ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 р.
№ 29/483-05 ( rs259550 ) (rs259550)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. -головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
науково-виробнича компанія "Велтекс" на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 16 квітня 2007 року у справі
№ 29/483-05 ( rs259550 ) (rs259550)
Господарського суду Харківської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
науково-виробнича компанія "Велтекс", м. Харків, до Відкритого
акціонерного товариства Науково-дослідного і
проектно-конструкторського інституту засобів технологічного
устаткування "Велт", м. Харків, за участю третіх осіб на стороні
відповідача: 1) СПД фізична особа ОСОБА_1, м. Харків; 2) НВП
"ЕОС", м. Харків; 3) ТОВ ПО "Дніпро", м. Харків; 4) ПФ "Гран", м.
Харків, про зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
позивача -не з'явилися;
відповідача -не з'явилися;
третіх осіб -не з'явилися;
встановив:
У листопаді 2005 року позивач -Товариство з обмеженою
відповідальністю науково-виробнича компанія "Велтекс" пред'явив у
господарському суді позов до відповідача -Відкритого акціонерного
товариства Науково-дослідного і проектно-конструкторського
інституту засобів технологічного устаткування "Велт" про
зобов'язання вчинити певні дії.
Вказував на те, що 3 лютого 2005 року між ним (наймачем) та
ВАТ "Велт" (наймодавцем) було укладено договір найму нерухомого
майна, що належить відповідачу, а саме приміщень, розташованих за
адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, загальною
площею 799 кв.м., строком на сорок дев'ять років.
Посилаючись на ту обставину, що відповідач -ВАТ "Велт", в
порушення умов передбачених пунктом 4.1 договору найму, не передав
ТОВ НВК "Велтекс" частину приміщень, зазначених в пункті 1.2
договору, а саме: приміщення в нежитловій будівлі літ "К-3",
поверх 2, кімн. 4-6, 37-40 та літ "И-3", поверх 1, кімн. 4, 5,
поверх 3, кімн. 19-33, а також посилаючись на те, що стан
приміщення № 38, розташованого на 3-му поверсі корпусу літ. "К-3",
площею 217,9 кв.м. є таким, що потребує негайного капітального
ремонту та не дає позивачу можливості належним чином користуватися
зазначеним приміщенням, позивач просить задовольнити його вимоги.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог позивач
просить суд зобов'язати відповідача виконати умови договору найму
від 3 лютого 2005 року з доповненням № 1 від 20 квітня 2005 року,
а саме, передати позивачу нерухоме майно (приміщення) загальною
площею 443,4 кв.м, що розташоване за адресою м. Харків, вул. Ак.
Павлова, 82, та складається з приміщення в нежитловій будівлі літ
"К-3" поверх 2, кімнати 4-6, 37-40; приміщення в нежитловій
будівлі літ. "И-3" поверх 1 кімнати 4,5, поверх 3 кімнати 19-33,
зобов'язати відповідача провести капітальний ремонт приміщення №
38 поверх з нежитлової будівлі літ. "К-3", загальною площею 217,9
кв.м, що розташоване за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82,
стягнути з відповідача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15
листопада 2006 року (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову
відмовлено.
Скасовано заходи щодо забезпечення позову, які були вжиті
ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 листопада
2005 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
16 квітня 2007 року (колегія суддів у складі: Бондаренко
В.П. -головуючого, Лакіза В.В., Iвакіна В.О.) рішення
господарського суду залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що договір найму від 3 лютого
2005 року та доповнення № 1 до нього є неукладеними, оскільки
сторонами у належній формі не було досягнуто згоди по всіх
істотних умовах.
У касаційній скарзі ТОВ НВК "Велтекс", посилаючись на
порушення судом норм матеріального права та неправильне
застосування норм процесуального права, просить скасувати судові
рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким повністю
задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів
знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з
наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають
зазначеним вимогам, оскільки грунтуються на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 3 лютого
2005 року між ТОВ НВК "Велтекс" та ВАТ "Велт" було підписано
договір найму нерухомого майна, що належить відповідачеві, а саме
приміщень, розташованих за адресою м. Харків, вул. Ак.Павлова,
буд. 82, загальною площею 799 кв. м, строком на сорок дев'ять
років.
Вказаний договір найму посвідчено приватним нотаріусом
ОСОБА_3 Харківського нотаріального округу 3 лютого 2005 року, про
що зроблено запис в реєстрі №437.
20 квітня 2005 року між цими ж сторонами було підписано
доповнення №1, посвідчене приватним нотаріусом Харківського
міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 2256, відповідно до
якого наймодавець зобов'язався передати наймачеві приміщення,
розташовані за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82 загальною
площею 1248,4 кв.м, а саме: приміщення в нежитловій будівлі літ.
"К-3", площею 735,5 кв.м.; приміщення в нежитловій будівлі літ.
"Н-1" площею 28,5 кв.м.; приміщення в нежитловій будівлі Ж-1"
площею 35 кв.м.; приміщення в нежитловій будівлі И-3" площею 388,6
кв.м приміщення в нежитловій будівлі літ. "Л-1" площею 60,8 кв.м.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно
витягу з Державного реєстру правочинів від 12 грудня 2005 року,
договір найму від 3 лютого 2005 року та доповнення № 1 до нього
від 20 квітня 2005 року були одночасно зареєстровані у Державному
реєстрі правочинів 13 жовтня 2005 року.
Водночас суд зазначив, що у доповненні № 1 до договору найму
сторонами було передбачено наявність ще п'яти додатків - №№2-6.
Враховуючи те, що зазначені додатки до договору між сторонами
не укладалися, місцевий господарський суд дійшов висновку, що
умовами договору не узгоджено, які саме частини приміщень будуть
передаватися в оренду.
Крім того, господарські суди під час розгляду даної справи і
вирішення спору по суті встановили, що на момент укладення
договору найму від 3 лютого 2005 року спірні приміщення, передачу
яких вимагає позивач, були предметом договорів оренди між
відповідачем та третіми особами по справі.
Так приміщення в нежитловій будівлі за літ. "К-3" поверх 2,
кім. 4-6,37-40 та літ. "И-3" пов. 3 кім. 19-33, були передані в
оренду СПД ФО ОСОБА_1 за договором № 22 від 1 квітня 2000 року та
НВП "ЕОС" згідно договору № 20 від 1 лютого 1999 року.
Приміщення в нежитловій будівлі літ. "И-3" поверх 1, кім.
4,5, на які також претендує позивач були передані в оренду ТОВ ПО
"Дніпро" за договором № 64/05 від 4 січня 2005 року та ПФ "Грант"
за договором оренди № 88/05 від 1 лютого 2005 року і також на
момент підписання сторонами спірного договору найму були зайняті і
не могли бути предметом договору.
Приймаючи рішення у даній справі про зобов'язання вчинити
певні дії, місцевий господарський суд, з яким погодився суд
апеляційної інстанції дійшов висновку, що оспорюваний договір та
доповнення № 1 до нього не містить істотних умови договору оренди,
а саме: складу об'єкту оренди, порядку індексації орендної плати,
порядку використання амортизаційних відрахувань.
Отже, зазначена обставина не дає можливості з'ясувати які
саме приміщення розраховував отримати позивач та які приміщення
мав намір передати в оренду відповідач та є підставою вважати цей
договір неукладеним.
При цьому суди виходили з того, що у відповідності до ст.ст.
180, 181 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, господарський
договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених
законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних
умов. Iстотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні
для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу
однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У разі якщо сторони
не досягли згоди хоча б із однієї істотної умови, такий договір
вважається неукладеним. У відповідності до ст. 638 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір вважається укладеним, якщо
сторони у належній формі досягли угоди по всім істотним умовам
договору.
Відповідно до ст. 284 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
істотними умовами
договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з
урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір
оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок
використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого
майна та умови його повернення або викупу.
У відповідності до ст. 180 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
при
укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому
разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку, що
між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов, які є
необхідними для договору найму, обгруновано визнали оспрюваний
договір неукладеним та відмовили у задоволенні позовних вимог.
Дані висновки грунтуються на всебічному і повному дослідженні
всіх обставин справи і правильній юридичній оцінці наявних у ній
доказів, а тому ухвалена ним постанова є законною та
обгрунтованою.
Доводи касаційної скарги про те, що оспорюваним договором та
доповненням до нього були у повному обсязі визначені істотні
умови, а тому висновки місцевого та апеляційного господарських
судів про відсутність домовленості між сторонами щодо істотних
умов договору не відповідають дійсності не заслуговують на увагу
та спростовуються матеріалами справи.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається
за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
науково-виробнича компанія "Велтекс" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16 квітня 2007 року у справі № 29/483-05 ( rs259550 ) (rs259550)
залишити без
змін.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська