ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2007 р.
№ 1/65-07-698 ( rs561059 ) (rs561059)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
Гудкова С.О. дов. від 27.10.06 р.
відповідача
Воробйової Н.О. дов. від 01.07.07 р.
Єпіхіної Ю.О. дов. від 01.07.07 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Сергіївка - Південь
Сервіс"
на постанову
від 03.04.2007 року Одеського апеляційного господарського
суду
у справі
№ 1/65-07-698 ( rs561059 ) (rs561059)
господарського суду Одеської
області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортний комплекс
"Фієстатур"
до
третьої особи
про
Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міськради
Одеської
області
Закритого акціонерного товариства "Сергіївка - Південь
Сервіс"
визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Курортний комплекс
"Фієстатур", звернувся до господарського суду Одеської області з
позовом до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського
району Одеської області, про визнання права власності на
розташований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський
район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 1, комплекс готелю "Южний",
який складається з 16-ти поверхової будівлі готелю, 2-х поверхової
будівлі ресторану, господарських споруд, які відносяться до
готелю, та будівлі рятувальної станції, розташованої на Будацькій
косі.
Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що відповідно рішення
загальних зборів пайщиків Холдінгу "Молдсиндбальнеотур" від
24.05.2004р. та акту прийому-передачі від 20.05.2004р. в якості
внеску до статутного фонду ТОВ "Курортний комплекс "Фієстатур"
передано готель "Южний", який складається з шістнадцятиповерхової
будівлі готелю, двоповерхової будівлі ресторану, господарських
споруд, які відносяться до готелю.
Згідно статті 26 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
об'єктами права власності господарського товариства, що є
юридичною особою, є, зокрема, грошові та майнові внески його
членів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.02.2007
року було визнано за ТОВ "Курортний комплекс "Фієстатур" право
власності на розташований за адресою: Одеська область,
Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна 1,
комплекс готелю "Южний" з будівлями та спорудами, які відносяться
до готелю.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
03.04.2007 року за скаргою Сергіївської селищної ради рішення
господарського суду Одеської області від 12.02.2007 року було
залишено без змін, а скарга Сергіївської селищної ради без
задоволення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
22.03.2007 року ЗАТ "Сергіївка - Південь Сервіс" було залучено до
справи в якості третьої особи.
Закрите акціонерне товариство "Сергіївка - Південь Сервіс"
подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в
якій просить рішення господарського суду Одеської області від
12.02.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 03.04.2007 року скасувати, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Свої вимоги заявник обгрунтував тим, що судами не були
прийняті до уваги наявні в матеріалах справи докази відсутності у
позивача права власності на спірне майно, встановлені рішенням
господарського суду Одеської області від 16 липня 2003 року, а
також встановлене постановою від 23.05.2006 року господарського
суду Одеської області по справі № 15/136-06-3859А та ухвалою
Одеського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2006 року
по справі № 15/136206-3859А право власності ЗАТ "Сергіївка -
Південь Сервіс" на передане їй до статутного фонду комунальне
майно.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення присутніх у судовому
засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується визнання
права. Позивач просить визнати за ним право власності на
розташований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський
район, смт Сергіївка, вул. Гагаріна, 1, комплекс готелю "Южний",
яке не визнається відповідачем.
Судами, при розгляді справи встановлено, що 20.05.2004 року
відповідно акту прийому-передачі, схваленого рішенням загальних
зборів пайщиків Холдінгу "Молдсиндбальнеотур" від 28.05.2004 року
спірне майно на суму 3383000,00 грн. було передано в якості внеску
до статутного фонду ТОВ "Курортний комплекс "Фієстатур".
22.06.2004 року Приморською районною адміністрацією Одеської
міської ради за реєстраційним номером 26303264100031979 було
зареєстровано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю
"Курортний комплекс "Фієстатур", засновниками якого є Холдинг
"Молдсиндбальнеотур" та фізичні особи Архипенко Г.О., Бєлік В.С.
Згідно пункту 31 Статуту частки учасників у статутному фонді
визначаються наступним чином: Холдинг "Молдсиндбальнеотур" передає
до статутного фонду нерухоме майно: комплекс готелю "Южний"
(шістнадцятиповерхова будівля готелю, двоповерхова будівля
ресторану, господарські споруди, які відносяться до нього),
розташований за адресою: Україна, Одеська область,
Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна 1,
адміністративно-господарчі корпуси комплексу ЛОП "Южний",
розташовані за адресою: Україна Одеська область смт. Сергіївка
вул. Гагаріна 1; будівлю рятувальної станції, розташовану па
Будацькій косі. Усього на суму 3 383000,00 грн., що складає 99,5 %
статутного фонду. Зазначене майно передасться до реєстрації
Товариства. Учасники ТОВ "Курортний комплекс "Фієстатур" Архипенко
Г.О., Бєлік В.С. передають до статутного фонду грошові внески,
меблі, торговельне та технологічне обладнання, будівельні
матеріали та інше на суму 8500,00 грн. кожний, що складає по 0,25%
статутного фонду.
Згідно статті 12 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
товариство є власником, зокрема, майна, переданого
йому засновниками і учасниками у власність.
Стаття 85 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
встановлює, що господарське товариство є власником майна,
переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.
Вкладами учасників та засновників господарського товариства
згідно частини 1 статті 86 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
серед іншого, можуть бути будинки, споруди, обладнання
та інші матеріальні цінності, а також інші майнові права.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
право власності набувається на підставах, що не
заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності
вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із
закону або незаконність набуття права власності не встановлена
судом.
За таких обставин, проаналізувавши приписи вказаних норм
законодавства та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, а
саме: витяг з протоколу № 1 загальних зборів пайовиків Холдингу
"Молдсиндбальнеотур" від 28.05.2004 р., рішення загальних зборів
пайовиків Холдингу "Молдсиндбальнеотур" від 28.05.2004 року, акт
приймання - передачі майна в якості внеску до статутного фонду від
20.05.2004 року, Статут ТОВ "Курортний комплекс "Фієстатур", лист
Сергіївської селищної ради № 904 від 26.08.04 року на ім'я
директора ТОВ "Курортний комплекс "Фієстатур", а також враховуючи
відсутність доказів визнання незаконним набуття права власності на
спірне майно ТОВ "Курортний комплекс "Фієстатур" суд апеляційної
інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо
правомірності заявленої позовної вимоги та її задоволення,
оскільки суд першої інстанції виходив з того, що позивач в силу
закону є власником всього майна, переданого йому засновниками до
статутного фонду.
Крім того, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що
право комунальної власності територіальній громаді смт. Сергіївка
в особі Сергіївської селищної ради, третя особа ЗАТ "Сергіївка -
Південь Сервіс" обгрунтовує рішенням виконкому Сергіївської
селищної ради від 02.08.2000 року № 386, затвердженого рішенням №
129 від 21.08.2000 року сесії Сергіївської селищної ради "Про
затвердження рішень виконавчого комітету по прийманню в комунальну
власність цілісних майнових санаторно-оздоровчих комплексів", яке
визнано незаконним та скасовано рішенням Білгород-Дністровського
міського суду Одеської області від 04.05.2001 року № 2-743, що
набрало чинності, прийнятим за результатами розгляду заяви
Білгород-Дністровського міжрайпрокурора про визнання незаконним та
скасування рішень № 129 27-ої сесії Сергіївської селищної ради
XXIII скликання від 28.11.2000 року, та № 138 28-ої сесії
Сергіївської селищної ради XXIII скликання від 28.11.2000 року.
Тобто апеляційним судом встановлена незаконність набуття
права комунальної власності територіальною громадою смт.
Сергіївка, в зв'язку з чим, відповідно статті 328 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
немає підстав вважати, що право
власності на спірний об'єкт ЗАТ "Сергіївка - Південь Сервіс"
набуто правомірно.
