ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     13 червня 2007 р.
 
     № 2/632
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді
     Кравчука Г.А.,
     суддів :
     Мачульського Г.М.,
     Шаргала В.I.
 
     за участю представників сторін:
     позивача
     Болдирева О.В. -Голови правління
     відповідача
     Короля Є.А. дов. б/н від 17.12.2006 р.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну скаргу
     Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Група   компаній
"ЄВРОЛАЙН"
 
     на постанову
     Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 р.
     у справі
     №2/632 господарського суду м. Києва
 
     за позовом
     Відкритого  акціонерного  товариства   "Київська   Русь   ХХI
століття"
 
     до
     Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Група   компаній
"ЄВРОЛАЙН"
 
     про
     розірвання договорів
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
     Відповідно до ст. 77  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у судовому засіданні оголошувалася  перерва  з
06.06.2007 р. до 13.06.2007 р.
 
     Відкрите акціонерне товариство (надалі  ВАТ)  "Київська  Русь
ХХI століття" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом
до Товариства з обмеженою  відповідальністю  (надалі  ТОВ)  "Група
компаній "ЄВРОЛАЙН" про розірвання договорів та повернення майна.
 
     Позовні  вимоги  мотивовані  тим,  що  відповідно   до   умов
укладеного  між  сторонами  договору  купівлі-продажу  №07/01  ТОВ
"Група компаній "ЄВРОЛАЙН" придбала у позивача  літак  АН-26Б-100,
за який повинно було
 
     Доповідач: Шаргало В.I.
 
     здійснювати розрахунки згідно графіка, затвердженого додатком
№1   до   цього   договору.   Додатковою   угодою   до    договору
купівлі -продажу передбачено право  продавця  вимагати  розірвання
договору з поверненням проданого майна у  разі  затримки  покупцем
оплати більш ніж на місяць всупереч погодженого графіка.  Разом  з
тим між сторонами був укладений договір оренди  №07/02  обладнання
до літака.  За  літак  позивач  розрахувався  лише  часткового,  в
результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 869 000  грн.,
яка не погашається відповідачем у встановлені строки.  Крім  того,
ТОВ "Група компаній "ЄВРОЛАЙН" не сплачує і орендні платежі.  Тому
позивач просив  суд  розірвати  названі  договори  та  зобов'язати
відповідача повернути одержане за договорами майно.
 
     Рішенням господарського суду м.  Києва  від  27.12.2006  року
(суддя Домнічева I.О.), залишеним без змін  постановою  Київського
апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року (судді: Отрюх
Б.В., Тищенко А.I., Верховець А.А.),  позовні  вимоги  задоволено,
укладені між сторонами договір купівлі-продажу №07/01 від 07.02.06
р. та договір оренди №07/02 від 07.02.06 р. розірвано, зобов'язано
ТОВ "Група компаній "ЄВРОЛАЙН" повернути ВАТ  "Київська  Русь  ХХI
століття" майно за наведеним у рішенні переліком.  Судове  рішення
мотивоване посиланням на норми ст.  ст.  175,  188  Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        , ст. ст. 611,  651  Цивільного  кодексу
України та доведеністю факту істотного порушення відповідачем умов
зазначених договорів, а  відтак,  наявністю  передбаченого  чинним
законодавством та договором права позивача розірвати ці договори.
 
     Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою,
ТОВ "Група компаній "ЄВРОЛАЙН" звернулось до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення
апеляційним господарським судом норм процесуального права, а  саме
статей  69,  77  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         та вимог  Iнструкції  з  діловодства  в  господарських
судах України, затв. наказом  Голови  Вищого  господарського  суду
України  №75  ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
          від  10.12.2002  року,  просить  їх
скасувати, а справу передати  на  новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на  те,  що
його не було належним чином повідомлено про час і місце  засідання
місцевого  господарського  суду,  у  зв'язку  з  чим  справу  було
розглянуто без участі його представника, що  позбавило  можливості
надати обгрунтоване заперечення на заявлені вимоги.
 
     У  доповненнях  до  касаційної  скарги  ТОВ  "Група  компаній
"ЄВРОЛАЙН"  посилається  також  на  неналежну   перевірку   судами
попередніх інстанцій наданих позивачем доказів у справі,  а  також
на неповноту з'ясування обставин справи, зокрема щодо неможливості
використання ним (відповідачем) набутого  за  спірними  договорами
майна.
 
     У відзиві на касаційну скаргу позивач ВАТ "Київська Русь  ХХI
століття" просить касаційну скаргу  залишити  без  задоволення,  а
постановлені у справі судові  рішення  -без  зміни,  як  такі,  що
відповідають обставинам справи та чинному законодавству.
 
     Заслухавши  в  судовому  засіданні  пояснення   представників
сторін,  розглянувши  та  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,
перевіривши правильність застосування судом апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права, судова колегія  Вищого
господарського  суду  вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     Судами попередніх інстанцій  встановлено,  що  07.02.2006  р.
сторонами укладено договір купівлі-продажу  №07/01  відповідно  до
якого ВАТ "Київська Русь ХХI століття" (Продавець) продало, а  ТОВ
"Група компаній "ЄВРОЛАЙН" (Покупець) купило за ціною 909 000 грн.
на  умовах  СРТ  вантажно-пасажирський   літак   АН-26Б-100,   без
бортового  обладнання,  з  документацією.  За  умовами   договору,
додатку до нього  та  графіка  оплати  Покупець  зобов'язаний  був
сплатити повну вартість літака до жовтня 2006 року, однак  сплатив
лише у травні 2006 року 40 000 грн. Договором передбачалося  право
Продавця   призупинити   виконання   польотів   літаком    та    у
односторонньому  порядку  розірвати  договір  у  випадку  затримки
Покупцем оплати літака  більше  ніж  на  місяць  від  обумовленого
сторонами графіка оплати.
 
     26.10.2006  р.  ВАТ  "Київська  Русь  ХХI  століття"   листом
повідомило ТОВ "Група компаній "ЄВРОЛАЙН" про розірвання  договору
в односторонньому порядку, а 06.11.2006 р.  направило  вимогу  про
повернення майна, переданого за договором №07/01.
 
     Відповідач повідомив  позивача,  що  він  не  погоджується  з
одностороннім розірванням договору, вважає  договір  чинним  і  не
повернув майно.
 
     Також 07.02.2006 р. сторонами укладено договір №07/02  оренди
за яким ВАТ "Київська Русь ХХI століття"  (Орендодавець)  передало
ТОВ "Група компаній  "ЄВРОЛАЙН"  (Орендарю)  в  оренду  обладнання
пасажирського салону, двигун, ВСУ РУ-19А300 комплект системи  TCAS
94 літака. Договором були  визначені  розмір  щомісячних  орендних
платежів та порядок їх сплати.
 
     Передбачені названим договором орендні  платежі  відповідачем
також не сплачувалися, в зв'язку  з  чим  позивачем,  одночасно  з
повідомленням  про  розірвання  договору   купівлі-продажу,   було
ініційовано розірвання і договору оренди.
 
     За  таких  обставин,  на  думку  колегії,   суди   попередніх
інстанцій  прийшли  до  мотивованого,  з   посиланням   на   норми
законодавства,  висновку  про  наявність  передбачених   договором
купівлі-продажу та чинним законодавством  підстав  для  розірвання
вказаних договорів і постановили відповідні рішення.
 
     Доводом касаційної скарги є  посилання  ТОВ  "Група  компаній
"ЄВРОЛАЙН"  на  порушення  судом   апеляційної   інстанції   вимог
процесуального законодавства через неповідомлення  належним  чином
сторін у справі про час і місце засідання суду.
 
