ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2007 р.
№ 1/633-20/159 ( rs482434 ) (rs482434)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Васищака I.М..
Черкащенка М.М.
розглянув касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма
"Дебет-кредит консалтинг"
на постанову
від 21.02.2007 Львівського апеляційного господарського суду
у справі
№ 1/633-20/159 ( rs482434 ) (rs482434)
господарського суду Львівської
області
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Епос-Центр"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма
"Дебет-кредит консалтинг"
про
стягнення 2610,76 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Франків Ю.Б. дов. від 30.03.2006 № 30/03/2006-юр
від відповідача Єсіпов I.А. дов. від 19.06.2007
ВСТАНОВИВ:
В червні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Епос-Центр" звернулось до господарського суду з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма
"Дебет-кредит консалтинг" про стягнення заборгованості по сплаті
за оренду нежитлових приміщень в сумі 2 610,76 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що на підставі
договору оренди, укладеного 01.07.2002 між товариством з обмеженою
відповідальністю "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг" та
державним підприємством "Житлово-комунальна контора", відповідач
отримав у користування нежитлові приміщення площею 130 кв.м., що
знаходяться у будинку № 109 по вул. Зеленій у м. Львові, що
підтверджується актом прийому-передачі від 01.07.2002. За умовами
цього договору орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату в
сумі 779 грн.
На підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від
22.04.2004 орендовані приміщення були придбані приватним
підприємством "Леві" яке на підставі ст. 770 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
набуло прав та обов'язків орендодавця по договору оренди від
01.07.2002, зі змінами та доповненнями.
З моменту виникнення орендних відносин і до 01.04.2005
відповідачем на користь ПП "Леві" підлягала сплаті сума 5077,15
грн. орендної плати, що підтверджується актами здачі-приймання
робіт за період з вересня 2004 по березень 2005 та розрахунком
орендної плати з травня по серпень 2004, здійсненого шляхом
корегування індексу інфляції розрахункового місяця. Проте,
відповідач сплатив ПП "Леві" лише 2466,39 грн., у зв'язку з чим за
період з 20.05.2004 по 01.04.2005 виникла заборгованість
відповідача перед орендодавцем в сумі 2610,76 грн.
Згідно договору відступлення права вимог № 01/04/2005 від
01.04.2005 ПП "Леві" відступило ТОВ "Епос-Центр" право вимоги до
відповідача по сплаті заборгованості по орендній платі, про що
16.05.2006 повідомлено останнього.
Враховуючи що до позивача згідно ст. 514 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
перейшли права первісного кредитора (ПП "Леві") у
зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу
цих прав, право вимоги до відповідача про сплату заборгованості
належить ТОВ "Епос-Центр".
Рішенням господарського суду Львівської області від
21.08.2006 (суддя Манюк П.Т.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг"
суму у розмірі 2 830,76 грн., з яких 2 610,76 грн. основного
боргу, 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з
обгрунтованості позовних вимог.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
21.02.2007 (судді: Городечна М.I. головуючий, Юркевич М.В., Кузь
В.Л.) рішення скасовано в частині стягнення 2 099,19 грн. та
прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено.
В решті рішення залишено без змін.
Скасовуючи рішення частково, апеляційний господарський суд
виходив з того, що на підставі договору відступлення права вимоги
№ 01/04/2005 від 01.04.2005 ПП "Леві" відступило ТОВ "Епос-Центр"
право вимагати від ТОВ "Аудиторська фірма "Дебет-кредит
консалтинг" оплати заборгованості з орендної плати за договором
оренди від 01.07.2002. Проте дане право вимоги було відступлено
позивачу лише в частині суми 511,57 грн., тому відсутні правові
підстави для стягнення на користь позивача заборгованості з
орендної плати понад суму 511,57 грн.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
"Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг" просить скасувати
рішення господарського суду та постанову апеляційного
господарського суду і припинити провадження у справі, посилаючись
на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
до
нового кредитора переходять права первісного кредитора у
зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу
цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до договору № 01/04/2005 відступлення права вимог,
укладеного між приватним підприємством "Леві" (Цедент) та
товариством з обмеженою відповідальністю "Епос-Центр" (Цесіонарій)
01.04.2005 до позивача перейшло право вимагати від товариства з
обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Дебет-кредит
Консалтинг" оплати суми 511,57 грн. заборгованості по орендній
платі за приміщення по вул. Зелена, 109 у м. Львові, яке виникло у
Цедента з договору оренди від 01.07.2002 року, укладеного між ДП
"Житлово-комунальна контора" і ТОВ "Аудиторська фірма
"Дебет-кредит Консалтинг" та додатку від 21.05.2004, у зв'язку з
придбанням Цедентом орендованих приміщень.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд прийшов до
правильного висновку про відсутність правових підстав для
стягнення на користь позивача заборгованості з орендної плати
понад суму 511,57 грн.
Як вбачається до матеріалів справи (а.с.77) приєднано акт
звірки розрахунків по договору оренди, підписаний ПП "Леві" та ТОВ
"Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг", згідно якого
заборгованість останнього станом на 10.05.2005 складала 284,54
грн.
Проте, судом другої інстанції даному доказу, в порушення ст.
43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо повного, всебічного і об'єктивного
розгляду в судовому процесі всіх обставин справи оцінки не надано.
Тому, прийняту Львівським апеляційним господарським судом
постанову не можна визнати законною та обгрунтованою.
А висновки суду першої інстанції які стосуються стягнення з
відповідача основного боргу по орендній платі в сумі 2610,76 грн.
суперечать ст. 514 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
і матеріалам справи, а
тому підставно були скасовані апеляційною інстанцією.
Враховуючи викладене, постановлені судові рішення не можна
визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають
скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
більш ретельніше з'ясувати вимоги позивача і заперечення
відповідача, всім доказам дати оцінку в їх сукупності і відповідно
до вимог закону і обставинами справи вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг" задовольнити
частково.
Постанову від 21.02.2007 Львівського апеляційного
господарського суду та рішення від 21.08.2006 господарського суду
Львівської області у справі № 1/633-20/159 ( rs482434 ) (rs482434)
скасувати,
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді I.Васищак
М.Черкащенко