ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2007 р.
№ 10/221-8/346 ( rs1084769 ) (rs1084769)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.I.
за участю представників:
позивача
Кушнаренко С.А. -довіреність від 12.12.2006 р.
відповідача
Маслова О.С. -довіреність від 31.07.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт"
на постанову
від 18.04.2007 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
у справі
№ 10/221-8/346 ( rs1084769 ) (rs1084769)
господарського суду Полтавської
області
за позовом
Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт"
про
стягнення 42675,80 грн.
В С Т А Н О В И В :
Приватне сільськогосподарське підприємство "Світанок" (далі
ПСП "Світанок") звернулось до господарського суду Полтавської
області з позовом до ТОВ "Сільгосппродукт" про стягнення
заборгованості за поставлену сільгосппродукцію у сумі 42675,80
грн., з яких 38785,25 грн. сума основного боргу, 2908,89 збитки
від інфляції, 978,66 грн. 3% річних, при цьому посилаючись на
приписи статей 526, 530, 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, статтю 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
15.02.2007 р. (суддя Плеханова Л.Б.) позовні вимоги задоволено,
стягнуто з ТОВ "Сільгосппродукт" на користь ПСП "Світанок"
38785,25 грн. основного боргу, 2908,89 збитків від інфляції,
978,66 грн. 3% річних.
Мотивуючи рішення суд дійшов висновку, що відповідач не
виконав взяті на себе договірні зобов'язання в частині проведення
своєчасних розрахунків за отриману сільськогосподарську продукцію.
Судом не взято до уваги посилання відповідача на факт
проведення між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог
на суму 33754,50 грн. в порядку статті 203 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
та статті 601 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази
наявності боргових зобов'язань позивача перед відповідачем, які б
надавали право останньому провести зарахування зустрічних
однорідних вимог між сторонами у справі.
За апеляційною скаргою ТОВ "Сільгосппродукт" Київський
міжобласний апеляційний господарський суд (судді: Швець В.О.,
Зеленіна Н.I., Жук Г.А.), переглянувши рішення господарського суду
Полтавської області від 15.02.2007 р. в апеляційному порядку,
постановою від 18.04.2007 р. залишив його без змін з тих же
підстав.
ТОВ "Сільгосппродукт" звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову
скасувати, прийняти нове рішення, стягнути з ТОВ "Сільгосппродукт"
5030,75 грн. основного боргу, припинити провадження у справі в
частині стягнення боргу в сумі 33754,50 грн., на підставі пункту
1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, зменшити розмір штрафних санкцій, визначивши їх у
пропорційному відношенні до суми основного боргу, яка залишилась
несплаченою після проведення зарахування зустрічних однорідних
вимог в розмірі 33754,50 грн.
Доводи касаційної скарги обгрунтовані порушенням судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
зокрема статті 203 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та
статті 601 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Рішення судів не
містять будь -яких належних доказів на обгрунтування позиції суду
стосовно не прийняття до уваги юридичного факту припинення
відповідачем зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних
вимог, чим порушено статтю 204 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Крім того, скаржник зазначає, що після проведення зарахування
зустрічних однорідних вимог на суму 33754,50 грн., сума позовних
вимог ПСП "Світанок" до відповідача становить 8921,30 грн., з яких
сума основного боргу складає 5030,75 грн., а 3887,55 грн. -штрафні
санкції, а тому висновок суду про стягнення з відповідача штрафних
санкцій в розмірі, який становить більше половини від суми
позовних вимог, що залишилась після зарахування є несправедливим.
На думку заявника, всупереч вимогам статті 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом апеляційної
інстанції не було в повному обсязі перевірено законність і
обгрунтованість рішення місцевого суду.
У відзиві на касаційну скаргу ПСП "Світанок" проти доводів
касаційної скарги заперечив, просив залишити судові рішення без
змін, а скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх
у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються
відповідні положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для
належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої
сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення
зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій
передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
один суб'єкт господарського зобов'язання повинен
вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має
право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а
саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати
інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння
відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його
умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено,
якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то
воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін)
виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений
моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його
виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий
обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо
обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів
цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено господарськими судами та підтверджується
матеріалами справи, за накладними № 228 від 07.04.2004 р., № 214
від 06.04.2004 р., № 394 від 25.05.2004 р., № 248 від 02.08.2004
р., № 526 від 18.08.2004 р., № 575 від 07.09.2004 р., № 595 від
13.09.2004 р., № 708 від 01.10.2004 р. та довіреностей серії ЯЗВ №
861641 від 14.05.2004 р., серії ЯЗВ № 861555 від 06.04.2004 р.,
серії ЯЗЧ № 240937 від 18.08.2004 р., серії ЯЗЧ № 240909 від
02.08.2004 р., серії ЯЗЧ № 240980 від 13.09.2004 р., серії ЯЗЧ №
240969 від 07.09.2004 р., серії ЯЗЧ № 241021 від 01.10.2004 р. ПСП
"Світанок" передало ТОВ "Сільгосппродукт" сільськогосподарську
продукцію на загальну суму 38785,25 грн.
Лист -вимога про сплату ТОВ "Сільгосппродукт" заборгованості
за поставлену продукцію на підставі рахунку -фактури № 28 від
23.11.2005 р. залишена відповідачем без відповіді, сума не
сплачена (а.с. 22-23).
Під час здійснення судового провадження судами встановлено,
що ТОВ "Сільгосппродукт" факт поставки ПСП "Світанок" йому
сільськогосподарської продукції на суму 38758,25 грн. не
заперечує, при цьому посилаючись на те, що сторонами проведено в
порядку статті 601 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та статті
203 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
зарахування
зустрічних однорідних вимог на суму 33754,50 грн.
Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що господарське зобов'язання припиняється
зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або
строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для
зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних
однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог строк
виконання яких не встановлений або визначений моментом
пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може
здійснюватись за заявою однієї із сторін.
Таким чином, для зарахування зустрічних однорідних вимог
необхідно щоб сторони одночасно брали участь у двох зобов'язаннях,
і при цьому кредитор в одному зобов'язанні був боржником в іншому
зобов'язанні.
Також зарахування можливе у разі однорідності вимог.
Однорідність вимоги визначається однорідністю підстав виникнення
зобов'язань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають
бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним
змістом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
першої та апеляційної інстанції докази наявності боргових
зобов'язань ПСП "Світанок" перед ТОВ "Сільгосппродукт", які б
надавали право останньому провести зарахування зустрічних
однорідних вимог відсутні.
А тому, беручи до уваги встановлені під час здійснення
судового провадження обставини, судова колегія вважає правомірним
висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення
позовних вимог про стягнення з ТОВ "Сільгосппродукт" на користь
ПСП "Світанок" боргу у сумі 38785,25 грн., 2908,89 грн. збитків
від інфляції та 978,66 грн. 3 % річних.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає прийняті у
справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам
матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи
скасування не вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-10,-
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Полтавської області від
15.02.2007 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 18.04.2007 р. у справі № 10/221-8/346
( rs1084769 ) (rs1084769)
господарського суду Полтавської області залишити без
змін, а касаційну скаргу ТОВ "Сільгосппродукт" - без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач