29/357-06-9120 Про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням обов'язків ліквідатора - Текст документа

ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача 149766,28 грн. збитків, завданих неналежним виконанням СПД ОСОБА_1 обов'язків ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленопільське" (далі -ТОВ "Зеленопільське").

Рішенням названого суду від 09.01.2007 (суддя Аленін О.Ю.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 (колегія суддів у складі: суддя Колоколов С.I. -головуючий, судді Разюк Г.П., Петров М.С.), у задоволенні позову відмовлено. Рішення та постанову попередніх судових інстанцій з посиланням на приписи статті 1166 Цивільного кодексу України (435-15) (далі -ЦК України (435-15) ) мотивовано недоведеністю позивачем наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками у вигляді непогашених кредиторських вимог, що виключає можливість покладення на СПД ОСОБА_1 майнової відповідальності.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" просить скасувати оскаржувані судові акти місцевого і апеляційного господарських судів, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обгрунтування касаційної скарги позивач зазначає про наявність складу правопорушення у діях відповідача з огляду на встановлений окремою ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2005 у справі № 17-2-32-7-21/02-3653 та актом перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов від 14.04.2006 № 2 факт неналежного виконання СПД ОСОБА_1 обов'язків ліквідатора ТОВ "Зеленопільське", що призвело до втрати майна підприємства-банкрута та неможливість задоволення майнових вимог його кредиторів, зокрема ВАТ "ЕК "Одесаобленерго".

У відзиві на касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 зазначає про вжиття нею усіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів ТОВ "Зеленопільське", тоді як ні матеріалами справи, ані актами перевірок її діяльності не підтверджується факт порушення СПД ОСОБА_1 вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Причиною ж непогашення заборгованості банкрута перед ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", на думку відповідача, є недостатність майна ліквідованого підприємства. На підставі цього СПД ОСОБА_1 просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" -без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- за заявою ТОВ "Зеленопільське" 17.05.2002 господарським судом Одеської області порушено провадження у справі № 17-2-21/02-3653 про банкрутство названого підприємства;

- додані до заяви ТОВ "Зеленопільське" баланс підприємства та інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей свідчили про наявність у боржника станом на 01.01.2002 майна на суму 2 млн. 255 тис. грн.;

- ухвалою господарського суду від 07.08.2002 у справі № 17-2-21/02-3653 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Зеленопільське" на загальну суму 260275,28 грн. та, зокрема, визнано ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" кредитором четвертої черги з майновими вимогами до боржника на суму 149766,28 грн.;

- постановою господарського суду від 30.05.2002 у справі № 17-2-21/02-3653 ТОВ "Зеленопільське" визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру; ухвалою суду від 27.10.2003 ліквідатором підприємства-банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1;

- 21.06.2005 господарським судом Одеської області винесено окрему ухвалу з приводу порушення ліквідатором ОСОБА_1 вимог чинного законодавства України, що призвело до невключення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута майна на суму 494816,63 грн.;

- за наслідками перевірок додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 ліцензійних умов та законності її діяльності, проведених Одеським обласним відділом з питань банкрутства та прокуратурою Березівського району Одеської області, зазначених в окремій ухвалі господарського суду Одеської області від 21.06.2005 порушень виявлено не було, що підтверджується відповідними актами перевірок;

- ухвалою господарського суду від 10.03.2005 повноваження СПД ОСОБА_1 як ліквідатора ТОВ "Зеленопільське" припинено; у листі від 07.07.2005 остання звернулася до суду з метою з'ясування, якій особі слід передати майно банкрута, а 10.08.2005 ОСОБА_1 подала на розгляд суду та комітету кредиторів звіт, відповідно до якого зняла з себе відповідальність за схоронність майна банкрута та повідомила про передачу цього майна на збереження кредиторам за реєстрами ліквідаційної маси банкрута;

- ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2006 у справі № 17-2-21/02-3653 ліквідатором ТОВ "Зеленопільське" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3; ухвалою названого суду від 14.07.2006 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Зеленопільське", юридичну особу підприємства-банкрута припинено, а вимоги, які не задоволені за відсутності майна банкрута, визнано погашеними;

- вимоги ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" не були задоволені через відсутність майна підприємства-банкрута, що підтверджується відповідними довідками БТI, МРЕВ та сільради;

- позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджували факт вибуття майна з володіння підприємства-банкрута через незаконні дії СПД ОСОБА_1

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків у формі непогашених кредиторських вимог, заподіяних незаконними діями СПД ОСОБА_1 як ліквідатора ТОВ "Зеленопільське".

Статтею 22 ЦК України (435-15) передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З наведеного випливає, що фактами, з якими матеріальний закон пов'язує настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння майнової шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.

Як вбачається з установлених судовими інстанціями фактичних даних, на порушення статті 33 ГПК України (1798-12) , за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем не доведено завдання йому втрат майнового характеру як невідворотного результату незаконних дій або бездіяльності відповідача. Встановлені окремою ухвалою суду від 21.06.2005 порушення вимог законодавства, допущені ліквідатором ОСОБА_1, безпосередньо не вплинули на задоволення вимог ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" як кредитора четвертої черги підприємства-банкрута. В матеріалах справи відсутні докази того, що прямим наслідком невключення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута майна на суму 494816,63 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язків ліквідатора ТОВ "Зеленопільське" стало непогашення боргу останнього перед позивачем на суму 149766,28 грн. До того ж, за змістом частини другої статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Отже, в даному разі передбачені законом підстави для відшкодування збитків позивачеві відсутні, а тому попередні судові інстанції правомірно відмовили у позові про стягнення з відповідача 149766,28 грн. збитків.

За таких обставин у Вищого господарського суду України відсутні підстави для скасування законних та обгрунтованих рішення та постанови місцевого і апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 111-9 -111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 09.01.2007 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 зі справи № 29/357-06-9120 (rs467511) залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" -без задоволення.