ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2007 р.
№ 2-29/11989-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.I., -головуючого,
Мамонтової О.М.,
Удовиченка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Сакського міжрайонного прокурора
на рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006
р.
у справі
№ 2-29/11989-2006 господарського суду Автономної Республіки
Крим
за позовом
СПД ОСОБА_1
до
Багатофункціонального СГК "Саки",
3-я особа:
Євпаторійське МБРТI,
про
визнання дійсними договорів та спонукання зареєструвати право
власності на нерухоме майно,
за участю представників сторін: не з'явились;
встановив:
У липні 2006 року позивач -СПД ОСОБА_1 звернувся з позовом до
відповідача -Багатофункціонального сільськогосподарського
кооперативу "Саки", 3-я особа: Євпаторійське міжміське бюро
реєстрації та технічної фнвентаризації,про визнання дійсними
договорів купівлі-продажу НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 05.01.2006 р.,
зобов'язання Євпаторійського МБТI провести державну реєстрацію
об'єкта нерухомого майна -будівлі автогаражу та складу мінеральних
добрив за підприємцем ОСОБА_1
Заявою від 09.08.2006 р. позивач уточнивши позовні вимоги,
додатково до заявлених у позовній заяві просив визнати за ним
право власності на вказане майно.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
10.10.2006р. позов задоволено.
Визнано дійсним договір НОМЕР_1 від 05.01.2006 р., укладений
між БСГК "Саки" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1,
купівлі-продажу нерухомого майна -групи інвентарних об'єктів
будівель автогаражу загальною площею 5513,2 кв. м., та огорожі
розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано дійсним договір НОМЕР_2 від 05.01.2006 р., укладений
між БСГК "Саки" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1,
купівлі-продажу нерухомого майна -групи інвентарних споруд складу
мінеральних добрив загальною площею 1788,1 кв. м., розташованих за
адресою: АДРЕСА_1.
Визнано право власності за фізичною особою -підприємцем
ОСОБА_1 на 73/100 часток комплексу автогаражу 1989 року споруди
загальною площею 5513, 2 кв. м. та огорожі, розташованих за
адресою: АДРЕСА_1, які складаються з будівель та споруд:
диспетчерська, загальною площею 94,6 кв. м. (літ "А-А1"); склад,
загальною площею 491,3 кв. м. (літ. "Б"); гараж, загальною площею
591,6 кв. м. (літ. "В"); гараж, загальною площею 389,1 кв. м.
(літ. "Г"); гараж, загальною площе. 2800,6 кв. м., (літ "Д-ДI");
складається з приміщень №№ 1, 2, 3, 10, 11, 12, 13; майстерня,
загальною площею 1120,6 кв. м. (літ. "Е"); складається з приміщень
№№ 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28; будівля
трансформаторної підстанції, загальною площею 25,4 кв. м. (літ
"Ж").
Визнано право власності за фізичною особою -підприємцем
ОСОБА_1 на 100/100 часток комплексу складу мінеральних добрив,
загальною площею 1788,1 кв. м. (одноповерхова споруда складу
мінеральних добрив: літ. А; Б; В; Г), розташованих за адресою:
АДРЕСА_1, які складаються з: одноповерхової будівлі складу
мінеральних бордив (літ. "А") площею 1023,4 кв. м., 1968 року
споруди; одноповерхової будівлі складу мінеральних добрив (літ.
"Б") площею 678,5 кв. м. 1972 року споруди; одноповерхової юудівлі
автовагової (літ "В") площею 14, 8 кв. м., 1968 року споруди;
одноповерхової будівлі побутової (літ. "Г") площею 71,4 кв. м.,
1985 року споруди, загалом 1788,1 кв. м.
В іншій частині позову відмовлено.
До Вищого господарського суду України з касаційним поданням
звернувся Сакський міжрайонний прокурор, який посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права, просить
скасувати рішення господарського суду АРК та прийнято нове
рішення, яким відмовити у задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність
застосування норм процесуального права судова колегія Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційне подання
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Рішення місцевого суду не відповідає зазначеним вимогам,
оскільки не грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини
виникли з договорів, укладених 05.01.2006 р. між СПД ОСОБА_1 та
Багатофункціональним сільськогосподарським підприємством "Саки" в
особі ліквідатора -арбітражного керуючого ОСОБА_2:
НОМЕР_1 купівлі-продажу нерухомого майна -групи інвентарних
об'єктів будівель та споруд автогаражу 1989 року споруди загальною
площею 5513,2 кв. м. та огорожі, розташованих за адресою: АРК,
АДРЕСА_1,
та НОМЕР_2 купівлі-продажу нерухомого майна -групи
інвентарних об'єктів будівель та споруд складу мінеральних добрив
загальною площею 1788,1 кв.м., розташованих за адресою: АРК,
АДРЕСА_1,
В п. 2.1 договору НОМЕР_1 закріплено ціну договору, яка
складає 105869,00 грн. з урахуванням ПДВ, і яку покупець
перераховує продавцю на розрахунковий рахунок у місячний термін з
дня нотаріального посвідчення договору (п. 3.1 Договору).
Майно, що є предметом договору, повинно бути передано за
актом прийому-передачі до 20.01.2006 р.
