24/416 Про розірвання договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів (перегляд за нововиявленими обставинами) - Текст документа

Рішенням господарського суду м.Києва від 16 грудня 2002 року позов в частині передачі позивачу документів системи реєстру власників іменних цінних паперів задоволено та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднаний Фондовий Реєстратор"передати ВАТ "Львівобленерго"належним чином оформлені документи системи реєстру власників іменних цінних паперів в паперовому та електронному вигляді, а провадження у справі в частині вимог позивача щодо розірвання укладеного між сторонами договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 26 від 30.12.1998 року припинено, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 11.03.2003 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2003 року, вказане рішення залишене без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 14.08.2003 року в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 22.05.2003 року відмовлено.

У березні 2007 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд вказаного рішення за новоявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 24 квітня 2007 року в задоволенні заяви ТзОВ "Об'єднаний фондовий реєстратор" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду м.Києва від 16.12.2002 року відмовлено, а рішення залишене без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить вказану ухвалу суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, нововиявленою обставиною по даній справі позивач вважає визнання постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 січня 2007 року нечинними пунктів 8.4, 8.5 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 26.05.1998 року №60 (vr060312-98) , на яких грунтувалось рішення господарського суду м.Києва від 16 грудня 2002 року.

Відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Господарський суд за наявними у справі доказами, розглянувши справу, дійшов правильного висновку, що рішення місцевого суду грунтувалось не лише на п.п.8.4, 8.5 вказаного Положення, на що відповідач посилався як на нововиявлену обставину, а й на ст.9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (710/97-ВР) , п.8.2, п.8.10 Положення, а також п.2.1.14 та п.6.2 укладеного між сторонами договору на ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів № 6 від 30.12.1998 року.

Приймаючи рішення у справі, суд враховував фактичні обставини справи, а саме те, що відповідач порушив умови укладеного договору № 6 від 30.12.1998 року, зокрема п.2.1.14 договору, згідно якого відповідач зобов'язався створити та забезпечити постійне функціонування його представництва у місті Львові, без фактичного наміру створювати таке представництво.

Також, п.6.2 цього договору передбачено, що його дія може бути припинена у випадках прямо передбачених чинним законодавством та за ініціативою однієї зі сторін з письмовим повідомленням другої сторони не менше ніж за 45 календарних днів.

ВАТ "Львівобленерго"скористалося наданим йому правом, дотримуючись, при цьому, як вимог Положення, так і умов укладеного договору, направивши з дотриманням вказаного терміну на адресу відповідача лист № 12-2480 від 31.07.2002 року.

Як правильно встановлено судом, пункт 6.2 договору №6 від 30.12.1998 року, яким передбачалось право сторони на одностороннє припинення договору, відповідає чинному законодавству України, зокрема ст. ст. 153, 216, 220 Цивільного кодексу УРСР, діючого на час прийняття рішення суду. На час існування спірних відносин вказаний п.6.2 договору був чинним і сторонами у встановленому порядку не оскаржувався.

На момент винесення рішення від 16 грудня 2002 року у даній справі, господарський суд міста Києва керувався чинними на той час нормами Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів і для вирішення спору застосовував порядок, встановлений цим Положенням.

Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 року №60 (vr060312-98) втратило чинність згідно з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року №1000 (z0049-07) , тобто до винесення постанови Київським апеляційним господарським судом від 24.01.2007 року, на яку посилався відповідач.

За таких обставин, суд вважає, що господарський суд правильно встановив, що доводи відповідача про те, що в постанові містяться обставини, які не були йому відомі на момент розгляду спору в господарському суді є нововиявленою обставиною по даній справі, являються безпідставними, оскільки до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін та інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору, а також необхідними ознаками нововиявлених обставин є наявність їх на час розгляду справи та, якщо ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Тому, суд вважає, що висновок господарського суду про відсутність нововиявлених обставин для перегляду рішення господарського суду м.Києва від 16 грудня 2002 року є законним і обгрунтованим.

Враховуючи викладене, ухвала місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому її необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу від 24 квітня 2007 року господарського суду м.Києва залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ "Об'єднаний фондовий реєстратор" -без задоволення.