Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Кравчука Г.А.,

суддів:

Мачульського Г.М.,

Шаргала В.I.

за участю представників сторін:

позивача

Кохана В.М. дов. б/н від 01.03.2006 р.

відповідачів: I-го

Міхайлова О.В. дов. №3/79/10/10 (rs23204) від 09.01.2007 р.

II -го

не з'явився

III-го

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспорт"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 р.

у справі№17/90(Н/13-41) (rs23204) господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспорт"

до

1. Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції

2. Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області

3. Відділення Державного казначейства у Криворізькому районі

про відшкодування ПДВ в розмірі 1 594 634,55 грн.

В С Т А Н О В И В:

В березні 2000 року Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Транспорт" звернулось до арбітражного суду Дніпропетровської області з позовом до державної податкової інспекції у Криворізькому районі (правонаступник -Криворізька МДПI), Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області (надалі Управління), Відділення Державного казначейства у Криворізькому районі про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за період з жовтня 1997 року по грудень 1998 року та стягнення відповідних процентів.

Позивач просив суд: зобов'язати державну податкову інспекцію надати Управлінню висновок про відшкодування товариству податку на додану вартість за вказаний період у розмірі 2 313 395,76 грн.; зобов'язати Управління Доповідач: Шаргало В.I.

перерахувати вказані кошти на розрахунковий рахунок позивача, а також зобов'язати Управління перерахувати на вказаний рахунок проценти у розмірі 1 483 313,17 грн., нараховані на бюджетну заборгованість з ПДВ.

Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 06.04.-11.04.2000 року у справі №Н/13-41 позов задоволений:

- зобов'язано державну податкову інспекцію у Криворізькому районі Дніпропетровської області надати у відділення Державного казначейства в Криворізькому районі Дніпропетровської області висновок щодо відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю "Транспорт" із державного бюджету 2 313 395 грн. 76 коп. податку на додану вартість за період з жовтня 1997 року по грудень 1999 року.

- зобов'язано державну податкову інспекцію у Криворізькому районі Дніпропетровської області надати у відділення Державного казначейства в Криворізькому районі Дніпропетровської області висновок щодо відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю "Транспорт" із державного бюджету відсотків, виходячи із 120% від облікової ставки Національного банку України, за несвоєчасне повернення із бюджету податку на додану вартість в сумі 1 594 634 грн. 55 коп. за весь період бюджетної заборгованості по 6 квітня 2000 року.

- зобов'язано відділення державного казначейства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, а у випадку відсутності коштів - управління державного казначейства Дніпропетровської області - повернути з державного бюджету України на рахунок №26003301140328 філії "Центральне-Міське відділення Промінвестбанку України м. Кривого Рогу", МФО 305493, товариства з обмеженою відповідальністю "Транспорт" 2 313 395 грн. 76 коп. податку на додану вартість за період з жовтня 1997 року по грудень 1999 року, про що видати наказ.

- зобов'язано відділення державного казначейства в Криворізькому районі Дніпропетровської області, а у випадку відсутності коштів - управління державного казначейства Дніпропетровської області - відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Транспорт" із державного бюджету відсотки, виходячи із 120 % від облікової ставки Національного банку України, за несвоєчасне повернення із бюджету податку на додану вартість в сумі I 594 634 грн. 55 коп. за весь період бюджетної заборгованості по 6 квітня 2000 року.

На виконання рішення судом видані відповідні накази.

Постановою від 22.05.2000 року про перевірку в порядку нагляду головою арбітражного суду Дніпропетровської області рішення у справі Н/13-41 від 06-11 квітня 2000 року залишене без змін.

Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України постановою від 26.06.2001 року вказані судові рішення залишила без змін.

У березні 2006 року ТОВ "Транспорт" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про зміну порядку виконання вищезазначеного судового рішення.

Заява (з урахуванням уточнень, а. с. 2-5, 31,32, т.2) мотивована посиланням на те, що відповідачі по суті ухиляються від виконання судових наказів, тому заявник просив суд стягнути з Державного бюджету України суму процентів у розмірі 1 594 634 грн. 55 коп. нарахованих на вказану бюджетну заборгованість.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2006 року (суддя Стрелець Т.Г.) змінено порядок виконання рішення суду від 06.04-11.04.2000 року у справі №Н/13-41, з Державного бюджету на користь позивача стягнуто суму процентів нарахованих на заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 1 594 634 грн. 55 коп.

За апеляційною скаргою Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції названа ухвала переглянута в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року (судді: Крутовських А.Є., Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.) скасована, заява ТОВ "Транспорт" про зміну порядку виконання рішення суду від 06.04-11.04.2000 року у справі №Н/13-41 залишена без задоволення. Постанова мотивована тим, що підстави для зміни способу виконання судового рішення відсутні, оскільки судові накази невиконані через бездіяльність позивача та державних виконавців, позивачем не доведено неможливість виконання судового рішення у визначений порядок та спосіб. Крім того, заявлений ТОВ "Транспорт" порядок по суті не є зміною способу виконання рішення, оскільки в обох випадках йде мова про стягнення суми названих процентів з бюджету.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ТОВ "Транспорт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, норм Законів України "Про виконавче провадження" (606-14) та "Про судоустрій України" (3018-14) , Бюджетного кодексу України (2542-14) , ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) , ст.ст. 4-5, 101, 115 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , просить її скасувати, та залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2006 року.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З вищенаведеного вбачається, що предметом заявленого ТОВ "Транспорт" позову була матеріально - правова вимога про спонукання відповідачів здійснити певні дії. Саме ці вимоги були задоволені арбітражним судом при прийнятті рішення від 06.04.-11.04.2000 року у справі № Н/13-41.

Звертаючись до господарського суду із заявою про зміну порядку виконання вказаного судового рішення, позивач послався, зокрема, на норми п. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , якими передбачене право платника податку в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету, і просив суд стягнути з Державного бюджету України суму процентів у розмірі 1 594 634 грн. 55 коп. нарахованих на вказану бюджетну заборгованість.

Таким чином ТОВ "Транспорт" по суті змінило предмет позову, проте, правилами розділу ХIV Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не передбачено право стягувача (позивача) змінювати предмет позову на стадії виконання судового рішення. Змінювати предмет або підставу позову позивач має право лише до прийняття судом відповідного рішення (ст. 22 Кодексу).

Крім того, як встановлено апеляційним господарським судом, ТОВ "Транспорт" всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не доведено неможливість виконання судового рішення у визначений порядок та спосіб.

З огляду на викладене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про зміну порядку виконання судового рішення, а відтак, і підстави для скасування прийнятої у справі постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспорт" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006р. у справі №17/90(Н/13-41) (rs23204) залишити без зміни.