Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Гоголь Т.Г.,

суддів

Швеця В.О., Рогач Л.I.

за участю представників сторін котрі  позивача  відповідача

Степаненко О.Б., дов. від 10.01.2007 року  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду

від

12.04.2006 року

у справі

№ 20-3/064

за позовом

Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації

до

Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя

про

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В лютому 2005 року Федеральне державне унітарне підприємство "13 судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони

Доповідач: Гоголь Т.Г.

Російської Федерації звернулося до господарського суду міста Севастополя з

позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, якими визначені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів і  відповідно застосування штрафних санкцій. В обгрунтування своїх вимог позивач  послався на те, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті інспекцією всупереч вимогам чинного податкового законодавства.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.06.2005 року (суддя Гоголь Ю.М.) в позові відмовлено з тих підстав, що позивач є платником податків в Україні, тому податковим органом правомірно  відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень нараховані вказані податки та застосовані штрафні санкції, у тому числі і  за ненадання податкових декларацій.

За апеляційною скаргою Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації, судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 року (судді: Градова О.Г., Дугаренко О.В., Фенько Т.П.) залишене без змін з тих же підстав. При цьому суд апеляційної інстанції відзначив, що дана справа є господарською (підвідомча господарському суду), оскільки до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають зі здійснення суб'єктами владних повноважень, віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Федеральне державне унітарне підприємство "13 судоремонтний завод Чорноморського флоту"

Міністерства оборони Російської Федерації звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник відзначає, що, з огляду на норми статей  2, 3, 4  Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , дана справа є адміністративною, тому з урахуванням Перехідних положень цього Кодексу повинна розглядатись  господарським судом за правилами адміністративного судочинства; крім того, судом порушені зокрема, вимоги Закону України "Про дію міжнародних договорів на території України" (1953-12) ,  а також Законів України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" (1963-12) .

Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя  не скористалася своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, касаційна інстанція вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі -податки, інші платежі).

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що виконуючи визначену вказаним Законом функцію,  Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя здійснила комплексну документальну перевірку  дотримання підприємством вимог податкового та валютного законодавства, в результаті якої виявлено ряд порушень податкового законодавства, про що складений акт від 10.06.2004 року №6145/23-123/118. На підставі названого акта, в порядку, визначеному  статтею 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) ,  інспекцією прийняті спірні повідомлення рішення, тобто між позивачем та державною податковою інспекцією виникли податкові правовідносини і, в даному випадку,  сторони виступають як носії суб'єктивних прав та обов'язків, зміст яких визначений  названими Законами.

Отже, Федеральне державне унітарне підприємство "13 судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації звернулося до господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя саме як до державного органу, на який покладено здійснювати відповідні функції, зокрема,  визначені Законами України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) та "Про порядок  погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) справа адміністративної юрисдикції -  це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 зазначеного Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням  юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження  його дій чи бездіяльності.

Виходячи з наведених норм матеріального та процесуального  права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою), оскільки сторонами (відповідачами) у ній є орган виконавчої влади - Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства про оподаткування.

Частина перша пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) встановлює, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що дана справа мала вирішуватись  апеляційним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . Проте,  суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, розглянувши дану  справу та ухваливши оскаржувану  постанову за правилами  Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до частини першої статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, тому прийняті у справі рішення  підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 року у справі № 20-3/064 скасувати, справу скерувати до Севастопольського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Касаційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації задовольнити частково.