2-15/17199-2006 Про визнання протиправним рішення щодо сплати штрафних санкцій за порушення Правил користування електричною енергією (безоблікове споживання електричної енергії) - Текст документа

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі структурного підрозділу "Бахчисарайські районні електричні мережі" і просило суд визнати протиправним та припинити дію оформленого протоколом рішення комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією за №175 від 20.09.2006р., прийнятого відповідно до акта №111996 від 16.08.2006р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у серпні 2006 року працівниками відповідача складено акт №111996 "Про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності", яким встановлено порушення позивачем Правил користування електричною енергією, яке полягає у поза обліковому споживанні електричної енергії без пристрою обліку.

У вересні 2006 року відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, на якому був розглянутий акт №111996 від 16.08.2006р. За результатами розгляду вказаного акта комісією складено протокол №476, відповідно до якого позивач повинен сплатити суму у розмірі 4487,61 грн., яка була нарахована в результаті проведення перерозрахунку обсягу та вартості спожитої електричної енергії.

На підставі вказаного протоколу комісії позивачу виписано рахунок-попередження від 22.09.2006р. про сплату за недораховану електроенергію за актом порушення Правил користування електричною енергією на суму 4487,62 грн.

Позивач вважає, що рішення комісії з вимогою про сплату вартості недорахованої електроенергії не відповідає чинному законодавству, а тому, дія рішення комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією №476 від 20.09.2006р., прийнятого за актом №111996 від 16.08.2006р., підлягає припиненню, як протиправне.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2007р. (суддя I.А.Iщенко), залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2007р. (головуючий, суддя Котлярова О.Л., судді Антонова I.В., Заплава Л.М.), провадження у справі припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України (1798-12) .

Вказані ухвала та постанова мотивовані тим, що протокол комісії, не є актом у розумінні ст.12 ГПК України (1798-12) , оскільки не регулює суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин, тому даний спір не підвідомчий господарським судам.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами двох інстанцій встановлено, що 02.08.2004р. між позивачем та відповідачем укладено договір №117 на постачання електричної енергії.

Пунктом 2 цього договору сторони визначили, що по всім питанням, які не обумовлені дійсним договором, вони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правилами користування електричною енергією (далі -Правила).

16.08.2006р. у ході перевірки дотримання позивачем установлених режимів електроспоживання були виявлені порушення Правил, а саме поза облікове споживання електричної енергії без пристрою обліку, внаслідок чого електроенергія споживається лічильником, але не враховується.

20.09.2006р. комісією з розгляду актів про порушення Правил був розглянутий вказаний акт, про що складено протокол №476 засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил, та виставлений позивачу рахунок попередження від 22.09.2006р., відповідно до яких позивач повинен сплатити суму у розмірі 4487,62 грн., яка була нарахована в результаті проведення перерозрахунку обсягу та вартості спожитої електричної енергії.

Законність рішення засідання комісії, оформлене протоколом №476 від 20.09.2006р.,оспорюється позивачем.

Висновок судів двох інстанцій про те, що вказаний протокол не є актом у розумінні ст.12 ГПК України (1798-12) , оскільки не регулює суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин, колегія суддів вважає помилковим з огляду на таке.

Згідно із пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією (у редакції до 19.12.2006), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень.

Відповідно до пункту 6.42 цих Правил, на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.

Отже, оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 ГК України (436-15) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Аналогічне положення міститься у ст.21 ЦК України (435-15) , відповідно до якої права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Водночас, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Таким чином, господарський суд розглядає заяви про визнання недійсними тільки обов'язкових для виконання рішень державних та інших органів, яким у даному випадку, є оформлене протоколом рішення комісії.

Окрім того, приймаючи ухвалу від 15.01.2007р. про припинення провадження у даній справі, суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, залишаючи її без змін, не звернули увагу на те, що на час прийняття цієї ухвали пункт 6.42 Правил доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою НКРЕ №1497 (z1294-06) від 22.11.2006р., відповідно до якого споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Посилання судів двох інстанції не те, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не передбачений законом або договором, а саме припинення дії рішення, не може бути підставою для припинення провадження у справі, оскільки у разі, коли позовні вимоги не відповідають матеріально-правовим способам захисту, або обраний особою, яка звернулася з позовом, спосіб захисту не призводить до поновлення його порушеного права, але при розгляді спору буде встановлений факт порушення прав цією особи (позивача), то суд має сам визначити належний спосіб судового захисту і ухвалити відповідне рішення щодо захисту порушеного права.

Враховуючи викладене оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2007р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2007р. у справі №2-15/17199-2006 скасувати.