ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2007 р.
№ 40/338пд ( rs401410 ) (rs401410)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П.- головуючого, Мележик Н.I, Плюшка I. А, за участю
представників: позивача -Божко Л.М. дов. №68 від 28.01.2007 року,
Дешко В.К. дов. №15-7/29 від 12.06.2007 року, Савчука Я.Г. дов. №
15-7/30 від 12.06.2007 року та Будьохіна О.I. дов. №267 від
26.04.2007 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Артемівського учбово-виробничого об'єднання
"Зоря" Українського товариства сліпих на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року у справі
господарського суду Донецької області за позовом Артемівського
учбово-виробничого об'єднання "Зоря" Українського товариства
сліпих до ТОВ "Рембуденерго" про визнання договору недійсним,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2006 року Артемівське учбово-виробниче об'єднання
"Зоря" Українського товариства сліпих звернулось до суду з позовом
до ТОВ "Рембуденерго" про визнання договору поставки від 26
березня 2005 року недійсним.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26 січня
2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13
березня 2007 року апеляційну скаргу Артемівського
учбово-виробничого об'єднання "Зоря" Українського товариства
сліпих залишено без задоволення а рішення господарського суду
Донецької області від 26 січня 2007 року - без змін.
Рішення та постанова мотивовані тим, що підстави для визнання
спірного договору недійсним відсутні у зв'язку з тим, що останній
містить всі істотні умови, встановлені для даного виду договорів.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня 2007
року та рішення господарського суду Донецької області від 26 січня
2007 року і винести рішення, яким визнати договір без номеру від
26 грудня 2005 року недійсним.
Стверджує, що судом не застосовано положення ст. 180 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
та ст. ст. 673, 674 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про
причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що про час і місце розгляду справи сторони
повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути
касаційну скаргу за відсутності представників відповідача.
Вислухавши пояснення представників позивача, обговоривши
доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що між позивачем та відповідачем було
укладено договір купівлі-продажу б/н від 26 грудня 2005 року, на
підставі якого відповідач зобов'язаний був передати позивачу
універсальне обладнання сферодвижної обкатки для виробництва
корпусів суцільнокатаних конвеєрних роликів, а позивач, в свою
чергу, прийняти та оплатити обладнання в сумі 470 000грн. 00коп.
З'ясовано, що сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних
умов, встановлених для даного виду договорів, зокрема, предмету,
ціни, відповідальності сторін, строку дії договору та вимог до
якості.
Встановлено, що відповідач поставив обладнання, що
підтверджується видатковою накладною №РН-0000001 від 27 січня 2006
року та довіреністю серії ЯЛК №103558 від 26 січня 2006 року, а
позивач платіжним дорученням №1 від 27 грудня 2005 року оплатив
отримане обладнання в повному обсязі.
Отримане за спірним договором обладнання було передано на
модернізацію відповідачу, що підтверджується актом
прийому-передачі від 1 лютого 2006 року.
Передане на модернізацію обладнання відповідач позивачу не
повернув, що, відповідно, й стало підставою для звернення позивача
з позовом про визнання спірного договору недійсним.
Статтею 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначено умови недійсності
правочинів.
Враховуючи встановлені судами обставини та беручи до уваги
положення ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, Вищий
господарський суд України приходить до висновку, що суди підставно
відмовили в задоволенні позовних вимог, оскільки з встановленого
судом вбачається, що сторонами було додержано умов чинності
спірного договору, визначених ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Крім того, спірний договір є укладеним в розумінні ст. 638 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки, як було зазначено вище, сторонами
було досягнуто згоди з усіх істотних умов даного договору.
Відтак, наведене спростовує доводи заявника, викладені в
касаційній скарзі, та дає підстави зробити висновок що оскаржувані
судові рішення є такими, що прийняті в наслідок повного та
всебічного з'ясування всіх обставин справи та правильного
застосування норм матеріального та процесуального права, а отже, є
законними і обгрунтованими та скасуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 -111-9 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня 2007
року - без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді Н. Мележик
I. Плюшко