ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 р.
№ Б40/102/05 ( rs423477 ) (rs423477)
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Завод "Дніпропрес", м. Дніпропетровськ
на постанову
та ухвалу
від 20.03.2007 р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
від 30.01.2007 р. господарського суду Дніпропетровської
області
у справі
№ Б40/102/05 ( rs423477 ) (rs423477)
господарського суду
Дніпропетровської області
за заявою
ПП "Вестмет", м. Краматорськ
до
ВАТ "Завод "Дніпропрес", м. Дніпропетровськ
про
банкрутство
в судовому засіданні взяв участь представник:
боржника
Набоков А.М., довір.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
13.06.2005 р. за заявою ПП "Вестмет" порушено провадження у справі
№ Б40/102/05 ( rs423477 ) (rs423477)
про банкрутство ВАТ "Завод "Дніпропрес".
Станом на 26.12.2006 р. провадження у справі перебувало на
стадії підготовчого засідання суду.
26.12.2006 р. сторони у справі звернулися до господарського
суду з заявою про затвердження мирової угоди, укладеної 12.12.2006
р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
30.01.2007 р. (суддя Садиліна О.Є.) відмовлено у затвердженні
мирової угоди від 12.12.2006 р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 20.03.2007 р. (судді: Ясир Л.О. -головуючий, Герасименко
I.М., Прудніков В.В.) апеляційну скаргу ВАТ "Завод "Дніпропрес"
залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 30.01.2007 р. -без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, боржник у
справі - ВАТ "Завод "Дніпропрес" звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 20.03.2007 р. і ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 30.01.2007 р. та прийняти нове
рішення, яким затвердити мирову угоду від 12.12.2006 р., укладену
між ПП "Вестмет" та ВАТ "Завод "Дніпропрес" на стадії підготовчого
засідання.
На думку заявника касаційної скарги, судами першої та
апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, зокрема
ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі -Закон).
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону мирова угода може бути укладена
на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
Проте, мирова угода не може бути укладена до публікації в
офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження
у справі про банкрутство та визнання конкурсних кредиторів судом,
оскільки є правочином, який впливає на права та обов'язки усіх
кредиторів у справі про банкрутство.
Період часу з моменту порушення провадження у справі про
банкрутство до опублікування відповідного оголошення в офіційному
друкованому органі та визнання конкурсних кредиторів судом є
приватним (малим) конкурсом, оскільки у справі про банкрутство
беруть участь лише ініціюючий кредитор і боржник та інші кредитори
ще не вступили у справу. Всі відносини між ініціюючим кредитором і
боржником мають приватно - правовий характер.
Натомість, виходячи з системного аналізу положень ст. ст.
35 -38 Закону, мирова угода є загальною конкурсною угодою, яка
охоплює всіх конкурсних кредиторів, які беруть участь у справі про
банкрутство. Вказане підтверджується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону під мировою угодою у справі
про банкрутство розуміється домовленість між боржником і
кредиторами.
Згідно з ч. 3 вказаної статті рішення про укладення мирової
угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів
більшістю голосів кредиторів - членів комітету. У зв'язку з чим
від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету
кредиторів (ч. 5 ст. 35 Закону).
Отже, сторонами мирової угоди є боржник та комітет
кредиторів -представницький орган кредиторів, який представляє
інтереси всіх кредиторів при проведенні процедур банкрутства (ч. 9
ст. 7 Закону).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону мирова угода може
бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог
другої та наступних черг, визначених ст. 31 Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону мирова угода є обов'язковою для
боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою,
кредиторів другої та наступних черг.
Таким чином, мирова угода може бути укладена після
затвердження реєстру вимог кредиторів та встановлення черговості
задоволення вимог кредиторів.
Також, в силу ч. 1 ст. 38 Закону до заяви про затвердження
мирової угоди окрім тексту мирової угоди в обов'язковому порядку
додається протокол засідання комітету кредиторів, на якому було
прийнято рішення про укладення мирової угоди; список кредиторів із
зазначенням поштової адреси, номеру (коду), що ідентифікує
платника податків, та суми заборгованості; письмові заперечення
кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення
мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди,
тощо.
Вищезазначене свідчить про те, що мирова угода може бути
укладена лише після відкриття загального (великого)
конкурсу -опублікування оголошення про порушення провадження у
справі про банкрутство, визнання грошових вимог конкурсних
кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів та створення
представницького органу кредиторів -комітету кредиторів.
Таким чином, угода, укладена до опублікування оголошення про
порушення провадження у справі про банкрутство між ініціюючим
кредитором та боржником, не є мировою угодою в розумінні ст. 35
Закону і не може спричиняти правові наслідки, передбачені для
такої угоди.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд
України, зокрема в своїй постанові від 04.07.2006 р. у справі
№Б26/114/03 ( rs423477 ) (rs423477)
.
У випадку укладання такої угоди в період до здійснення
публікації вказаного оголошення ініціюючим кредитором має бути
подано клопотання про відкликання заяви про порушення провадження
у справі про банкрутство в порядку ст. 10 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми
судовими інстанціями, на розгляд суду була надана мирова угода,
укладена між ініціюючим кредитором та боржником до публікації
оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному
друкованому органі та відповідно до формування комітету
кредиторів.
За таких обставин справи суд першої інстанції, з яким
погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обгрунтованого
висновку про відмову у затвердженні мирової угоди.
У зв'язку з чим, оскаржувані ухвала та постанова підлягають
залишенню без змін, як законні та обгрунтовані.
На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 10, 11, 35 -37
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ "Завод "Дніпропрес" залишити без
задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 20.03.2007 р. та ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 30.01.2007 р. у справі № Б40/102/05
( rs423477 ) (rs423477)
залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко