Вищий господарський суд України у складі:

суддя Селіваненко В.П. -головуючий,

судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Эффект", м. Донецьк,

на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2007

зі справи № 44/273 (rs526021)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Эффект" (далі -ТОВ "Эффект")

до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1), м. Донецьк,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, м. Авдіївка Донецької області,

ОСОБА_3, с. Староігнатівка Тельманівського району Донецької області,

про стягнення 64 587,59 грн.,

за участю представників:

позивача -Резниченко О.В.,

відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третіх осіб -не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Эффект" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням подальших змін та доповнень) про стягнення з СПД ОСОБА_1 38 993,47 грн. збитків за договорами від 02.11.2004, 02.08.2004, 11.01.2005.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2006 рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2006 скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Рішенням суду першої інстанції від 21.03.2007 (суддя Сковородіна О.М.) у задоволенні позову відмовлено. Прийняте рішення мотивовано недоведеністю факту виникнення у відповідача зобов'язань перед позивачем.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Эффект" просить рішення місцевого господарського суду зі справи скасувати через неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

СПД ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просила рішення місцевого суду зі справи залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим господарським судом встановлено, що:

- сторонами підписано договори б/н від 02.11.2004, 02.08.2004, 11.01.2005, за якими позивач зобов'язувався поставляти відповідачеві товар в асортименті та кількості згідно з накладними, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач -прийняти цей товар та оплатити його згідно із зазначеною у накладних ціною;

- зазначені договори не містять відомостей щодо предмету (найменування товару), ціни та строку дії, тоді як подані позивачем накладні не містять посилання на наведені договори;

- відповідач заперечує факт узгодження договірних умов шляхом здійснення конклюдентних дій з одержання товару за накладними;

- як одержувачів товару в поданих позивачем накладних зазначено громадян ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3;

- за даними Донецького обласного адресного бюро, ОСОБА_6 (з паспортними даними за довіреністю) не значиться; залучені до участі у справі як треті особи громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судові засідання не з'явилися; докази ухвалення їх дій відповідачем відсутні;

- позивачем не доведено одержання товару відповідачем або його уповноваженими представниками та факт подальшого визнання СПД ОСОБА_1 наявної заборгованості.

Причиною даного спору є питання щодо наявності правових підстав для стягнення на користь ТОВ "Эффект" коштів за переданий товар.

Статтею 638 ЦК України (435-15) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вимог щодо обов'язкового викладення договору шляхом складання одного письмового документа чинне законодавство не містить.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України; обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи необхідність повного та всебічного дослідження обставин справи, в постанові Вищого господарського суду України від 28.11.2006 зазначено, що для правильного вирішення даного спору потрібно:

- з'ясувати, чи не є передача-прийом товару за кожною із згаданих накладних угодою, яка підлягає самостійному виконанню;

- встановити особу, яка мала бути одержувачем товару за кожною з наданою позивачем видаткових накладних;

- дослідити і дати оцінку в сукупності з іншими доказами книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) СПД ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 116 - 135);

- встановити підстави сплати СПД ОСОБА_1 позивачеві коштів платіжними дорученнями, які містять посилання на накладні із зазначенням одержувача "ОСОБА_1 ЧП "Луна" (т. 1, а.с. 92, 93, 101 - 115);

- з'ясувати наявність або відсутність факту передачі позивачем спірного товару СПД ОСОБА_1 (за кожною видатковою накладною окремо), визначити загальні обсяг і вартість одержаного відповідачем товару;

- з'ясувати, про яку заборгованість у сумі 38 993,74 грн. йдеться в листі СПД ОСОБА_1 від 30.03.2006 № 7.

Проте наведені вказівки касаційної інстанції місцевим господарським судом всупереч приписам частини першої статті 111-12 ГПК України (1798-12) не виконано.

Зокрема: не встановлено фактичні обставини, пов'язані з наявністю між сторонами господарських відносин; не встановлено фактичні обставини, пов'язані з передачею товару окремо за кожною накладною, що стосується предмету спору (одержувач товару, позиції сторін, подані сторонами докази, їх оцінка); не з'ясовано стан розрахунків за накладними, де одержувачем зазначено безпосередньо відповідача (накладні №№ 315970, 315974, 318532, інші); не досліджено фактичні обставини відносин відповідача з кожним з громадян, яких у спірних накладних зазначено як одержувачів товару: ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3; не дано оцінки наявним у матеріалах справи довіреності відповідача на одержання товару громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх трудовим угодам з відповідачем (т. 1, а.с. 151, 165; т. 2, а.с. 25, 26); не встановлено обставини та підстави сплати СПД ОСОБА_1 коштів за товар позивачеві (у тому числі не перевірено облік цього товару відповідачем та не з'ясовано, чи мали місце випадки оплати СПД ОСОБА_1 товару, одержаного громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 або іншими); не досліджено фактичні записи в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) СПД ОСОБА_1 щодо товару позивача та зміст наявних записів не порівняно зі змістом спірних накладних (з урахуванням одержувачів) та відомостями щодо оплати, яка фактично мала місце у взаємовідносинах сторін; не досліджено подані позивачем акти звірок (т. 2, а.с. 48-49, 50, 51, 52) та доводи позивача щодо підписання листа від 30.03.2006 № 7 про визнання боргу громадянином ОСОБА_7 на підставі довіреності СПД ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 58).

Водночас без з'ясування судом позицій сторін щодо кожного спірного факту передачі товару (за кожною накладною) та оцінки усіх поданих сторонами доказів (за необхідності - з витребуванням їх оригіналів) загальне посилання на недоведеність одержання товару відповідачем, неналежність та недопустимість доказів позивача є передчасним і не може вважатися встановленням відповідних фактів.

Отже, суд першої інстанції не лише порушив приписи статті 111-12 ГПК України (1798-12) , але й припустився неправильного застосування вимог частини першої статті 4-7 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України (1798-12) є підставою для скасування судових рішень зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини д ругої статті 111-7 ГПК України (1798-12) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

У новому розгляді справи мають бути досліджені також і подані скаржником до касаційної інстанції оригінали накладних та матеріали відповідача щодо витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 -111-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Эффект" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2007 зі справи № 44/273 (rs526021) скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.