4/433-06 Про стягнення суми орендної плати до державного бюджету - Текст документа

Конотопського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"

третя особа

Приватний підприємець ОСОБА_1

стягнення суми,

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

третьої особи: не з'явились

прокуратури: не з'явились

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.09.2006р. (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено; стягнуто з Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції 1041,52грн.; стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 102грн. державного мита; стягнуто з відповідача на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007р. (судді Карбань I.С. -головуючий, Бабакова Л.М., Шутенко I.А.) рішення господарського суду Сумської області від 07.09.2006р.скасовано та прийнято нове рішення; в позові відмовлено; стягнуто з державного бюджету на користь відповідача 51грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

В касаційному поданні Заступник прокурора Сумської області просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду -залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Учасники процесу в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені заздалегідь належним чином. Оскільки явка представників сторін та прокурора обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , колегія суддів вважає, що неявка представників сторін та прокуратури не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК України (1798-12) .

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційне подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ПП ОСОБА_1 22.07.2002р. укладено договір оренди №3 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що ставиться до державної власності, за умовами якого ПП ОСОБА_1 передано в оренду нежилі приміщення площею 167,9кв.м., що розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі філії "Кролевецький райавтодор", вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становила 11600грн. (п.1.1). Вказане приміщення 22.07.2002р. було передано ПП ОСОБА_1 відповідно до акту прийому-передачі.

За умовами п.3.3 даного договору ПП ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати 30% орендної плати до державного бюджету, а 70% - Кролевецькому райавтодору не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

01.12.2004р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору оренди №3 від 22.07.2002р., згідно якої п.3.3 договору викладено в новій редакції та встановлено, що орендна плата підлягає перерахуванню на рахунок філії "Кролевецький райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" у розмірі 100% щомісяця.

ПП ОСОБА_1 в період з 22.07.2002р. по 01.12.2004р. не здійснював перерахування 30% орендної плати до державного бюджету, а перераховував орендну плату в повному розмірі на рахунок філії "Кролевецький райавтодор" ДП "Сумський облавтодор".

Конотопський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Глухівської МДПI Сумської області звернуся з позовом про стягнення з ДП "Сумський облавтодор" на користь Глухівської МДПI 1041,52грн. безпідставно отриманих філією "Кролевецький райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" за період з липня 2002р. по листопад 2004р.

У відповідності до абз.2 ч.5 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) державні підприємства (крім тих, щодо яких прийнято рішення про приватизацію) мають право використовувати орендну плату, одержану від переданого ними в оренду окремо індивідуально визначеного майна, на поповнення власних обігових коштів.

Суд апеляційної інстанції правильно застосував вказану правову норму до спірних правовідносин, а відтак цілком обгрунтовано спростував висновок суду першої інстанції про те, що відповідач набув майно або зберігав його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.

Посилання скаржника на те, що застосуванню підлягає Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995p. №786 (786-95-п) , абз.7 п.17 якої передбачено, що орендна плата спрямовується при оренді нерухомого майна: 70% - підприємству, організації і 30% - до державного бюджету, є безпідставним, враховуючи наступне.

Нормативно-правові акти, в тому числі і вказана Методика, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України, приймаються на основі закону, для його виконання і вони не повинні суперечити нормам останнього. Норми закону мають вищу юридичну силу, ніж положення підзаконних нормативно-правових актів. Таким чином, апеляційний господарський суд застосував нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, а саме Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Доводи апеляційного суду про те, що перерахування частки до державного бюджету згідно договору покладено на ПП ОСОБА_1, а не відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними, колегія до уваги не приймає. Однак, посилання суду на вказані обставини не призвели до прийняття неправильного рішення, оскільки апеляційним судом до спірних правовідносин правильно застосовано норму матеріального права, з урахуванням якої суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові.

Отже, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційного подання визнаються непереконливими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007р. у справі №4/433-06 (rs112834) залишити без змін, а касаційне подання Заступника прокурора Сумської області -без задоволення.