     З матеріалів справи  вбачається,  що  ухвалою  господарського
суду м. Києва від 11.12.2006 року у справі  №2/632  позовна  заява
ВАТ  "Київська  Русь  ХХI  століття"  прийнята  до  провадження  з
призначенням справи до розгляду на 20.12.2006 року на 15  год.;  в
ухвалі також зазначалася адреса суду.
 
     Проте, представник відповідача в судове засідання не  прибув,
натомість  звернувся  до  суду  з  клопотанням,  в  якому   просив
відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю направити  свого
представника в зазначене засідання суду в  призначений  час,  тому
відповідно до вимог ст. 77 Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
          ухвалою  господарського  суду  м.  Києва  від
20.12.2006 року розгляд справи відкладений на 27.12.2006  року  на
09 год. 20 хв. Вказана ухвала надіслана сторонам у справі  в  день
її прийняття рекомендованою поштою згідно з вимогами Iнструкції  з
діловодства в господарських судах України,  затв.  наказом  Голови
Вищого  господарського  суду  України  №75   ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
           від
10.12.2002 року. Окремо слід відзначити, що  відповідно  до  вимог
названої Iнструкції з повідомленням про вручення надсилається лише
ухвала  місцевого  (або  апеляційного)  господарського  суду   про
призначення справи  до  розгляду  (п.  3.5.1),  інші  процесуальні
документи  надсилаються  рекомендованою   поштою,   тому   доказом
неотримання стороною у справі такого поштового відправлення є його
повернення до господарського суду з відповідною довідкою поштового
відділення  про  причини  невручення,  які   згідно   з   вимогами
Iнструкції долучаються до  матеріалів  справи.  В  даному  випадку
матеріали справи не містять доказів неотримання скаржником  ухвали
господарського суду м. Києва від 20.12.2006 року  про  відкладення
розгляду справи.
 
     Однак,  27.12.2006  року  представник  відповідача  в  судове
засідання  не   прибув,   про   причини   неявки   не   повідомив.
Господарський суд м.  Києва,  скориставшись  передбаченим  ст.  75
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          правом
розглянути  справу   за   наявними   матеріалами   та   заслухавши
представника позивача, прийняв оскаржуване рішення.
 
     Наведеним  спростовуються  доводи   касаційної   скарги   про
неналежне  повідомлення  відповідача   -   ТОВ   "Група   компаній
"ЄВРОЛАЙН" про час і місце засідання суду.
 
     Крім того, представник відповідача брав  участь  у  засіданні
суду  апеляційної  інстанції,  який  розглядав  справу  у  повному
обсязі, враховував вісі заперечення відповідача, в  тому  числі  і
аналогічні  викладеним  у   касаційній   скарзі,   і   визнав   їх
необгрунтованими.
 
     Згідно  зі  ст.111-7  ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           касаційна
інстанція  не  має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або   постанові
господарського суду  чи  відхилені  ним,  вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про  перевагу  одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково  перевіряти  докази.
Тому  доводи  касаційної  скарги  щодо  неправильної   оцінки   та
недостатньої  перевірки  судами  попередніх  інстанцій  доказів  у
справі не входять до повноважень суду касаційної  інстанції  і  не
можуть бути підставою для скасування прийнятих  у  справі  судових
рішень.
 
     Iнших  доводів  стосовно  порушення   господарськими   судами
попередніх інстанцій норм матеріального  чи  процесуального  права
касаційна скарга  не  містить,  а  відтак  відсутні  підстави  для
скасування прийнятих у справі рішень.
 
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України, -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну  скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Група компаній "ЄВРОЛАЙН" залишити без задоволення.
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
20.03.2007 р. у справі №2/632 залишити без зміни.
 
 
 
     Головуючий суддя
 
 
 
     Кравчук Г.А.
 
 
 
     Суддя
 
 
 
     Мачульський Г.М.
 
 
 
     Суддя
 
 
 
     Шаргало В.I.