ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     04 липня 2007 р.
 
     № 05/138 ( rs464723 ) (rs464723)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Перепічая В.С. 
( головуючого )
,
     Вовка I.В.,
     Гончарука П.А.,
 
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в   м.Києві
касаційні скарги
     Товариства   з   обмеженою   відповідальністю   "Мошурівський
консервний  завод"  та  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Український промисловий банк"
     на рішення
     господарського суду Черкаської області від 15.02.2007 року
 
     у справі за позовом
     Закритого  акціонерного   сільськогосподарського   товариства
"Мошурівське"
     до
     Приватного підприємства "Варт"
 
     про
     розірвання договору,
 
                       У С Т А Н О В И В :
 
     У грудні 2006 року позивач звернувся до  господарського  суду
м. Києва з позовною заявою до відповідача про  визнання  недійсним
договору  купівлі-продажу  цілісного   майнового   комплексу   від
02.04.2004 року у зв'язку з фіктивністю цього правочину,  оскільки
покупцем не виконані зобов'язання з оплати за цим договором.
 
     Ухвалою господарського суду  м.  Києва  від  01.12.2006  року
позовні матеріали передані за підсудністю до  господарського  суду
Черкаської області.
 
     Під час розгляду  справи  в  суді  першої  інстанції  позивач
змінив заявлені вимоги  та  просив  розірвати  спірний  договір  з
підстав невиконання відповідачем  зобов'язання  з  оплати  за  цим
договором.
 
     Рішенням   господарського   суду   Черкаської   області   від
15.02.2007  року  позов  задоволено  та  розірвано   договір   від
02.04.2004 року укладений між сторонами в даній справі.
 
     В  апеляційному  порядку  зазначене   рішення   суду   першої
інстанції не переглядалося.
 
     У касаційних скаргах ТзОВ " Мошурівський консервний  завод  "
та ТзОВ  "  Український  промисловий  банк"  вважають,  що  судове
рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального
права і стосується їх прав та обов'язків.
 
     ЗАСТ  "Мошурівське"  у  відзиві  на  касаційну  скаргу   ТзОВ
"Український промисловий банк" вважає, що судове рішення  прийняте
у відповідності до норм  чинного  законодавства,  і  тому  просить
залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
 
     Відзиви на касаційні скарги  від  інших  сторін  до  суду  не
надходили.
 
     У судовому  засіданні  оголошувалася  перерва  на  04.07.2007
року.
 
     Заслухавши   пояснення   представників   ТзОВ    "Український
промисловий банк", ТзОВ "Мошурівський  консервний  завод"  і  ЗАСТ
"Мошурівське", дослідивши  доводи  касаційних  скарг  та  відзиву,
перевіривши матеріали справи і прийняте в ній судове рішення,  суд
вважає, що касаційні скарги  підлягають  задоволенню  з  наступних
підстав.
 
     Як вбачається із матеріалів справи, 02.04.2004 року між  ЗАСТ
"Мошурівське" та ПП "Варт" було укладено  договір  купівлі-продажу
цілісного   майнового   комплексу   консервного    заводу,    який
розташований  за  адресою:   с.   Мошурів   Тальнівського   району
Черкаської області, пров. Шевченка,14, на  земельній  ділянці  5,6
га.
 
     Предметом даного судового розгляду є  вимоги  про  розірвання
спірного договору з підстав невиконання відповідачем  зобов'язання
з оплати за цим договором.
 
     Згідно ст.1  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , підприємства та організації мають право на  звернення
до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом  інтересів  в  порядку,  встановленому
законом.
 
     Відповідно до ст. 107 Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         сторони у справі мають право подати  касаційну
скаргу,  а  прокурор  касаційне  подання  на   рішення   місцевого
господарського  суду,  що  набрало  законної  сили  та   постанову
апеляційного суду.
 
     Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було
залучено  до  участі  у  справі,  якщо  суд  прийняв  рішення   чи
постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
 
     Заявники звернулися до суду з касаційними скаргами на рішення
суду першої інстанції в даній справі  тому,  що  предмет  розгляду
справи безпосередньо стосується їх прав та  обов'язків,  а  їх  не
було залучено до участі  у  справі.  Оскарженим  судовим  рішенням
розірвано договір купівлі-продажу майна укладений між сторонами  в
справі, власником  якого  на  даний  час  є  ТзОВ  "  Мошурівський
консервний завод", та іпотекодержателем якого є на даний час  ТзОВ
"Український промисловий банк",  що  підтверджується  доданими  до
касаційних скарг матеріалами.
 
     Доводи заявників про те, що оскаржене судове рішення в  даній
справі  стосується  їхніх  прав  і  обов'язків,   грунтуються   на
матеріалах справи та вимогах закону.
 
     Отже, господарський суд Черкаської області  прийняв  рішення,
що стосується прав і обов'язків осіб,  які  не  були  залучені  до
участі в справі.
 
     Разом з цим, місцевим господарським судом не  було  враховано
вимог ч.1 ст.15 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  згідно  якої  справи  у
спорах,  що  виникають  при   укладанні,   зміні   та   розірванні
господарських договорів, справи у спорах  про  визнання  договорів
недійсними розглядаються господарським судом за  місцезнаходженням
сторони, зобов'язаної за договором  здійснити  на  користь  другої
сторони певні дії,  такі  як:  передати  майно,  виконати  роботу,
надати послуги, сплатити гроші, тощо.
 
     Поданий  в  даній  справі  позов  обгрунтований  невиконанням
відповідачем  зобов'язання  за  спірним  договором  з  оплати   за
придбане майно.
 
     Таким чином, за заявленими вимогами зобов'язаною стороною  за
спірним договором є відповідач, який знаходиться в м. Києві.
 
     У  той  же  час,  рішення  в   даній   справі   прийнято   за
місцезнаходженням позивача господарським судом Черкаської  області
з порушенням правил територіальної підсудності.
 
     Відповідно до п.п.3, 6 ст.  111-10  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
порушення  норм  процесуального  права  є  в  будь-якому   випадку
підставою  для  скасування   рішення   місцевого   або   постанови
апеляційного  господарського  суду,   якщо   господарським   судом
прийнято рішення або постанову, що стосується  прав  і  обов'язків
осіб, які не були залучені до участі в  справі,  та  з  порушенням
правил територіальної підсудності.
 
     За таких обставин, оскаржене судове рішення не можна  визнати
законним й  обгрунтованим,  і  тому  воно  підлягає  скасуванню  з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
     Під час  нового  розгляду  справи  суду  необхідно  врахувати
викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
 
     З огляду  наведеного  та  керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7,
111-9  -111-12  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
     ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційні  скарги  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Мошурівський  консервний  завод"   і   Товариства   з   обмеженою
відповідальністю "Український промисловий банк" задовольнити.
 
     Рішення господарського суду Черкаської області від 15.02.2007
року скасувати, і справу №05/138 ( rs464723 ) (rs464723)
          передати  на  новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
 
     Головуючий суддя В.Перепічай
 
     Судді I.Вовк
 
     П.Гончарук
 
     тє