Відтак, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що посилання
скаржника на те, що власником спірних об'єктів нерухомості є
територіальна громада смт. Сергіївка в особі Сергіївської селищної
ради, та посилання на постанову господарського суду Одеської
області від 23.05.2006 року по справі № 15/I36-06-3859А, яка
залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського
суду від 29.08.2006 року спростовується наявними в матеріалах
справи доказами.
Доводи скаржника про відмову Холдингу "Молдсиндбальнеотур" у
визнанні за ним права власності на спірні об'єкти з посиланням на
рішення господарського суду Одеської області від 16.07.03 року у
справі № 17-5-17-20/5376 апеляційним судом також не прийняті до
уваги, оскільки вони спростовуються змістом цього рішення. У
зазначеній справі розглянуто спір за позовом Холдингу
"Молдсиндбальнеотур" до виконкому Сергіївської селищної ради про
визнання недійсними рішень, а в частині визнання права власності
провадження припинене на підставі пункту 1 статті 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Аналогічні доводи заявник виклав у касаційній скарзі, які
касаційна інстанція також не приймає до уваги, оскільки відповідно
статті 49 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, що був чинним
на момент прийняття рішення господарським судом Одеської області
від 16.07.03 року у справі № 17-5-17-20/5376 володіння майном
вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом,
третейським судом.
Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів
справи судове провадження в частині визнання права власності
Холдингу "Молдсиндбальнеотур" на спірне майно припинено, тому що
спір не підлягає вирішенню в господарських судах, отже цей спір не
розглядався по суті, а питання про законність чи незаконність
права власності Холдингу "Молдсиндбальнеотур" не встановлювалось
судом.
Крім того, як зазначав сам заявник, питання прав та відносин
власності щодо об'єктів соціальної сфери, будівництво яких
здійснювалось за рахунок підприємств колишнього союзного
підпорядкування, врегульовано Законом України "Про ратифікацію
Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне
визнання прав та регулювання відносин власності та Протоколу між
Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки про внесення змін
до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про
взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від
11.08.1994 року", від 12.07.2001 року № 2666-Ш ( 2666-14 ) (2666-14)
.
Стаття 2 вказаної Угоди передбачає, що кожна із Сторін визнає
право власності іншої Сторони, її громадян та юридичних осіб по
відношенню до розташованих на її території підприємств, установ,
організацій та інших об'єктів (філіали, долі, паї, акції та інше
майно), включаючи об'єкти соціально-культурної сфери (санаторії,
санаторії-профілакторії, будинки і бази відпочинку, пансіонати,
готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади), що
перебували на 1 грудня 1990 року у віданні органів державного
управління іншої Сторони, а також були власністю інших юридичних
осіб, у майні яких відсутня державна частка, та фізичних, за
винятком об'єктів, що збудовані з метою ліквідації наслідків
форс-мажорних обставин.
Стаття 5 Угоди гарантує, що кожна Сторона має право продати,
обміняти, передати у заставу, здати в оренду, передати безкоштовно
або на договірних засадах свою власність іншій Стороні, її
фізичним і юридичним особам.
Згідно статті 13 цієї ж Угоди Сторони гарантують, що
власність Сторін, їх юридичних і фізичних осіб в межах цієї Угоди
користується повним і безумовним правовим захистом. Ця власність
не може підлягати примусовому вилученню, крім як у виняткових
випадках, передбачених законодавчими актами.
Решта тверджень заявника про порушення судом норм
матеріального та процесуального права не знайшли свого
підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до
переоцінки доказів, що відповідно статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не входить до
компетенції касаційної інстанції.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що судами
встановлено та доведено з посиланням на докази, наявні у
матеріалах справи, що право власності на спірний об'єкт набуте
позивачем правомірно, оскільки у відповідності зі статтею 328
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
незаконність права власності
у даному випадку не випливає із закону і не встановлена судом, в
зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови
у даній справі колегія суддів касаційної інстанції не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від 12.02.2007
року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
03.04.2007 року у справі № 1/65-07-698 ( rs561059 ) (rs561059)
господарського
суду Одеської області залишити без змін, а касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Сергіївка - Південь Сервіс" без
задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач