ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 р.
№ 5/23-Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Катеринчук Л.Й.
За участю представників : ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" - Мицька Н.М.; ДПI у м. Нова Каховка -Ткаченка О.С.,
ОСОБА_1; ТОВ "Новокаховський водоканал" -Дрижака В.В.; ВАТ "ЕК
Херсонобленерго" -Морева I.В.; керуючого санацією -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на ухвалу господарського суду Херсонської області від
29.03.2007 р. по справі № 5/23-Б за заявою Товариства з обмеженою
відповідальністю "Новокаховський водоканал" до Відкритого
акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл" про
банкрутство, -
В С Т А Н О В И В :
Кредитор -ТОВ "Новокаховський водоканал" 29.10.2001 р.
звернувся з заявою до суду про банкрутство ВАТ "Приладобудівний
завод "Сокіл" в зв'язку з його фінансовою неспроможністю.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від
08.11.2001 р. було порушено провадження по справі № 5/23-Б про
банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від
16.08.2004 р. по справі № 5/23-Б відкрито процедуру санації ВАТ
"Приладобудівний завод "Сокіл".
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29
березня 2007 р. по справі № 5/23-Б /суддя Т.Г.Пінтеліна/
затверджено затверджено мирову угоду, укладену між кредиторами та
ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" від 11.12.2006 р. та додаткову
угоду № 2 до мирової угоди від 23.03.2007 р., провадження по
справі припинено.
В касаційній скарзі кредитор - Дочірня компанія "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить
ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.03.2007 р.,
скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням
норм матеріального та процесуального права, справу направити на
розгляд до господарського суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення
представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
На засіданні комітету кредиторів ВАТ "Приладобудівний завод
"Сокіл" 11.12.2006 р. одноголосно прийнято рішення про звернення
до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, укладеної
11.12.2006 р. між боржником та кредиторами, та припинення
провадження по справі № 5/23-Б.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.12.2006 р. до
господарського суду Херсонської області надійшла заява від
керуючого санацією боржника ОСОБА_2 про затвердження мирової
угоди, укладеної 11.12.2006 р. між кредиторами та боржником. До
клопотання додано відповідне рішення комітету кредиторів від
11.12.2006 року та примірник тексту мирової угоди від 11.12.2006
р.
Поскільки у статутному фонді боржника частка державної
власності становить понад 67 %, то мирова угода від 11.12.2006 р.
була направлена для погодження до Фонду державного майна України
та Державного департаменту з питань банкрутства.
Листом від 19.03.2007р. Фонд державного майна України погодив
мирову угоду від 11.12.2006р. із зауваженнями,
Державний департамент з питань банкрутства погодив
представлену мирову угоду за умови надання листа або іншого
документу, що буде підтверджувати проведення рецензії оцінки
майна, яке підлягає відчуженню, фахівцем Фонду державного майна
України.
Зауваження і пропозиції Державного департаменту з питань
банкрутства та Фонду державного майна України були враховані
господарським судом шляхом прийняття додаткової угоди до мирової
угоди від 11.12.2006р. Додаткову угоду розглянуто на засіданні
комітету кредиторів ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" і
23.03.2007р. комітет кредиторів погодився з зауваженнями Фонду
державного майна України та затвердив додаткову угоду № 2 від
23.03.2007р. до мирової угоди від 11.12.2006 р.
Затверджуючи мирову угоду, укладену 11.12.2006 р., між
кредиторами та ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" та додаткову
угоду № 2 від 23.03.2007р. до мирової угоди, господарський суд
першої інстанції, виходив з того, що вимоги щодо форми, змісту
мирової угоди, умов та строків її укладання, які встановлені
ст.ст. 35, 36, 37 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, сторонами мирової угоди дотримані, а саме : рішення
про укладання мирової угоди як з боку кредиторів, так і збоку
боржника прийнято і сама угода підписана повноваженими сторонами
(п.п.3,4 ст. 35 Закону); мирова угода укладена щодо вимог
передбачених ст. ст. 31, 36 Закону. Отже, мирова угода не містить
положень, які б суперечили діючому законодавству.
Але з такими висновками суду повністю погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним
тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства
і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює
подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту
законодавства України.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище
вимогам не відповідає.
Так, суд першої інстанцій, належним чином не з'ясував дійсні
обставини справи, не дав належної оцінки всім зібраним по справі
доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином
законодавчо не обгрунтував свої висновки.
Згідно зі ст.4-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди
розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,
передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей,
встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Мирова угода в процедурі банкротства - це механізм
фінансового оздоровлення не платоспроможного підприємства, яка
створює баланс інтересів, воно є підсумком всієї процедури
банкротства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по
фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою
банкротства.
Відповідно до ст.35 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
під мировою угодою у справі про банкрутство
розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно
відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання)
кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у
справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від
імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю
голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за
умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна
боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника
керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією,
ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та
керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову
угоду підписує голова комітету кредиторів.
Згідно з ч. 4 ст. 37 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
мирова угода має містити положення про розміри,
порядок і строки виконання зобов'язань боржника, а також про
відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх
частини. Крім цього, мирова угода може містити і інші умови,
зокрема виконання зобов'язань боржника третіми особами, обмін
вимог кредиторів на акції боржника та інші не заборонені законом
способи виконання вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
при затвердженні мирової угоди господарський суд
зобов'язаний перевірити порядок укладення мирової угоди,
встановлений Законом, та відповідність умови мирової угоди чинному
законодавству.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами спірної мирової
угоди не передбачено погашення строк та розміри погашення вимог
кредиторів четвертої черги, та не визначено шляхи, строки та
розміри погашення заборгованості перед кредиторами шостої черги.
Крім того, Законом України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
не передбачено
укладання додаткової угоди до мирової угоди та списання
кредиторської заборгованості боржника перед поточними кредиторами.
Господарський суд Херсонської області, затверджуючи мирову
угоду від 11.12.2006 р. та додаткову угоду № 2 до мирової угоди
від 23.03.2007 р., укладену між ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл"
та кредиторами, в порушенні вимог Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, належним чином не дослідив істотні умови даної
мирової угоди, не з'ясував чи відповідає дана мирова угода нормам
чинного законодавства, та чи не порушує укладена мирова угода прав
та законних інтересів сторін.
Крім того, ухвала суду про затвердження мирової угоди у
справі про банкрутство за своєю суттю та правовою природою є
судовим рішенням.
Ухвала суду першої інстанції про затвердження мирової угоди в
справі про банкрутство приймається судом у відповідності до вимог
ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, обгрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, що мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 29.03.2007 р.
прийнята судом порушення вимог ст.38 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року
N 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
Iз змінами і
доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду
України від 24 квітня 1981 року N 4, від 25 грудня 1992 року N 13,
від 25 травня 1998 року N 15.
Враховуючи викладене, постановлену по справі ухвалу
господарського суду Херсонської області від 29.03.2007 р. по
справі № 5/23-Б, не можна визнати як таку, що відповідає вимогам
закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію
затвердження мирової угоди.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5,
111-7 -111-9, 111-10- 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:-
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.03.2007
р. по справі № 5/23-Б скасувати.
Справу №5/23-Б направити на новий розгляд до господарського
суду першої інстанції на стадію затвердження мирової угоди.
Головуючий - Поляков Б.М.
Судді - Ткаченко Н.Г.
Катеринчук Л.Й.