ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 р.
№ 2-13/499.1-2007 (2-8/3518-2006) ( rs504695 ) (rs504695)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Грека Б.М.,
Дерепи В.I.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства
"Ремсервіс" на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 29.03.2007р. та рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2007р.
у справі №2-13/499.1-2007 ( rs504695 ) (rs504695)
господарського суду АР
Крим
за позовом Приватного підприємства "Ремсервіс"
до відповідача Закритого акціонерного товариства "Крим-Лада"
третя особа Дочірнє підприємство "Марина" Приватного
підприємства
"Ремсервіс"
про витребування майна з чужого незаконного володіння
за участю представників:
ПП "Ремсервіс" -Борзунова В.I.;
ЗАТ "Крим-Лада" -Новікова I.М.;
ДП "Марина" ПП "Ремсервіс" -Борзунов В.I.
в с т а н о в и л а :
Приватне підприємство "Ремсервіс" звернулося до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та
просило суд витребувати із володіння відповідача -Закритого
акціонерного товариства "Крим-Лада" обладнання, згідно з наданим
переліком або повернути його вартість у сумі 92329,76грн.
В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те,
що право власності на спірне майно набуто ним відповідно до угод
про взаємозалік, укладених з відповідачем в особі філії ЗАТ
"Крим-Лада" у м. Севастополі. Зазначене майно розміщено в
орендованих у відповідача приміщеннях, однак, після розірвання
договору оренди відповідачем не повернуто (т.1 а.с.2,35,50-51,75).
Відповідач у справі - ЗАТ "Крим-Лада" заявлені позивачем
вимоги відхиляє, посилаючись на те, що спірне майно 01.03.2004р.
було повернуто позивачу, який у подальшому передав його ДП
"Марина" в оренду відповідно до умов договору №1 та акта
прийому-передачі обладнання від 01.03.2004р. (т.1 а.с.60-61).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
14.02.2006р. до участі у справі в якості третьої особи без
самостійних вимог на предмет спору залучено ДП "Марина" (т.1
а.с.64).
Третя особа -ДП "Марина" у наданих суду поясненнях зазначило,
що спірне майно фактично знаходиться у відповідача і розміщено на
його площах. При цьому, третя особа пояснює, що ЗАТ "Крим-Лада" в
односторонньому порядку розірвало договір оренди виробничих
приміщень, на яких знаходилось спірне майно, і забороняє доступ до
майна працівникам ДП "Марина" (т.1 а.с.77).
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.01.207р. у позові відмовлено (т.2 а.с.12-16).
Відмовляючи у задоволені заявлених вимог, суд першої
інстанції виходив з того, що:
- частина спірного майна передана ДП "Марина" згідно договору
оренди від 01.03.2004р., укладеного між позивачем та вказаною
особою, яка може відповідати за заявленим позовом;
- не доведено наявність іншої частини спірного майна у
володінні відповідача.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 29.03.2007р. рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 22.01.2007р залишено без змін (т.2 а.с.39-44).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПП
"Ремсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийнявши нове
рішення.
Вимоги касаційної скарги обгрунтовані порушенням судами норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суд
першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному
порядку, апеляційна інстанція встановили наступне.
Позивач у справі -ПП "Ремсервіс" є власником спірного майна,
яке передано йому відповідачем в особі філії у м. Севастополі
згідно накладних відповідно до умов угод про взаємопоставки №1 від
30.07.2003р., №2 від 20.09.2003р., №3 від 05.12.2003р., №4 від
15.12.2003р., №5 від 20.12.2003р., №6 від 25.12.2003р.
Вказані угоди передбачають, що майно переходить у власність з
моменту видачі накладних (п.2.3 угод).
В силу ст.128 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(чинному на момент передачі
майна згідно накладних), право власності (право оперативного
управління) у набувача майна за договором виникає з моменту
передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Отже, позивач набув право власності на спірне майно з моменту
його передачі відповідно до накладних.
Предметом спору у даній справі є право володіння зазначеним
майном, яке позивач як власник цього майна, посилаючись на
порушення такого права відповідачем, просить поновити шляхом
витребування вказаного майна із володіння відповідача.
Враховуючи зазначене, для вирішення спору у даній справі суду
належало встановити: чи знаходиться спірне майно у володіння
відповідача і підстави такого володіння.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
12.01.2004р. ПП "Ремсервіс" передало спірне майно відповідачу -ЗАТ
"Крим-Лада" в особі його філії у м. Севастополі за актом
прийому-передачі з метою подальшої передачі в оренду ДП "Марина".
У подальшому, 01.03.2004р. ЗАТ "Крим-Лада" в особі філії у м.
Севастополі повернуло вказане майно, отримане за вищезазначеним
актом, ПП "Ремсервіс" для подальшої передачі в оренду ДП "Марина",
про що складено акт.
При цьому, між ПП "Ремсервіс" та ДП "Марина" 01.03.2004р.
укладено договір оренди, предметом якого є передача в строкове
платне користування ДП "Марина" устаткування вартістю 68
302,09грн. Судами встановлено, що вартість устаткування переданого
згідно акту, що є додатком до зазначеного договору, з ПДВ складає
81 962,51грн. З переданого ДП "Марина" майна частина майна, а саме
на суму 76 449,28грн., що встановлено судами, є майном, яке
позивач просить витребувати із володіння відповідача.; доказів
передачі іншої частини майна, яке позивач просить витребувати,
відповідачу та його знаходження у нього судам не надано.
В силу ст.111 -7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Враховуючи встановлені судами фактичні обставини, ними
обгрунтовано зроблений висновок про те, що заявлені позовні вимоги
до ЗАТ "Крим-Лада" є необгрунтованими, оскільки не доведено факт
знаходження спірного майна у володінні відповідача, а встановлено,
що частина його передана ДП "Марина", а інша частина повернута
позивачу. При цьому, ДП "Марина" як самостійна юридична особа,
якій частину майна передано в оренду позивачем (тобто правомірний
володілець та користувач) має право вимагати від відповідача його
повернення, у разі, якщо буде доведено розміщення його у
відповідача.
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих
у справі судових актів не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 29.03.207р. у справі №2-13/499.1-2007 ( rs504695 ) (rs504695)
господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін,
а касаційну скаргу Приватного підприємства "Ремсервіс" -без
задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Грек Б.М.
Дерепа В.I.