ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 р.
№ 11/613/06 ( rs494889 ) (rs494889)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.
суддів :
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
Ходикіна М.М.
відповідача
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Миколаївська
теплоелектроцентраль"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р.
у справі
№11/613/06 ( rs494889 ) (rs494889)
господарського суду Миколаївської
області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Миколаївська
теплоелектроцентраль"
до
Комунального підприємства "Миколаївелектротранс"
про
стягнення 14 192,99 грн.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство (надалі ВАТ) "Миколаївська
теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду
Миколаївської області з позовом до Комунального підприємства
(надалі КП) "Миколаївелектротранс" про стягнення 14 192,99 грн.,
серед яких 153,16 грн. боргу, 2 394,81грн.- втрат від інфляції, 1
688,52 грн. річних, 9 956,50 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського
суду Миколаївської області від 22.06.2006 року у справі№4/210/06 з
відповідача на користь ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль"
стягнуто 99 630,53 грн. основного боргу за послуги з постачання
теплової енергії, 18 102,27 грн. збитків від інфляції, 4 976,63
грн. річних, 12 221,65 грн. пені, що утворилися станом на
01.04.2006 року, а також судові витрати.
До теперішнього часу судове рішення не виконано, відповідач
за вказаним зобов'язанням розрахувався лише частково, крім того за
квітень заборгував ще 153,16 грн. за надані товариством послуги.
Оскільки договірні Доповідач: Шаргало В.I.
стосунки між сторонами тривають, позивач (на його думку) має
право робити розрахунок пені та вимагати її стягнення на умовах
укладеного між сторонами договору №2081 від 01.09.2000 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
25.01.2007 року (суддя Василяка К.Л.), залишеним без змін
постановою Одеського апеляційного господарського суду від
13.03.2007 року (судді: Колоколов С.I., Разюк Г.П., Петров М.С.),
позов задоволений частково, з КП "Миколаївелектротранс" на користь
ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" стягнуто 7 676,70 грн.
збитків від інфляції, 2 042,96 грн. річних та відповідні судові
витрати. В частині стягнення 153,16 грн. боргу провадження у
справі припинено за відсутністю предмету спору, оскільки
відповідач сплатив вказану суму заборгованості до прийняття
рішення судом. В решті позову відмовлено, зокрема, з посиланням на
те, що рішенням господарського суду Миколаївської області від
22.06.2006 року у справі №4/210/06 з відповідача вже було стягнуто
пеню за порушення грошового зобов'язання, що витікало з умов
вищезазначеного договору.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою,
ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, а саме: ст. 1 Закону
України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових
зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
, ч. 2, 3 ст. 264, ст. 598 Цивільного
кодексу України, просить їх скасувати в частині відмови про
стягнення пені з прийняттям нового рішення про задоволення
позовних вимог в цій частині. Скаржник звертає увагу касаційної
інстанції на те, що рішення суду від 22.06.2006 року у справі
№4/210/06 лише слугує засобом захисту порушеного права і не
припиняє зобов'язань за вказаним договором. В іншій частині судові
рішення не оскаржуються.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника
позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого
господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Предметом позову у даній справі, є зокрема, матеріально
правова вимога про стягнення пені в розмірі 12 221,65 грн. (саме в
цій частині оскаржуються рішення судів попередніх інстанцій), яка
передбачена умовами укладеного між сторонами договору.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
01.09.2000 року між ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль"
(Постачальник) КП "Миколаївелектротранс" (Споживач), укладений
договір №2081 про постачання теплової енергії в гарячій воді,
відповідно до якого Постачальник постачає Споживачу теплову
енергію в обсягах визначених в додатках до договору, а Споживач
здійснює оплату за спожиту енергію у встановленому договором
порядку. За несвоєчасне виконання розрахунків пунктом 7.2.3
названого договору передбачена пеня в розмірі 0,5% належної до
сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної
облікової ставки НБУ, що діє на період, за який обраховується
пеня... Постачальник виконав свої зобов'язання, надавши Споживачу
вказані послуги, за які останній розрахувався лише частково, в
результаті чого виникла заборгованість розмірі 99 630,53 грн. за
період з лютого 2003 року по березень 2006 року.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про
стягнення з відповідача зазначеної суми основного боргу, а також
18 102,27 грн. збитків від інфляції, 4 976, 63 грн. річних, 12
221,65 грн. пені, що утворилися станом на 01.04.2006 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.06.2006
року у справі №4/210/06 з відповідача на користь ВАТ "Миколаївська
теплоелектроцентраль" стягнуто 99 630,53 грн. основного боргу за
послуги з постачання теплової енергії, 18 102,27 грн. збитків від
інфляції, 4 976,63 грн. річних, 12 221,65 грн. пені, що утворилися
станом на 01.04.2006 року, а також судові витрати. Вказане рішення
набрало законної сили та виданий відповідний наказ. На виконання
названого судового рішення 03.08.2006 року державним виконавцем
Держаної виконавчої служби Заводського району м. Миколаєва
відкрите виконавче про стягнення з КП "Миколаївелектротранс" на
користь ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" 134 931,08 грн.
Оскільки зобов'язання тривало і після набрання чинності
Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, суди попередніх інстанцій правомірно застосували до
спірних правовідносин норми названих Кодексів.
В розумінні змісту ст. 230 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
пеня є видом господарської відповідальності, яка
застосовується при порушенні господарських зобов'язань, що
виникають на підставі договорів.
За правилами пункту 6 ст. 232 цього Кодексу нарахування
штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше
не встановлено законом або договором, припиняється через шість
місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на норми наведеного законодавства, виходячи з
встановлених обставин, у тому числі з урахуванням умов договору
№2081 та рішення господарського суду Миколаївської області у
справі №4/210/06, господарські суди дійшли правомірного висновку,
з яким погоджується і колегія суду касаційної інстанції, що пеня
за порушення зобов'язання в період з лютого 2003 року по березень
2006 року, не повинна розраховуватись як нова з квітня 2006 року,
оскільки вже була стягнута на користь позивача зазначеним рішенням
господарського суду, а тому обгрунтовано відмовили позивачу в
задоволенні позову щодо стягнення пені у вказаному розмірі.
В силу вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої
чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального
права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи в
оскаржуваній частині встановлено на основі повного і об'єктивного
дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим
обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак,
у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих
у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Миколаївська теплоелектроцентраль" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
13.03.2007р. у справі №11/613 ( rs494889 ) (rs494889)
залишити без зміни.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.I.