Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенко Г.П. -головуючого,

Костенко Т.Ф., Полянського А.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги

ОСОБА_1

на ухвалу

господарського суду міста Києва від 03.04.2007р.

у справі

господарського суду міста Києва

за позовом

Відкритого акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього

до

Закритого акціонерного товариства "Лігобуд"

про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

скаржника: ОСОБА_2 дов. від 28.03.2007р. НОМЕР_1,

позивача: Прокопенко О.Ю. дов. від 06.11.2006р. №88/2,

відповідача: Савченко С.М. дов. від 09.02.2007р. №97А

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Лігобуд" про усунення перешкод в користуванні об'єктами незавершеного будівництва готельно-офісного призначення, що розташовані у АДРЕСА_1, та звільнення зазначених об'єктів від машин, механізмів, устаткування, матеріалів та інших засобів, що використовуються для виконання будівельних робіт, також про зобов'язання передати проектно-кошторисну та робочу документацію на будівництво об'єктів готельно-офісного призначення, що розташовані у АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2007р. у справі №2/37 провадження у справі припинено на підставі статі 78, пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в зв'язку із відмовою позивача від позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою у даній справі громадянка ОСОБА_1 звернулась в порядку ст. 107 ГПК України (1798-12) з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки ухвала стосується прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не були залучені до участі у справі, стверджуючи, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, на день розгляду справи в господарському суді 20.03.2007р. від сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки між сторонами ведуться переговори щодо врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.

Крім того, на адресу суду надійшла заява від гр. ОСОБА_1 про вступ у справу на стороні відповідача в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, яка судом не була розглянута за відсутності представників сторін.

30.03.2007р. позивач через канцелярію суду подав заяву про відмову від позову, в зв'язку з врегулюванням спору. Вказана заява була підписана повноважною особою позивача, яка діє на підставі довіреності від 06.11.06 №88/1.

Відповідач проти заяви позивача про відмову від позову не заперечував.

Судом роз'яснені наслідки відповідних процесуальних дій, в зв'язку з відмовою від позову та припиненням провадження у справі.

Як встановлено місцевим господарським судом, подана заява позивача про відмову від позову відповідає вимогам статті 78 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , яка кореспондуються із статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , якою закріплено право позивача на відмову від позову, що приймається судом за умови, коли така відмова не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, з огляду на що господарський суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Будь яких підстав вважати, що прийнята судом відмова позивача від позову порушує права і охоронювані законом інтереси гр. ОСОБА_1 у суду 1-ї інстанції не було.

Відсутні підстави так вважати і у суду касаційної інстанції, оскільки твердження ОСОБА_1 в касаційній скарзі, що дана справа прямо стосується її прав та охоронюваних законом інтересів носять характер припущення і не грунтуються на фактичних обставинах справи.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2007р. у справі №2/37 залишити без змін.