ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2007 р.
№ 25/223-06 ( rs1051279 ) (rs1051279)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
Лисовенко Р.М. дов. від 02.07.07р.
відповідача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений
належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Дніпропетровській області на рішення господарського суду
Дніпропетровської області
на постанову
від 20.03.2007 року Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 25/223-06 ( rs1051279 ) (rs1051279)
господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Дніпропетровській області
до
про
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого
об'єднання
"Укрспецзалізошляхбуд"
зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Дніпропетровській області звернулося до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю виробничого об'єднання "Укрспецзалізошляхбуд" про
скасування інформації, розповсюдженої в листі від 15.02.2006 року
за № 19 як таку, що є недостовірною та принижує честь, гідність та
ділову репутацію регіонального відділення Фонду державного майна
України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
14.09.06 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі з
тих підстав, що звернення до державного органу із заявою або
скаргою на неправомірні дії іншої особи з метою захисту чи
поновлення своїх прав та законних Iнтересів, якщо цей орган
наділений власними повноваженнями щодо поновлення законності у
відповідних відносинах не може розцінюватися як поширення
неправдивих відомостей. З огляду на викладене, обставини викладені
у листі відповідача від 15.02.2006р. № 19 не можуть бути визнані
розповсюдженням недостовірної інформації, яка принижує честь,
гідність та ділову репутацію позивача, що потребує захисту згідно
з Законом України "Про інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 20.03.2007 року за скаргою Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Дніпропетровській області рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.06 року
було залишено без змін, в зв'язку з тим, що висновки суду першої
інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській
області відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи,
нормам матеріального права, і доводи апеляційної скарги їх не
спростовують.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Дніпропетровській області подало до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 14.09.06 року та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2007
року скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами
норм матеріального та процесуального права.
Свої вимоги заявник обгрунтував тим, що судами до спірних
правовідносин не застосовані статті 23, 91, 277 Цивільного кодексу
України, 37 Закону України "Про друковані засоби масової
інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ) (2782-12)
, 33 Закону України "Про
інформаційні агентства" ( 74/95-ВР ) (74/95-ВР)
.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення присутнього у
судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи,
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання
"Укрспецзалізошляхбуд" є власником 7975 штук акцій ВАТ "Ливарник",
що підтверджується сертифікатом акцій за № 51 від 13.08.2004р.
Листом від 15.02.2006 року за № 19 відповідач звернувся до
голови Фонду державного майна України в якому зазначив, що
регіональним відділенням ФДМ України у Дніпропетровській області
здійснено 31.01.2006 року продаж 49,954% акцій ВАТ "Ливарник" в
порушення розпорядження Кабінету Міністрів України № 318Р від
03.08.2005 ( 318-2005-р ) (318-2005-р)
року (додаток № 3) і наказу ФДМ України
№192, яким було передбачено продаж 49954% акцій ВАТ "Ливарник'" у
грудні 2001 року через Державну акціонерну компанію "Національна
мережа аукціонних центрів" за кошти та без повідомлення взагалі
про новий план розміщення продажу (зміну способу продажу акцій), а
також без повідомлення про продаж ТОВ Виробниче об'єднання
"Укрспецзалізошляхбуд". У листі відповідач також зазначив, що під
час проведення у грудні 2005року наради щодо продажу 49.954% акцій
ВАТ "Ливарник" начальником регіонального відділення Молчановим
О.В. було заявлено, що продаж пакету акцій буде проведено за ціну
не менш ніж 1400000,00грн., однак продаж здійснено за інформацією
відповідача за 348449,00грн., тому, на думку відповідача, позивач
взяв на себе управління 49,954% акцій ВАТ "Ливарник" в кінці 2005
року, тільки для того, щоб як-небудь та за будь-яку малу ціну
продати цей пакет, а разом з цим сховати всю свою бездіяльність з
1996 року по 2006 рік, яка сприяла фіктивному банкрутству ВАТ
"Ливарник".
Здійснивши аналіз змісту листа відповідача від 15.02.2006р. №
19 на адресу голови ФДМ України суди дійшли висновку, що
відповідач звернувся до органу, якому підпорядковується позивач з
метою захисту свого порушеного права, привернення уваги до певних
подій та вжиття відповідних заходів, навівши при цьому власне
бачення та оцінку цих подій.
Зазначений лист відповідача не має публічного характеру та не
стосується суспільно важливих явищ, що відбуваються в державі та
суспільстві. Його предметом є конкретна спірна ситуація, яка
виникла внаслідок здійснення регіональним відділенням ФДМ України
по Дніпропетровській області владних повноважень.
Відповідно до ст. 40 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, усі
мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові
звернення або особисто звертатися до органів державної влади,
органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих
органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану
відповідь у встановлений законом строк.
Згідно статті 1 Закону України "Про звернення громадян"
( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
, громадяни України мають право звернутися до органів
державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян,
підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності,
засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх
функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та
пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або
клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних,
політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про
їх порушення.
Таким чином, суди дійшли обгрунтованого висновку про те, що
звернення до державного органу із заявою або скаргою на
неправомірні дії іншої особи з метою захисту чи поновлення своїх
прав та законних інтересів, якщо цей орган наділений власними
повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах
не може розцінюватися як поширення неправдивих відомостей, в
зв'язку з чим, обставини викладені у листі відповідача від
15.02.2006р. № 19 не можуть бути визнані розповсюдженням
недостовірної інформації, яка принижує честь, гідність та ділову
репутацію позивача, що потребує захисту згідно з Законом України
"Про інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
.
Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 28.09.1990 № 7 ( v0007700-90 ) (v0007700-90)
"Про застосування судами
законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової
репутації громадян та організацій" під поширенням відомостей слід
розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню,
з використанням інших засобів масової інформації, викладення в
характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам,
повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі
невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. До відомостей,
що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і
гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці
окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних
правил співжиття та принципів людської моралі.
Разом с тим, у рішенні Конституційного Суду України у справі
за конституційним зверненням громадянина Сердюка Валерія
Анатолійовича про офіційне тлумачення положення частини першої
статті 7 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(справа
про поширення відомостей) від 0.04.2003р. у справі № 1-9/2003
зазначено, що відомості, які передаються чи повідомляються не з
метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих
громадян, а з метою їх перевірки, в тому числі, уповноваженими на
це законом іншими посадовими особами, не можуть вважатись
поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову
репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.
Отже, матеріали справи свідчать, що господарські суди як
першої так і апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі
обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали
юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обгрунтованого
висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та
процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать
матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що
відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не входить до компетенції касаційної
інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення
та постанови колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
14.09.06 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 20.03.2007 року у справі № 25/233-06
( rs1051279 ) (rs1051279)
господарського суду Дніпропетровської області
залишити без змін, а касаційну скаргу Регіонального відділення
Фонду державного майна України по Дніпропетровській області без
задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач