ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 р.
№ 2-96/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. -головуючого,
Владимиренко С.В.,
Плюшка I.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
громадянки ОСОБА_1
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27
березня 2007 року
у справі
№ 2-96/06
Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
за позовом
громадянок ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
до
ЗАТ "Будинок меблів"
за участі третьої особи
громадянки ОСОБА_4
про
визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів
В С Т А Н О В И В:
Громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до
Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із
позовом до ЗАТ "Будинок меблів" про визнання недійсним рішень
загальних зборів акціонерів ЗАТ "Будинок меблів".
Громадянка ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського
міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про
забезпечення позову, у якій просить заборонити органам управління
ЗАТ "Будинок меблів" приймати рішення відносно збільшення чи
зменшення статутного фонду товариства, а також розподілу акцій.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської
області від 19.10.2006 у справі № 2-96/06 задоволено заяву
громадянки ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з
питань приватизації та з корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
від
29.12.2006 справу № 2-96/06 було передано до Дніпропетровського
апеляційного господарського суду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 27.03.2007 у справі № 2-96/06 (колегія суддів:
головуючий -Лотоцька Л.О., судді -Бахмат Р.М., Євстигнєєв О.С.)
ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської
області від 19.10.2006 скасовано, відмовлено громадянці ОСОБА_1 у
задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційний господарський суд, виносячи постанову,
посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано
обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано
норми матеріального права, а саме ст.15 Закону України "Про
підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
, ст.41 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
У касаційній скарзі громадянка ОСОБА_1 просить скасувати
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
27.03.2007 у справі № 2-96/06, а ухвалу Нікопольського
міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.10.2006
залишити без змін.
В обгрунтування касаційної скарги громадянка ОСОБА_1,
посилаючись на ст. 41 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
, судову практику вирішення питання про забезпечення
позову, лист Вищого арбітражного суду України від 22.09.2000 №
01-8/516 ( v_516800-00 ) (v_516800-00)
"Про практику вирішення окремих категорій
спорів" зазначає про обгрунтованість та правомірність прийняття
судом першої інстанції рішення про забезпечення позову.
Вищим господарським судом України ухвалою від 11.06.2007 у
справі № 2-96/06 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від
25.06.2007 у справі № 2-96/06 призначено наступну колегію суддів:
Самусенко С.С.-головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Плюшко
I.А.
Сторони процесуальним правом участі їх повноважних
представників сторін в судовому засіданні касаційної інстанції не
скористалися.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги, правильність застосування норм процесуального права
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія
суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
можуть бути
вжиті за заявою учасника судового процесу заходи до забезпечення
позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії
провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити
чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Заявник повинен обгрунтувати причини звернення із заявою про
забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених
статтею 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обов'язковим є подання доказів
наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування
певного заходу до забезпечення позову.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову громадянка
ОСОБА_1 посилається на те, що збільшення статутного фонду
товариства шляхом випуску додаткових акцій існуючої номінальної
вартості, що є одним з питань, винесених на повістку дня на
загальних зборах ЗАТ "Будинок меблів", унеможливить виконання
рішення у даній справі.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд
має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо
необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника
щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших
учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення
позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий
захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі
задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення
господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав
та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного
судового процесу.
У відповідності з Листом Верховного Суду України від
01.01.2004 "Узагальнення судової практики вирішення спорів,
пов'язаних із застосуванням Закону України "Про господарські
товариства" ( n0315700-04 ) (n0315700-04)
, один із розділів якого присвячений
проблемним питанням застосування статей 66, 67 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони
проведення загальних зборів, апеляційний господарський суд
встановив, що, заборонивши ЗАТ "Будинок меблів" проводити загальні
збори акціонерів, які відповідно до ст. 41 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
є вищим органом акціонерного
товариства, до компетенції якого входить вирішення усіх питань,
пов'язаних із діяльністю товариства, суд вирішив питання, яке
стосується внутрішньої діяльності товариства і не пов'язане з
розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого
рішення суду.
Таким чином, суд першої інстанції порушив норму ст. 15 Закону
України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
, згідно з якою втручання
державних органів у господарську діяльність підприємців не
допускається, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством
України прав державних органів щодо здійснення контролю за
діяльністю підприємців.
Вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони
акціонерному товариству, реєстратору та/або іншим особам
здійснювати дії, пов'язані з проведенням загальних зборів, може
призвести до порушення передбаченого законом права акціонерів на
участь в управлінні справами товариства шляхом участі та
голосування на загальних зборах.
Вищенаведене судом першої інстанції не враховано, зокрема,
щодо розумності і обгрунтованості вимог заявника щодо забезпечення
позову, та наявності зв'язку між конкретним заходом до
забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Зважаючи на викладене, судом першої інстанції не дотримано
процесуальних норм Розділу Х ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
"Забезпечення
позову", не встановлено, що невжиття таких заходів може утруднити
чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у
даній справі.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що оскаржувана постанова апеляційного
господарського суду України про скасування ухвали суду першої
інстанції про вжиття заходів до забезпечення позову є правомірною,
обгрунтованою і відповідає вимогам процесуального законодавства
України.
Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу громадянки ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 27.03.2007 у справі № 2-96/06 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: С. Владимиренко
I. Плюшко