ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 р.
№ 6/636(20/365)-06 ( rs558379 ) (rs558379)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. -головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Iнтерлит" на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
5 квітня 2007 року у справі № 6/636(20/365)-06 ( rs558379 ) (rs558379)
Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Закритого
акціонерного товариства "Iнтерлит", м. Хмельницький, до Товариства
з обмеженою відповідальністю "Придніпровський металургійний
альянс", м. Дніпропетровськ, про стягнення 201 942,82 грн.
за участю представників сторін:
позивача -ЗАТ "Iнтерлит" -Собецька Г.В. (дов. № 24 від
22.08.2005 р.);
відповідача -не з'явилися;
встановив:
У серпні 2006 року позивач -Закрите акціонерне товариство
"Iнтерлит" пред'явив у господарському суді позов до
відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю
"Придніпровський металургійний альянс" про стягнення 201 942,82
грн.
Вказував, що на підставі договору № 21-10/2/2110/1 від 21
жовтня 2005 року, укладеного між ним та ТОВ "Придніпровський
металургійний альянс", в період з 22 жовтня 2005 року по 31 жовтня
2005 року, позивач передав у власність відповідача і поставив на
адресу ЗАТ "Донецьксталь-металургійний завод" брухт та відходи
чорних металів в кількості 1102,18 тон на загальну суму 1 060
488,04 грн. в т.ч. ПДФ.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що відповідач товар
прийняв, проте, в порушення умов договору зобов'язання по оплаті
поставленого товару не виконав.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх
зобов'язань, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог,
просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 177 638,04
грн., 20 893,14 грн. пені, 3 314,29 грн. 3 % річних, 2 019,43 грн.
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28
листопада 2006 року (суддя Коваленко О.О.) у задоволенні позовних
вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 5 квітня 2007 року (колегія суддів у складі: Ясир Л.О.,
Герасименко I.М., Пруднікова В.В.) рішення господарського суду
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач не передав
відповідачу копій 4-го примірника залізничної накладної по яким
проводиться оплата за отриманий товар та не узгодив строків
оплати, ціни, якості та номенклатури товару поставленого у більшій
кількості ніж встановлено договором, внаслідок чого у позивача не
виникло право вимоги оплати за договором.
У касаційній скарзі Закрите акціонерне товариство "Iнтерлит",
посилаючись на порушення судом норм матеріального права та
неправильне застосування норм процесуального права, просить
скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення,
яким задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів
знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з
наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають
зазначеним вимогам, оскільки грунтуються на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 жовтня
2005 року між ЗАТ "Iнтерлит" та ТОВ "Придніпровський металургійний
альянс" укладено договір № 21-10/2/2110/1, згідно з пунктом 1.1.
якого позивач зобов'язується поставити відповідачу брухт та
відходи чорних металів, які відповідають вимогам ДСТУ 4121-2002, а
відповідач сплачує поставлені партії товару, за цінами, що вказані
в специфікації.
Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору на
момент його укладення складає 873 000 грн.
В пункті 3.2 договору сторони передбачили, що поставка товару
здійснюється постачальником партіями не менш 300 тон на місяць.
В пункті 5.6 договору сторони передбачили порядок оплати за
поставлений товар, відповідно до якого 80 % вартості вказаних вище
узгоджених партій товару сплачується покупцем шляхом перерахування
коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом п'яти
банківських днів на підставі даних вказаних в копії четвертого
примірника залізничної накладної станції відправника, що свідчить
про відправлення узгодженої партії товару постачальником на адресу
покупця;
20 % вартості узгодженої партії товару сплачується покупцем
шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок
постачальника протягом трьох -п'яти банківських днів на підставі
акту приймання-передачі товару форми 69 (19), що свідчить про
фактичну поставку узгодженої партії товару постачальником на
адресу покупця.
Під час розгляду справи господарськими судами встановлено, що
з 22 жовтня 2005 року по 31 жовтня 2005 року позивач відправив на
адресу вантажоодержувача -ЗАТ "Донецьксталь-металургійний завод",
1102,18 тони металобрухту на загальну суму 1 060 488,04 грн., а з
урахуванням залізничного тарифу вартістю 147 150 грн. на загальну
суму 1 207 638,04 грн., що підтверджується залізничними
накладними.
ТОВ "Придніпровський металургійний альянс" частково
розрахувався за поставлений металобрухт. З жовтня 2005 року по
січень 2006 року на рахунок позивача було перераховано 1 030 000
грн., як передоплату товару, що підлягав постачанню.
