7/96-04 Про розірвання мирової угоди - Текст документа

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.08.04 року порушено справу № 7/96-04 (rs348692) про банкрутство Спільного українсько-американського агротехнічного підприємства "Агротех" (далі: "Боржника").

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.04.2005 року в справі затверджено мирову угоду, провадження у справі припинено.

10.02.2005 кредитор - АППБ "Аваль" в особі Сумської обласної дирекції звренувся з заявою № 09-11/5727 від 13.12.2005 про розірвання мирової угоди по справі №7/96-04 (rs348692) укладеної між боржником та комітетом кредиторів.

Справа переглядалась судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України 23.05.2006 постановлені судові рішення про розірвання мирової угоди у справі скасовано, направлено справу на новий судовий розгляд. При цьому судам було зазначено про необхідність застосування положень статті 604 Цивільного Кодексу України про припинення зобов'язань за домовленістю сторін, зокрема шляхом укладення мирової угоди у справі та про необхідність дослідження фактичного виконання умов мирової угоди у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.12.2006 року замінено кредитора по справі ДП "Райз-Агросервіс" його правонаступником - ЗАТ "Компанія "Райз" в особі Сумської філії; замінено кредитора по справі АППБ "Аваль" в особі Сумської обласної дирекції його правонаступником -Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської дирекції; розірвано мирову угоду, затверджену господарським судом Сумської області 04.04.2005 року у справі № 7/96-04 (rs348692) відносно кредитора - ВАТ "Райффайзен банк Аваль"в особі Сумської обласної дирекції (далі: " Кредитора") з підстав порушення боржником строків виконання зобов'язань за мировою угодою щодо зазначеного кредитора.

Боржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині розірвання мирової угоди відносно кредитора ВАТ "Райффайзен банк Аваль"в особі Сумської обласної дирекції.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 апеляційну скаргу боржника залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 07.12.2006 залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, та припинити провадження за заявою кредитора про розірвання мирової угоди від 04.04.2005 у справі №7/96-04 (rs348692) , аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , статей 43, 84, 87 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України (1798-12) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі: "Закону"), які є спеціальними нормами права та превалюють в застосуванні над загальними нормами матеріального та процесуального права.

За приписами частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником та кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

За приписами статті 37 Закону мирова угода укладається в письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.

Згідно з частиною 5 статті 39 Закону мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.

Відповідно до частини 8 статті 37 Закону у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що припинення зобов'язань шляхом укладення морової угоди у процедурі банкрутства є новацією зобов'язань між кредитором та боржником, а також про те, що чинним законодавством про банкрутство передбачено особливу умову розірвання мирової угоди, укладеної за наслідками провадження у справі про банкрутство - встановлення порушення боржником своїх зобов'язань щодо не менш як третини вимог кредиторів. В інших випадках порушення зобов'язань за мировою угодою є підставою звернення боржника в обсязі вимог, передбаченому укладеною мировою угодою в загальному порядку позовного провадження у зв'язку з новацією зобов'язання між боржником та кредитором за мировою угодою та не дає підстав для розірвання мирової угоди у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою господарського суду Сумської області від 02.08.04 року порушено справу № 7/96 про банкрутство боржника за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

27.01.2005 судом затверджено Реєстр вимог кредиторів до якого включено вимоги АПБ "Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, забезпечені заставою майна боржника на загальну суму 1340951,49грн. (том 2, а.с. 108-109).

За рішенням комітету кредиторів та згодою кредитора, вимоги якого були забезпечені заставою (СОД АППБ "Аваль"), між головою комітету кредиторів та боржником 10 лютого 2005 була укладена мирова угода, яка 04.04.2005 затверджена ухвалою суду (том 3, а.с. 18). Загальна сума грошових вимог кредиторів 1-2 черги, грошові вимоги яких були розстрочені за мировою угодою складає 1389654,70грн. Решта грошових вимог кредиторів 3-4 черги було списано (прощено) за мировою угодою.

Відповідно до п.1 зазначеної угоди було визначено порядок погашення вимог боржника перед кредиторами, зокрема, перед Сумською обласною дирекцією АППБ "Аваль"шляхом розстрочення платежу в сумі 1340951,49грн. на 5 років рівними долями по 268190,49 грн. та строком оплати 1 грудня кожного року, починаючи з 01.12.2005 року (п.1 Мирової угоди) (том 3, а.с. 2).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що боржником другий платіж у розмірі 268190,49грн., який повинен погашатися до 01.12.2006, банку не перераховано. Отже, боржником не виконано свої зобов'язання в розмірі 1/5 грошових вимог одного кредитора, що менше, ніж визначений статтею 39 Закону мінімум, який є спеціальною умовою для розірвання мирової угоди у справі про банкрутство.

Встановлення судами зазначених обставин є підставою для відмови в задоволенні заяви кредитора про розірвання мирової угоди відповідно до приписів спеціального законодавства (частини 5 статті 39 Закону), яке превалює в даному випадку у застосуванні над загальними нормами права про розірвання договору.

Однак, суди правильно встановивши обставини справи, не застосували положення спеціального законодавства про розірвання мирової угоди у справі про банкрутство, а дійшли помилкового висновку про можливість застосування в даному випадку загальних норм права про розірвання договорів.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 ГПК України (1798-12) , дійшла висновку про скасування ухвали господарського суду Сумської області від 04.12.2006 в частині пунктів 3, 4 її резолютивної частини, скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 та прийняття нового рішення в даній справі про відмову у задоволенні заяви ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції про розірвання мирової угоди у справі про банкрутство №7/96-04 (rs348692) щодо вимог заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,,111-7,111-9,111-11 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Спільного українсько-американського агротехнічного підприємства "Агротек" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 скасувати, пункти 3, 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Сумської області від 07.12.2006 скасувати та прийняти нове рішення :

" Відмовити в задоволенні заяви ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції про розірвання мирової угоди по справі №7/96-04 (rs348692) , укладеної між Спільним українсько-американським агротехнічним підприємством "Агротек" та комітетом кредиторів боржника та затвердженої ухвалою суду 04.04.2005 року. "