ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 р.
№ 20/336-06 ( rs465420 ) (rs465420)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.I. - головуючого,
Подоляк О.А.,
Козир Т.П.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Приватного підприємства "Iванна"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
25.10.2006р.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 22.02.2007р.
у справі № 20/336-06 ( rs465420 ) (rs465420)
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер"
до Приватного підприємства "Iванна"
про стягнення 94 528,57 грн.
за участю представників:
позивача - не з"явились
відповідача - Чумак О.В.
ВСТАНОВИВ:
В серпні місяці 2006 року Товариство з обмеженою
відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Луцьккондитер"
звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з
позовом до Приватного підприємства "Iванна" про стягнення
основного боргу у розмірі 92 945,17 грн., 1 367,50 грн. пені та 3%
річних у розмірі 215,90 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
25.10.2006р. (суддя Пархоменко Н.В.) позов задоволено повністю,
стягнуто з Приватного підприємства "Iванна" на користь Товариства
з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми
"Луцьккондитер" основного боргу у розмірі 92 945,17 грн., 1 367,50
грн. пені, 3% річних у розмірі 215,90 грн., 945,29 грн. витрат по
сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 22.02.2007 року (судді: Науменко I.М., Білецька Л.М.,
Голяшкін О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 25.10.2006р. залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою
апеляційного господарських судів, Приватне підприємство "Iванна"
звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в
якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 25.10.2006р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 22.02.2007р. скасувати та передати справу
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду не відповідає
зазначеним вимогам, оскільки не грунтується на всебічному, повному
і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарським судом і
вбачається з матеріалів справи, 01.03.2006 року між ТОВ ВКФ
"Луцьккондитер" та ПП "Iванна" укладено договір №4, за яким
позивач продав відповідачу кондитерські вироби на загальну суму
128 995,15 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач повністю
виконав свої зобов"язання за договором, що підтверджено долученими
до справи накладними та довіреностями представників відповідача на
їх отримання.
Згідно умов п.6.1. цього договору сторонами погоджено, що
розрахунки за кожну партію продукції проводяться з відстрочкою
платежу на 22 календарних дні з моменту отримання продукції
відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий
рахунок позивача.
У зв"язку з неповною оплатою відповідачем отриманої від
позивача продукції, останній звернувся до суду з позовом про
стягнення з нього заборгованості у розмірі 92 945,17 грн.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача
заборгованості у вказаному розмірі, суди першої та апеляційної
інстанцій виходили з обгрунтованості вимог позивача, які
підтверджені відповідними належними доказами.
Проте, дані висновки судів не відповідають вимогам закону,
встановленим судами обставинам та не підтверджені відповідними
доказами.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
У касаційній скарзі та під час розгляду справи у судах
попередніх інстанцій відповідач стверджував про часткове
перерахування ним грошових коштів за отриману від позивача
продукцію на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою
відповідальністю "Контініум-Укр-Ресур", яке згідно укладеного між
ним та позивачем договору уступки права вимоги є новим кредитором
відповідача.
Проте вказаній обставині апеляційною інстанцією не надана
належна юридична оцінка.
Крім того, судом першої інстанції не перевірено фактичного
розміру здійснених відповідачем оплат згідно наданих останнім
платіжних доручень.
Відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів у справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, ухвалені рішення місцевого та постанова
апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, а справа -
направленню на новий розгляд до місцевого суду.
При новому розгляді суду належить врахувати наведене, повно
та всебічно з"ясувати всі суттєві обставини справи, встановити
дійсні права та обов"язки сторін, надати належну оцінку зібраним
доказам та постановити законне й обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Iванна"
задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
25.10.2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 22.02.2007 року у справі №20/336-06
( rs465420 ) (rs465420)
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий суддя
Н.I.Мележик
Судді
О.А.Подоляк
Т.П.Козир