Таким чином, позивач, замість поставки відповідачеві товару
на загальну суму 873 000 грн. поставив відповідачеві в жовтні 2005
року товар на суму 1 060 488,04 грн., а з урахуванням залізничного
тарифу на загальну суму 1 207 638,04 грн.
Різницю між вартістю поставленого позивачем відповідачеві
товару та грошовими коштами перерахованими відповідачем, що
становить 177 638,04 грн., позивач вважає сумою основної
заборгованості та просить суд стягнути з відповідача.
Вирішуючи спір у даній справі місцевий господарський суд
встановив, що вказана заборгованість виникла поза умовами договору
купівлі-продажу товару № 21-10/2/2110/1 від 21 жовтня 2005 року,
оскільки спірний договір укладався на поставку товару на суму 873
000 грн., а позивач в порушення п. 1.2 та п. 2.1 умов
вищеназваного договору та без специфікації до нього, здійснив
поставку товару в кількості 1102,18 тон загальною вартістю 1 060
488,04 грн., а з урахуванням залізничного тарифу вартістю 147 150
грн. на загальну суму 1 207 638,04 грн.
Враховуючи ту обставину, що відповідач за поставлений товар
сплатив 1 030 000 грн., місцевий господарський суд дійшов
висновку, що відповідачем взяті на себе договірні зобов'язання
виконано у повному обсязі.
Відповідно до ст. 670 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо покупець
прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором
купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий
товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до
договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим
судом, сторонами у справі не узгоджено строків оплати отриманого
товару поза межами умов даного договору, також відсутні докази
узгодження ціни, якості та номенклатури товару поставленого за
межами даного договору.
Крім того позивачем в порушення умов п. 5.6 договору не
надано відповідачу та не залучено до матеріалів справи копії
четвертого примірника залізничної накладної станції відправника на
підставі якого здійснюється оплата узгодженої та поставленої
партії товару, чим порушено умови договору щодо порядку
розрахунків за товар.
Приймаючи рішення у справі про відмову у задоволені позовних
вимог, місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку, що основною та
суттєвою умовою виникнення у відповідача зобов'язання по оплаті за
договором є поставка позивачем товару на суму 873 000 грн., а
оскільки позивач в порушення п. 1.2 та п. 2.1 умов вищеназваного
договору та без специфікації до нього, здійснив поставку товару на
загальну суму 1 207 638,04 грн., при цьому не узгодивши строків
оплати, ціни, якості та номенклатури товару поставленого за межами
даного договору та з порушенням умови договору щодо порядку
розрахунків за товар, то зобов'язання відповідача щодо оплати не
виникло та строк оплати за отриманий товар не настав.
При цьому суд виходив з того, що відповідно до ст.ст. 525,
526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним
чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу,
інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов
та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,
що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання
зобов'язання не допускається.
З наведеними висновками правильно погодився суд апеляційної
інстанції розглядаючи справу в апеляційному провадженні та
підставно залишив рішення місцевого суду без змін.
При цьому апеляційним господарським судом вірно зазначено, що
при відсутності доказів передання відповідачу копій четвертого
примірника залізничної накладної станом на день вирішення даного
спору, зобов'язання відповідача щодо оплати поставленого йому
металобрухту не виникли та строк оплати за отриманий товар не
настав, тому позивач може звернутися з позовом про стягнення
вартості товару лише після передання відповідачу вказаних
документів, тобто після виконання умов договору щодо порядку
розрахунків.
З даними висновками місцевого та апеляційного суду повністю
погоджується судова колегія Вищого господарського суду України,
оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом
обставинам та вимогам закону.
Твердження касаційної скарги про те, що постанова
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 квітня
2007 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 28 листопада 2006 року у даній справі необгрунтовані та
прийняті при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для
справи, не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.
Посилання скаржника на те, що висновок суду апеляційної
інстанції про те, що при відсутності доказів передання відповідачу
4-го примірника залізничної накладної, зобов'язання відповідача
щодо оплати поставленого йому металобрухту не виникли та строк
оплати за отриманий товар не настав є помилковим та таким, що не
відповідає приписам ст. 526, ст. 692 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не
заслуговують на увагу, оскільки при вирішенні справи, судами
дотримано положення зазначених норм права.
З зазначених підстав слід вважати необгрунтованими і
посилання скаржника на неправильне застосування судами вимог норм
матеріального та процесуального права.
Iнші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до
намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до
уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається
за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Iнтерлит"
залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 5 квітня 2007 року у справі № 6/636(20/365)-06 ( rs558379 ) (rs558379)
залишити без змін.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська