ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 р.
№ 6/35-91
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб молодіжного
дозвілля"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2007
у справі
господарського суду Волинської області
за позовом
Відділу обліку майна міської комунальної власності Луцької
міської ради
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб молодіжного
дозвілля"
про
усунення перешкод у користуванні майном комунальної власності
та виселення із займаного приміщення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Олейник I.В.- дов. від 19.06.07.
від відповідача:
Козловський Б.М.-дов.№23-юр від 03.05.2007; Стаднік
В.В.-дов.№ 22-юр від 03.05.2007
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 07.08.2006 господарського суду Волинської
області позовні вимоги задоволено.
Зобов'язано ТОВ "Клуб молодіжного дозвілля" в термін до
01.09.2006 усунути перешкоди у користуванні майном комунальної
власності нежитлового приміщення за адресою: м. Луцьк, пр-т.
Відродження, 22а шляхом виселення з даного приміщення.
Постановою від 13.02.2007 Львівського апеляційного
господарського суду рішення від 07.08.2006 господарського суду
Волинської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 525
Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним
чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності
таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або
інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі
припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути
наймодавцеві річ у тому стані, в якому вона була одержана, з
урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в
договорі.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Клуб молодіжного
дозвілля" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що
судами неповно з'ясовано та не доведено обставини, які мають
значення для справи та порушені норми матеріального та
процесуального права, зокрема, ч.2 ст.27, ст. 5 Закону України
"Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
,
Конвенцію ООН про права дитини, Закон України "Про охорону
дитинства" ( 2402-14 ) (2402-14)
, Закон України "Про сприяння соціальному
становленню та розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ) (2998-12)
, Закон
України "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ) (2628-14)
, ст.ст. 4, 34
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Господарським судом встановлено, що 05.04.2001 Відділ обліку
майна міської комунальної власності Луцької міської ради та ТОВ "
Клуб молодіжного дозвілля" уклали договір № 1 оренди державного
мана.
Пунктом 9.1 договору визначений термін дії договору з
01.04.2001 по 01.04.2006.
Відповідно до п.1.1 договору позивач (орендодавець) передав,
а відповідач (орендар) прийняв у строкове безоплатне користування
будівлю та майно за адресою: м. Луцьк, пр. Відродження 22 а, що
перебувало в оренді у відповідача, згідно договору оренди
комунального майна № 55 від 27.01.1994.
Статтями 284 та 285 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що строк договору оренди
визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви
однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди
протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він
вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах,
які були передбачені договором. Орендар має переважне право перед
іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії
договору оренди.
Заяву про припинення договору оренди заінтересована сторона
може подати і до закінчення строку дії договору. За всіх умов
після закінчення строку дії договору оренди орендар, має переважне
право продовження договору оренди на новий строк.
Отже, якщо після закінчення строку дії договору оренди
орендодавець і в подальшому передає орендоване майно в оренду, то
переважним правом користується орендар за попереднім договором
оренди.
ТОВ "Клуб молодіжного дозвілля" відповідно до п. 1
Статуту -як орендне підприємство представляє собою організацію
добровільно об'єднаних орендаторів на підставі колективної праці і
самоврядування з метою організації дозвілля молоді, включаючи
роботу по морально-естетичному, фізкультурно-оздоровчому
вихованню, проведенню культурно-масових міроприємств.
Статтями 4 та 11 Закону України "Про сприяння соціальному
становленню розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ) (2998-12)
передбачено, що
координуючу роль щодо проведення державної політики у сфері
соціального становлення та розвитку молоді здійснює спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади, який забезпечує
її реалізацію та несе відповідальність за її виконання. Спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади разом з іншими
органами виконавчої влади розробляє, а Кабінет Міністрів України
затверджує соціальні норми та нормативи щодо соціального
становлення та розвитку молоді, додержання і виконання яких є
обов'язковими для органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, об'єднань громадян, а також підприємств, установ
та організацій незалежно від форм власності.
Україна гарантує молодим громадянам рівне з іншими
громадянами право на освіту, культурний розвиток, дозвілля і
відпочинок. Органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування разом із підприємствами, організаціями, науковими
установами, вищими навчальними закладами, об'єднаннями громадян
можуть створювати навчально-виховні заклади, які сприяють
поглибленню знань, задоволенню творчих інтересів, розвитку
здібностей, організації змістовного дозвілля та відпочинку молоді,
а також заклади, що забезпечують пошук, підтримку та розвиток
талановитої молоді у різних сферах життя.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про дошкільну освіту"
( 2628-14 ) (2628-14)
держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та
створює належні умови для її здобуття, зокрема, держава забезпечує
доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і
комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог
до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (базового компонента
дошкільної освіти); сприяє розвиткові та збереженню мережі
дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування,
типів і форм власності.
Господарський суд не дослідив наміри орендодавця стосовно
орендованого майна, чи має намір орендодавець використовувати його
для власних потреб чи воно буде передаватись в подальшому в
оренду. А орендодавець не обгрунтував свою відмову в подальшому
укладенні договору оренди з відповідачем.
Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у
справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
господарському суду.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно
вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9 -
ст.111-11 - Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 07.08.2006 господарського суду Волинської області
та постанову від 13.02.2007 Львівського апеляційного
господарського суду зі справи № 6/35-91 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Волинської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко