ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2007 р.
№ 4/130/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кота О.В.,
Шевчук С.Р. (доповідач), Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу і додані документи
Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехноснаб"
на постанову
Одеського апеляційного
у справі
господарського суду
за позовом
до
про
від 13.02.2007 року
господарського суду
№ 4/130/06
Миколаївської області
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Авліга-Д"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехноснаб"
стягнення 62032,63 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явився;
- відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авліга-Д"
28.03.2006р. звернулось до господарського суду Миколаївської
області з позовом до Т0В "Югтехноснаб" про стягнення 62 032,63
гри. у зв'язку з невиконанням останнім умов договору поставки №
1/1611 від 16.11.2004р.
Заявою від 25.04.2006р. позивач збільшив позовні вимоги до 64
065,06 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
23.05.2006р. позов ТОВ "Авліга-Д" задоволено, стягнуто з ТОВ
"Югтехноснаб" на користь ТОВ "Авліга-Д" 54768 грн. основного
боргу; 2519,32 гри. збитків від інфляції, 1300,93 грн.-3% річних,
5476,80 грн. пені.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
13.02.2007 р. рішення господарського суду Миколаївської області
від 23.05.2006р. у справі № 4/130/06 змінено, виключено з
мотивувальної частини рішення посилання, як на доказ, на
доповнення до договору № 1/1611 від 16.11.2004 р., в іншій частині
рішення залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Югтехноснаб"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного
господарського від 13.02.2007р. у справі №4/130/06 та прийняти
нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову,
посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 34, 35,
43, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. ст. 526, 612 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
В судове засідання представники сторін не з'явилися.
Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були
повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд
України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх
відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.11.2004р. між
товариством "Авліга Д" та товариством "Югтехноснаб" укладена угода
№ 1/1611 на поставку продукції виробничо-технічного призначення.
Згідно з п. 1.1 договору покупець (позивач) зобов'язався
прийняти та оплатити продукцію, а постачальник (відповідач)
передати її у власність згідно з додатками-специфікаціями до
договору у кількості шести штук на-загальну суму 114402 грн.
У відповідності з п.5.1 договору покупець прийняв на себе
зобов'язання розрахуватись за продукцію не пізніше 10 календарних
днів з моменту підписання специфікації.
Позивач виконав взяті на себе обов'язки та з 18.11.04р. по
14.02.05р. за платіжними дорученнями за №№ 1242,1255,1256,1308,
1309 перерахував відповідачеві обумовлену договором суму.
Специфікацією № 1 від 16.11.2004р. до договору поставки
сторони обумовили строки виготовлення продукції, а саме, 30
календарних днів з моменту одержання 70% передплати. Зазначеною
специфікацією встановлено, що решту суми позивач повинен внести на
протязі 10 банківських днів з моменту відвантаження продукції.
Незважаючи на те, що строк виготовлення продукції - поковок
специфікацією встановлено 30 календарних днів з моменту одержання
70% передплати, яка здійснена позивачем у розмірі 100% у лютому
2005 року, на 30.03.2005р. відповідач поставив лише дві поковки.
Як посилається позивач у листі від 19.10.05р. до відповідача,
після обговорення з представником відповідача Войтенко С. у м.
Дніпропетровську питання про не поставку всієї продукції,
06.06.05р. було поставлено ще одну поковку. Оскільки більше
продукція відповідачем не поставлялась, позивач просить стягнути
борг у сумі 54768 грн.
Суд першої інстанції, розглядаючи спір виходив з того, що
відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання повинно
виконуватись належним чином, однак відповідач товар в повному
обсязі товар не поставив.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило
інтерес до кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання
і вимагати відшкодування збитків. При цьому суд першої інстанції
зазначив, що листом від 19.10.2005 р. позивач запропонував
відповідачу повернути кошти, але відповідач залишив лист без
відповіді та виконання.
Нормами, якими позивач обгрунтував позов передбачені наслідки
порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
боржником та як наслідок -відшкодування збитків.
Судами попередніх інстанцій не враховано, що предмет позову
це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача,
предмет позову кореспондує зі способами захисту права які
перелічені, зокрема, у ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Оскільки
позивач в даній справі способом захисту свого права обрав
відшкодування збитків, то суди попередніх інстанцій не мали права
виходити за межі позивних вимог, і розглядати інший предмет спору,
якими вони вважають є стягнення заборгованості в сумі 54768 грн.
за договором поставки № 1/1611 від 16.11.2004 р. При цьому
апеляційним судом не встановлено чи кредитор відповідно до частини
3 ст. 612 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відмовився від прийняття виконання
зобов'язання по договору, так само як не було встановлено цього і
судом першої інстанції. Звідси недоречним є застосування судами
ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
в якій йдеться про обов'язок належно
виконувати покладені на сторону зобов'язання за договором.
Судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до ч.
2 ст. 224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
під збитками розуміються витрати,
зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а
також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у
разі належного виконання зобов'язання або додержання правил
здійснення господарської діяльності другою стороною. Вказана норма
кореспондується з абз. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, яка
визначає збитки, як доходи, які особа могла б реально одержати за
звичайних обставин якби її право не було порушене (упущена
вигода).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
до
складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила
господарське правопорушення, включається не одержаний прибуток
(втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала
право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою
стороною.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача пені
в сумі 5476,80 грн. за прострочення зобов'язання за договором,
суди попередніх інстанцій послалися на п. 7.1 спірного договору,
водночас, стягуючи пеню суди не встановили правову природу
неустойки, яку сторони договору дійсно мали на увазі, не врахували
приписи ст. 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Таким чином, судами попередніх інстанцій всупереч положенням
ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не було всебічно і повно розглянуті
всі обставини справи та виходячи з повноважень касаційної
інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин справи у
рішенні або постанові господарського суду, передбачених частиною 2
ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відсутність якої унеможливлює правильність
застосування норм права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що прийняті у справі
рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на
новий розгляд.
При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати
наведене, перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини
справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 -111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський
суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Югтехноснаб" на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 13.02.2007 р. у справі № 4/130/06 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
13.02.2007 р. та рішення господарського суду Миколаївської області
від 23.05.2006 р. у справі № 4/130/06 скасувати.
Справу № 4/130/06 передати на новий розгляд до господарського
суду Миколаївської області в іншому складі суду.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.