В п. 2.1 договору НОМЕР_2 закріплено ціну договору, яка
складає 226804,00 грн. з урахуванням ПДВ, і яку покупець
перераховує продавцю на розрахунковий рахунок у місячний термін з
дня нотаріального посвідчення договору (п. 3.1 Договору).
Майно, що є предметом договору, повинно бути передано за
актом прийому-передачі до 20.01.2006 р.
Судом першої інстанції встановлено, що вищевказані договори
частково виконані, продавець передав покупцю вище вказане майно,
тобто виконав умови п. 4.1 спірних договорів, що підтверджується
актами прийому-передачі.
листом від 03.0-7.2006 р. повідомив позивача про неможливість
прийняти участь у нотаріальному посвідченні спірних договорів з
тих підстав, що відповіді на запит до Євпаторійського МБТI щодо
наявності або відсутності реалізації прав власності на об'єкти
нерухомості, що є предметом спірних договорів купівлі-продажу, не
отримав.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання договорів дійсними,
місцевий господарський суд виходи з того, що укладаючи договори
купівлі-продажу сторони домовились щодо істотних умов договору та
відбулося часткове виконання договору, а оскільки одна сторона
ухиляється від нотаріального посвідчення договору суд, відповідно
може визнати такий договір дійсним. При цьому, суд посилаючись на
норми ст. 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, дійшов висновку, що позивач
набув права власності на спірне майно шляхом не забороненим
законом.
Однак, з даними висновками суду першої інстанції погодитися
не можна.
Як встановлено судом, 28.02. 1996 р. Радгосп "саки був
реорганізований шляхом перетворення у Колективне
сільськогосподарське підприємство "Саки", а вказане майно,
відповідно до плану приватизації Радгоспу "Саки", затвердженого
наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 27.02.1006 р. №
200, на підставі договору від 28.02.1996 р. про безкоштовну
передачу державного майна у складі цілісного майнового комплексу
державного майна радгоспу "Саки" Сакського району було передано за
актом приймання-передачі № 8-ПI/АПК від 28.02.1996 р. товариству
покупців членів трудового колективу радгоспу "Саки". В той же час,
06.03.2000 р. Колективне сільськогосподарське підприємство "Саки"
було реорганізоване шляхом перетворення у Багатофункціональний
сільськогосподарський кооператив "Саки" на підставі рішення
Сакської райдержадміністрації. На підстави вказано суд першої
інстанції зробив висновок, що БСК "Саки" є правонступником усіх
майнових прав КСП "Саки".
Однак, судом не було прийнято до уваги, що згідно з п.п. 17,
18 наказу міністерства аграрної політики № 63 ( z0306-01 ) (z0306-01)
від
14.03.2001 р. "Про затвердження Порядку оформлення
правонаступництва по зобовёязаннях реорганізаваних колективних
сільськогосподарських підприємств", зареєстрованого у міністерстві
юстиції 04.04.2001 за № 306/5497, оюсяг правонаступництва
визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом),
складним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом
управління КСП. У статуті фонди майно підприємств-правонаступників
КСП передаються лише в частині, вартість якої дорівнює сукупній
вартості майнових паїв членів КСП -засновників такої юридичної
особи -правонаступника.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду про те,
що БСК "Саки" є правонаступником усіх майнових прав КСП "Саки"
зроблено без без з'ясування обставин, пов'язаних з відповідністю
дій, вимогам законодавства, та з впливом цих дій на порушення прав
і охоронюваних законом інтересів держави.
Крім того, відмова відповідача прийняти участь у
нотаріальному посвідченні спірних договорів з підстав неотримання
відповіді від Євпаторійського МБТI щодо наявності або відсутності
реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, що є предметом
спірних договорів, судом було розцінено як ухилення відповідача
від нотаріального посвідчення договору. Однак, судом не було
враховано, що відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України "Про
державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна та
їх обмежень" ( 1952-15 ) (1952-15)
правочини щодо нерухомого майна
вичиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано
відповідно до цього закону.
Укладаючи спірні договори купівлі-продажу щодо вищевказаних
об'єктів нерухомості, ліквідатором БСК "Саки" не було перевірено
наявність права власності на групу інвентарних об'єктів,
відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію прав
власності на об'єкти нерухомого майна та їх обмежень" ( 1952-15 ) (1952-15)
. В той час, як відповідно до ст. 3-1 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
при реалізації своїх прав та обов'язків
арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з
урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що судами першої інстанції
належним чином не з'ясовано дійсних обставини справи, не надано
належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та
запереченням сторін, а тому висновки суду зроблено без всебічного,
повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх
сукупності, чим порушено вимоги ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду або
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
За таких обставин рішення господарського суду першої у даній
справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд
до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати
викладене, повно та всебічно дослідити всі суттєві обставини, що
мають значення для правильного вирішення спору, перевірити
ствердження та заперечення сторін, всім зібраним доказам надати
належну оцінку в їх сукупності та вирішити спір відповідно до
вимог закону.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Сакського міжрайонного прокурора
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
10.10.2006р. у справі № 2-29/11989-2006 скасувати, справу передати
на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки
Крим.
Головуючий М.I. Хандурін
Судді О.М. Мамонтова
О.С. Удовиченко