Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П.- головуючого, Мележик Н.I, Плюшка I. А, за участю представників: позивача -Квіцинської М.В. дов. №57/10 від 25.05.2007 року, та представника відповідача -Солода Р.В. дов. №134/07 від 24.04.2007 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДП НАЕК "Енергоатом" на ухвалу господарського суду м. Києва від 5 квітня 2007 року у справі господарського суду м. Києва за позовом ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відособленого підрозділу НАЕК "Енергоатом" Запорізька АЕС до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП ЛТД" про визнання права власності,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2000 року ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відособленого підрозділу НАЕК "Енергоатом" Запорізька АЕС звернулась до арбітражного суду з позовом до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП ЛТД" про визнання права власності на 3-й та 4-й поверхи будинку по вул. Тимошенко, 2-Л, в м. Києві загальною площею 1203,5 м-2, в тому числі житлові приміщення №12,13,14,15,16,17,18,19 та місця № 42, 43, 44, 45, 46, 47 в прибудованому приміщенні підземної стоянки будинку по вул. Тимошенко, 2-Л.

Справа в судах розглядалась неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня 2006 року скасовано рішення господарського суду м. Києва від 19 вересня 2000 року, а справу передано на новий розгляд.

У постанові вказувалося, що під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно залучити до участі у справі в якості відповідача Колотигіну Л.П. і вирішити питання подальшого провадження у справі з урахуванням правил підвідомчості спорів судам.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 5 квітня 2007 року провадження у справі припинено.

Ухвала обгрунтована положеннями п. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) , оскільки спір у даній справі, на думку суду, не підлягає вирішенню в господарських судах.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 5 квітня 2007 року, а справу направити на новий розгляд.

Стверджує, що судом порушено положення ст. ст. 34, 83, 86 ГПК України (1798-12) .

Наголошує, що господарський суд м. Києва виніс оскаржувану ухвалу на підставі неналежних доказів.

ДП НАЕК "Енергоатом" вказує на те, що на момент подання останнім позову та винесення рішення у справі №2/468 у Колотигіної Л.П. були відсутні будь-які права та обов'язки щодо предмету спору у даній справі, оскільки вони виникли на підставі рішення Оболонського районного суду у справі №2-5290/2002 у 2003 році.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) визначено обов'язок господарського суду припинити провадження у справі в разі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 21 грудня 2006 року судом першої інстанції було встановлено, що позовні вимоги ДП НАЕК "Енергоатом" в частині визнання права власності на жилі приміщення №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 у будинку по вул. Тимошенка, 2-Л, в м. Києві зачіпають права та охоронювані законом інтереси фізичної особи - Колотигіної Л.П.

Такий висновок судом першої інстанції зроблено на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2002 року у справі №2-5290/2002, відповідно до якого право власності на зазначені вище житлові приміщення визнано за фізичною особою - Колотигіною Л.П.

Відповідно до положень ст. 21 ГПК України (1798-12) сторонами в господарському процесі - позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК України (1798-12) .

Статтею 12 ГПК України (1798-12) визначено вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам.

Тому, враховуючи положення зазначених вище статей ГПК України (1798-12) та виходячи з того, що прийняття рішення господарським судом у даній справі може порушити охоронювані законом майнові права та інтереси фізичної особи, беручи до уваги те, що дана справа не має ознак такої, що виникла з корпоративних відносин або приватизації, Вищий господарський суд України знаходить підставним висновок суду першої інстанції про необхідність припинення провадження у даній справі господарським судом на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

За таких обставин ухвала господарського суду законна і обгрунтована, а тому зміні не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 -111-9 ГПК України (1798-12) , Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 5 квітня 2007 року - без зміни.