ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     26 червня 2007 р.
 
     № 14/785-06 ( rs347811 ) (rs347811)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого
     Т.Б. Дроботової,
     суддів :
     Н.О. Волковицької,
     Л. I. Рогач
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплосервіс"
 
     на постанову
     Харківського    апеляційного    господарського    суду    від
18.04.2007р.
 
     у справі
     № 14/785-06 ( rs347811 ) (rs347811)
        
     господарського суду
     Сумської області
 
     за позовом
     Відкритого  акціонерного  товариства  "Укртелеком"  в   особі
Сумської філії Центру обслуговування споживачів та продажу послуг
 
     до
     Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплосервіс"
 
     про
     стягнення 4177,06 грн.
 
     за участю представників:
     позивача
     не з'явились (про час і місце судового засідання  повідомлені
належно)
     відповідача
     не з'явились (про час і місце судового засідання  повідомлені
належно)
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     ВАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії Центру обслуговування
споживачів та продажу послуг  звернулося  до  господарського  суду
Сумської області з позовом до ТОВ "Сумитеплосервіс" про  стягнення
4177,06 грн., з яких: 3925,54  грн.  -  сума  основного  боргу  за
надані послуги зв'язку  відповідно  до  умов  договору  №1012  від
06.06.2002р.,  укладеного  між  сторонами,  108,16  грн.  пені  за
несвоєчасне виконання зобов'язань  по  сплаті  за  надані  послуги
електрозв'язку, 116,36 інфляційних збитків, 27 грн.-3% річних.
 
     Позовні вимоги  обгрунтовані  статтями  611,  626  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
          та  статтею  33  Закону  України  "Про
телекомунікації" ( 1280-15 ) (1280-15)
         в зв'язку з  порушенням  відповідачем
договірних зобов'язань про надання послуг телефонного зв'язку щодо
своєчасної сплати цих послуг та наявністю  заборгованості  в  сумі
3925,54 грн., що підтверджується розрахунком позивача та рахунками
за надані послуги зв'язку.
 
     Відповідач відзив на позов не  подав,  в  засідання  суду  не
з'явився.
 
     Рішенням   господарського   суду   Сумської    області    від
27.12.2006р. (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено: стягнуто
з ТОВ  "Сумитеплосервіс"  на  користь  ВАТ  "Укртелеком"  в  особі
Сумської філії Центру обслуговування споживачів та продажу  послуг
3925,54 грн. боргу, 108,16 грн.  -пені,  116,36  грн.  інфляційних
збитків, 27 грн. - 3% річних, 102 грн. держмита, 118  грн.  витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     Судове рішення вмотивоване  посиланням  на  статті  526,  625
Цивільного  кодексу  України   ( 435-15 ) (435-15)
        ,   неналежне   виконання
договору  №1012  від  06.06.2002р.,  укладеного   між   сторонами,
відповідно до якого позивач надав  послуги  електрозв'язку,  однак
відповідач  не  здійснив  своєчасну  оплату  цих  послуг   і   має
заборгованість 3925,54 грн.
 
     В апеляційній скарзі відповідач послався на порушення  першою
інстанцією норм чинного законодавства,  зокрема,  суд  несвоєчасно
повідомив відповідача про дату судового  засідання.  Окрім  цього,
ТОВ "Сумитеплосервіс" зазначає, що судом першої інстанції не  було
враховано перебування відповідача в процедурі банкрутства.
 
     Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від
18.04.2007р. (судді:  Могилєвкін  Ю.С.-  головуючий,  Пушай  В.I.,
Плужник О.В.) рішення господарського  суду  Сумської  області  від
27.12.2006р. залишено без змін.
 
     Постанову обгрунтовано тим, що наведені в апеляційній  скарзі
доводи не можуть  бути  підставами  для  скасування  рішення,  яке
відповідає обставинам  справи  та  нормам  чинного  законодавства.
Зокрема,  суд  апеляційної  інстанції  зазначив,   що   відповідач
навмисно не подав до судової  колегії  витребуваних  документів  в
підтвердження стану розгляду справи з банкрутства на час  розгляду
скарги.
 
     Не  погоджуючись  з  судовими  рішеннями,   відповідач   -ТОВ
"Сумитеплосервіс"-  звернулося  до  Вищого   господарського   суду
України з касаційною скаргою, в  якій  просить  скасувати  рішення
першої інстанції і постанову апеляційного господарського  суду  та
прийняти нове рішення про задоволення позову.
 
     Скаргу мотивовано порушенням судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального  права.  Зокрема,  посилаючись  на
статті  104,  110  Господарського  процесуального  права  України,
скаржник зазначає, що він не був  належно  повідомлений  про  дату
засідання суду першої інстанції, а при розгляді апеляційної скарги
апеляційний господарський суд  не  дав  відповідної  оцінки  факту
несвоєчасного повідомлення відповідача про дату засідання в першій
інстанції. Окрім цього, ТОВ "Сумитеплосервіс"  вважає,  що  згідно
статті  12  Закону  України  "Про  відновлення   платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         вимоги  позивача
до  боржника  (відповідача)  вважаються  погашеними,  оскільки  не
заявлені у відповідний строк, також не підлягають  стягненню  пеня
та штрафні санкції.
 
     Позивач відзив на касаційну скаргу не надав. Сторони у справі
не  скористалися  правом  на  участь  представників   в   судовому
засіданні.
 
     Заслухавши  доповідь  судді-доповідача,  перевіривши   наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх  встановлення  в  судовому  рішенні,  колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з таких підстав.
 
     Мотивуючи касаційну скаргу,  скаржник  навів  порушення  норм
матеріального  та  процесуального  права,   допущені   попередніми
судовими інстанціями.
 
     Відповідно до пункту другого  і  четвертого  частини  третьої
статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          одними  з  основних
засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед
законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в  наданні
ними  суду  своїх  доказів  і   у   доведенні   перед   судом   їх
переконливості.
 
     Зазначені конституційні принципи  закріплені  в  статтях  4-2
(Рівність  перед  законом   і   судом)   та   4-3   (Змагальність)
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  згідно
з якими правосуддя у господарських судах здійснюється  на  засадах
рівності всіх учасників судового процесу перед  законом  і  судом;
сторони та інші особи, які беруть участь у  справі,  обгрунтовують
свої  вимоги  і  заперечення  поданими  суду  доказами,  для  чого
господарський суд створює  їм  необхідні  умови  для  встановлення
фактичних   обставин    справи    і    правильного    застосування
законодавства.
 
     Забезпечення участі сторін  та  інших  процесуальних  осіб  у
судовому  процесі  покладається   на   господарський   суд,   який
відповідно  до  частини  першої  статті  64  цього  Кодексу  після
прийняття позовної  заяви  зобов'язаний  винести  і  надіслати  їм
ухвалу про порушення провадження у справі, в якій  вказується  про
прийняття  позовної  заяви,  призначення  справи  до  розгляду   в
засіданні господарського суду, про час і  місце  його  проведення,
необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
 
     Відповідно  до  пункту  2  частини   другої   статті   111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          розгляд
господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін,  не
повідомленої належним чином про час  і  місце  засідання  суду,  є
порушенням норм процесуального права  і  в  будь-якому  випадку  -
підставою  для  скасування   рішення   місцевого   або   постанови
апеляційного господарського суду судом касаційної інстанції.
 
     Однак, відхиляючи доводи відповідача про те, що  він  не  був
повідомлений про час і місце проведення засідання місцевого суду у
даній  справі,  апеляційний  господарський  суд  жодним  чином  не
дослідив обставини, на  які  покликався  відповідач,  та  всупереч
статті   105   Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
          не  навів  мотивів,   за   якими   відхилено   доводи
апеляційної скарги.
 
     Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої  статті  12
із  змінами  Закону  України  "Про  відновлення  платоспроможності
боржника або визнання його  банкрутом"  ( 2343-12 ) (2343-12)
          мораторій  на
задоволення вимог  кредиторів  вводиться  одночасно  з  порушенням
провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі
господарського суду.Протягом дії мораторію  на  задоволення  вимог
кредиторів:  забороняється  стягнення   на   підставі   виконавчих
документів та інших документів, за  якими  здійснюється  стягнення
відповідно до законодавства; не  нараховуються  неустойка  (штраф,
пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи  неналежне
виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових
внесків на загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування  та
інші    види    загальнообов'язкового    державного    соціального
страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
 
     Згідно частини  1  статті  38  Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  якщо  подані  сторонами  докази  є
недостатніми,  господарський  суд  зобов'язаний  витребувати   від
підприємств та  організацій  незалежно  від  їх  участі  у  справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
 
     Однак, апеляційний господарський суд, пославшись на ненадання
відповідачем документів щодо розгляду  справи  з  банкрутства,  не
встановив дійсні обставини справи щодо перебування  відповідача  в
процедурі банкрутства, правомірності стягнення  з  нього  штрафних
санкцій та пені.
 
     Відповідно до роз'яснень, що викладені  в  постанові  Пленуму
Верховного Суду України від  29.12.1976  року  №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         зі змінами  та  доповненнями,  рішення  є
законним тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги  процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив  справу  у
відповідності  з  нормами  матеріального  права,   що   підлягають
застосуванню  до  даних  правовідносин.  Обгрунтованим  визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, які  мають  значення
для даної  справи,  висновки  суду  про  встановлені  обставини  і
правові  наслідки   є   вичерпними,   відповідають   дійсності   і
підтверджуються достовірними  доказами,  дослідженими  в  судовому
засіданні.
 
     Прийнята у справі постанова апеляційного господарського  суду
вказаним вимогам не відповідає з вказаних вище підстав.
 
     Виходячи  з  вищезазначених  приписів  законодавства  колегія
суддів Вищого господарського суду України дійшла  висновку  що,  з
урахуванням  допущених  порушень  та  меж  повноважень  касаційної
інстанції,  прийнята  у  справі  постанова  апеляційної  інстанції
підлягає  скасуванню,  а  справа  передачі  на  новий  розгляд  до
апеляційного господарського суду.
 
     В ході нового розгляду спору у справі  апеляційній  інстанції
належить  врахувати  наведене,  у  визначеному   законом   порядку
забезпечити  можливість  участі  відповідача  у  розгляді  справи,
всебічно і повно встановити обставини справи та в  залежності  від
встановленого  і  відповідно  до  чинного  законодавства  прийняти
відповідне   рішення,   виклавши   його   відповідно   до    вимог
законодавства.
 
     На підставі викладеного,  керуючись  статтями  111-5,  111-7,
пунктом  3  статті  111-9  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну  скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Сумитеплосервіс" задовольнити частково.
 
     Постанову Харківського апеляційного господарського  суду  від
18.04.2007р. у справі № 14/785-06 ( rs347811 ) (rs347811)
         господарського суду
Сумської області скасувати.
 
     Справу   направити   на   новий   розгляд   до   Харківського
апеляційного господарського суду.
 
     Головуючий Т. Дроботова
 
     Судді: Н. Волковицька
 
     Л. Рогач