порушенням норм  чинного  законодавства,  а  саме:
розмір орендної плати визначений  без  погодження  з  Регіональним
відділенням  ФДМУ  у  Львівській  області,  договір  укладений  за
відсутності висновку позивача про можливість  застосування  звітів
про експертну оцінку нерухомого  майна  при  розрахунках  орендної
плати. Вказані порушення зафіксовані в Акті  від  12.05.2005  року
перевірки законності надання в оренду державного нерухомого  майна
Державного підприємства Міністерства оборони  України  "Управління
торгівлі Західного оперативного командування", що  знаходиться  за
адресою: м. Львів, вул.Шевченка,78.
 
     Посилається позивач в заяві про уточнення позовних вимог і на
ст. 207 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        ,  відповідно  до  якої  господарське
зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою,
яка завідомо  суперечить  інтересам  держави  і  суспільства,  або
укладено учасниками господарських відночин  з  порушенням  хоча  б
одним    з    них    господарської    компетенції     (спеціальної
правосуб'єктності), може бути на  вимогу  однієї  із  сторін,  або
відповідного  органу  державної  влади  визнано  судом   недійсним
повністю або в частині. Позивач стверджує, що укладення  сторонами
договору оренди з перевищенням повноважень і всупереч нормі закону
є діями, які завідомо суперечать інтересам держави,  у  зв'язку  з
чим мають своїми наслідками, згідно ст. 208 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        ,
стягнення  до  Державного   бюджету   всього   доходу,   незаконно
одержаного за зобов'язанням.
 
     На підставі  наведеного  Позивач  просить  визнати  недійсним
договір  оренди  від  01.10.2002р.  №  204,  виселити  орендаря  з
приміщення та стягнути з відповідача-1 незаконно отримані кошти  в
розмірі 9578,81 грн.
 
     Оскільки,   як   було   встановлено   попередніми    судовими
інстанціями,  матеріалами  справи  підтверджується   вищезазначені
порушення  норм  чинного  законодавства  при  укладенні   спірного
договору,  то  судом  обгрунтовано  визнано  недійсним  договір  з
підстав невідповідності законодавству, що відповідає  вимогам  ст.
48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , чинної на  момент  укладення  оспорюваного
договору. Відповідно до зазначеної статті недійсною є угода, що не
відповідає вимогам закону. Відповідні положення містяться також  в
ст.ст. 203, 215 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          та  ст.  207  ГК  України
( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     Щодо доводів касаційної скарги про  неправильне  застосування
судами ст. 208 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         в частині відмови у стягненні
в доход держави  коштів  отриманих  за  договором  колегія  суддів
зазначає наступне.
 
     Частина  перша  та  друга  ст.  208  ГК  України   ( 436-15 ) (436-15)
        
розрізняють правові наслідки визнання недійсними зобов'язань,  які
вчинено з метою, яка  завідомо  суперечить  інтересам  держави  та
суспільства, а також  зобов'язань,  визнаних  недійсними  з  інших
підстав.
 
     Підставою  для   визнання   недійсним   господарським   судом
Львівської області договору оренди № 204 від 01.10.2002р.  є  його
невідповідність вимогам законодавства.  Тому,  як  вірно  зазначив
апеляційний суд, посилання скаржника на норму  ч.  1  ст.  208  ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
         є  необгрунтованим,  оскільки  вона  передбачає
стягнення  в   дохід   держави   всього   майна,   одержаного   за
зобов'язанням,  що  вчинене  з  метою,  яка  завідомо   суперечить
інтересам держави і суспільства.
 
     Отже,  оскаржувана  постанова  апеляційного  суду  відповідає
вимогам матеріального та процесуального права  і  підстав  для  її
скасування не вбачається.
 
     Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
     ПОСТАНОВИВ:
 
     Відновити Регіональному  відділенню  фонду  державного  майна
України по Львівській  області  процесуальний  строк  для  подання
касаційної скарги.
 
     Касаційну скаргу Регіонального  відділення  фонду  державного
майна України по Львівській області залишити без задоволення.
 
     Постанову Львівського апеляційного  господарського  суду  від
30.11.2006р. залишити без змін.
 
     Головуючий суддя I. Ходаківська
 
     Судді Т. Данилова
 
     Г. Савенко