ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 р.
№ 8/91пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.,
суддів : Мачульського Г.М., Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився
відповідачів
1. не з'явився 2. Козієнка I.С. дов. №01/15-6721 від
12.12.2005 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Виконавчого комітету Донецької міської ради
на рішення
господарського суду Донецької області від 12.02.2007 р.
у справі
№8/91пн
за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до
1.Ворошилівської районної в місті Донецьку ради 2.
Виконавчого комітету Донецької міської ради
про визнання права власності
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до
господарського суду Донецької області з позовом до Ворошиловської
районної в місті Донецьку ради та Виконавчого комітету Донецької
міської ради про визнання належного позивачеві на праві власності
приміщення (квартири) нежитловим та визнання права власності на це
нежитлове приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане приміщення
знаходиться у вкрай занедбаному стані і використання його в
подальшому як житлового неможливо без значних затрат на ремонт.
Доповідач: Шаргало В.I.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.06.2006
року (суддя Ємельянов А.С.), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2006 року (
судді: Запорощенко М.Д., Калантай М.В., Москальова I.В.), позовні
вимоги задоволені повністю -приміщення в квартирі АДРЕСА_1 визнане
непридатним для проживання та нежитловим, визнане право власності
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи (далі СПД)
ОСОБА_1 на приміщення, розташоване за вказаною адресою. Судове
рішення з посиланням на ст.ст. 316, 317, 320, 383 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 7 Житлового кодексу ( 5464-10 ) (5464-10)
,
мотивоване тим, що здійснення власником квартири своїх прав
полягає у володінні, користуванні та розпорядженні на свій розсуд;
матеріалами справи підтверджено непридатність вказаного приміщення
для проживання, тому таке приміщення може бути переобладнано для
використання з іншою метою (крім промислового виробництва).
За касаційною скаргою Виконавчого комітету Донецької міської
ради вказані судові рішення переглянуті в порядку касації і
постановою Вищого господарського суду України скасовані, справа
передана на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова
мотивована посиланням на порушення судом ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та норм Житлового та
Цивільного кодексів України, що регулюють спірні правовідносини.
Суд касаційної інстанції, зокрема, відзначив, що попередні судові
інстанції не надали належної оцінки доводам виконкому щодо його
повноважень про надання дозволу на переобладнання спірного
приміщення.
При новому розгляді рішенням господарського суду Донецької
області від 12.02.2007 року , приміщення в квартирі АДРЕСА_1 визнане
непридатним для проживання та нежитловим; визнане право власності
СПД ОСОБА_1 на приміщення, розташоване за вказаною адресою. Судове
рішення з посиланням на ст.ст. 316, 317, 320, 328, 383 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 7 Житлового кодексу ( 5464-10 ) (5464-10)
,
мотивоване тим, що необхідність прийняття рішення виконкомом
відповідної ради передбачене лише у разі вирішення питання про
знос будинку, а для вирішення іншого питання потрібні лише докази
того, що приміщення є непридатним для проживання, та воля
власника, яка не може бути обмежена, крім випадків, передбачених
законом.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням, Виконавчий
комітет Донецької міської ради звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати
та прийняти нове рішення про відмову в позові. Вимоги касаційної
скарги мотивовані, зокрема, посиланням на порушення попереднім
судом ст.ст. 7, 8, 152 Житлового кодексу ( 5464-10 ) (5464-10)
України, норм
Закону України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, Закону
України "Про планування і забудову територій" ( 1699-14 ) (1699-14)
, ст.
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що визнання
приміщення непридатним для проживання є лише однією з умов
переведення його у нежитлове, а для переобладнання такого
приміщення для здійснення господарської діяльності слід
дотримуватись чіткої процедури переведення жилих приміщень у
нежитловий фонд.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника
скаржника, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова
колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача щодо
визнання належного йому на праві власності приміщення (квартири)
нежитловим та визнання права власності на це нежитлове приміщення.
Задовольняючи позов, господарський суд Донецької області
дійшов висновку про правомірність, обгрунтованість та доведеність
вимог позивача.
Проте, відповідно до статті 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, роз'яснень, що містяться в п. п. 1, 6
Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, з відповідними змінами,
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних відносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у
судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені
судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну
оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші
нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено
права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Прийняте у справі рішення не відповідає наведеним вимогам з
наступних підстав.
При розгляді цієї справи місцевий господарський суд не
з'ясував всебічно і повно всі обставини, що мають значення для
правильного вирішення спору, який виник між сторонами у справі, а
також не надав належну оцінку доказам, що містяться у матеріалах
справи, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на
яких грунтуються вимоги позивача і заперечення відповідача.
Відповідно до положень ст.ст. 7, 8, 14, 152 Житлового кодексу
( 5464-10 ) (5464-10)
України, п. 8 Положення про порядок обстеження стану
жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і
технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень
непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради
Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 р. N189, відповідних нормативних
актів Донецької міської ради та її виконкому питання переведення
житлового приміщення у нежитлове належить до компетенції виконкому
відповідної ради.
В матеріалах справи міститься заява громадянина Сполучених
Штатів Америки, жителя міста Лос-Анджелес ОСОБА_1 до
Ворошиловської районної у м. Донецьку ради про визнання належного
йому на праві приватної власності приміщення (спірної квартири)
непридатним для проживання.
Доказів того, що позивач звертався до виконкому з клопотання
про переведення (переобладнання) вказаного приміщення у нежитлове
матеріали справи не містять. В матеріалах справи також відсутні
будь-які докази, які б свідчили про прийняття виконкомом
відповідного рішення про задоволення або відмову у задоволенні
вимог позивача про переведення житлового приміщення у нежитлове,
чи про ухилення виконкому від вирішення цього питання. Також
відсутні дані про оскарження позивачем таких дій чи бездіяльності
виконкому у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, господарський
суд, всупереч встановленому законодавством порядку, фактично
підмінив орган місцевого самоврядування як владного органу у
вирішенні вказаного питання.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що право власності
на спірне приміщення відповідно до договору дарування від
23.04.2004 року ОСОБА_1 набув як громадянин Сполучених Штатів
Америки, житель міста Лос-Анджелес, і саме як громадянин
Сполучених Штатів Америки, житель міста Лос-Анджелес він звертався
і до Ворошилівської районної у м. Донецьку ради з питання визнання
непридатною для проживання належної йому на праві власності
квартири. До суду ж звернувся зареєстрований 04.05.2006 р. як
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Суд не звернув уваги на ці
обставини, не дав їм належної оцінки, не визначився чи перестала
спірна квартира бути власністю громадянина Сполучених Штатів
Америки, жителя міста Лос-Анджелес ОСОБА_1 і чи підвідомчий спір
господарському суду.
Оскільки в силу вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування
судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, колегія вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, а рішення суду першої
інстанції -скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 111-5, 111-7 ,
111-9, 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Донецької міської ради
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 12.02.2007
р. у справі №8/91пн скасувати, а справу передати на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.I.