ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Відмовлено у порушенні провадження у справі на підставі ухвали Верховного Суду України (rs921003) )
13 червня 2007 р.
№ 2-30/14402-2006 (rs504862)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка I.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос -Iнвест" та державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2007 року у справі № 2-30/14402-2006 (rs504862) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос -Iнвест" до державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос -Iнвест" звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" з урахуванням уточнених позовних вимог про стягнення 494674,55 грн. пені та 478546,06 грн. збитків.
Рішенням господарського суду АР Крим від 18 грудня 2006 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2007 року, позов задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" 42733,6 грн. пені, 478546,06 грн. збитків, 9058,82 грн. державного мита та 109,92 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу на користь позивача.
У касаційній скарзі державне підприємство "Завод шампанських вин "Новий Світ" просить скасувати прийняті у справі судові рішення, вказуючи на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення яким у позові відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос -Iнвест" у касаційній скарзі просить змінити прийняті у справі судові рішення та стягнути з державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" 427336,00 грн. пені, 478546,06 грн. збитки та судові витрати.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 13 червня 2007 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22 лютого 2005 року між сторонами укладено договір на ексклюзивний продаж товару № 22/2-1 (05), згідно з яким, відповідач поставляє, а позивач купує товар з метою подальшої реалізації покупцям і приймає на себе зобов'язання по розповсюдженню та реалізації товару на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набирає сили з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2006 року, а в частині взаємних заліків -до повного виконання зобов'язань сторонами.
Відповідно до умов пунктів 3.1 і 3.2 договору, позивач повинен був подати орієнтований план продажу/поставок на квартал до 20 числа наступного поточного місяця кварталу, а на наступний місяць до 20 числа поточного місяця, з вказівкою кількості та асортименту товарів за допомогою електронних засобів зв'язку, з наступним направленням письмового документу протягом 2- х банківських днів з моменту одержання плану продажів надати за допомогою факсимільного зв'язку план відвантаження товару на наступний квартал і наступній місяць у розрізі дат і асортименту для виконання зазначеного плану продажу / поставок.
Відповідач зобов'язаний протягом трьох календарних днів з моменту одержання плану продажу представити за допомогою факсимільного зв'язку план відвантаження товару на наступний квартал та наступний місяць в розрізі дат та асортименту для виконання названого плану продажу/поставок.
Згідно пункту 5.2. договору, поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок позивача.
Згідно з пунктом 5.3. договору строк поставки продукції встановлюється згідно заявки позивача, якщо інше не зазначено в заявці позивача. Днем поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарних накладних.
Встановлено, що 15 серпня 2005 року заявками на поставку товару № 242, 243 позивач звернувся до відповідача з пропозицією надати йому план відвантаження товару на вересень 2005 року (арк.с.16) та вересень-грудень 2005 року (арк.с. 17).
Відповідачем план відвантаження товару позивачу направлено не було, поставку товару не здійснено.
Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків та пені за невиконання зобов'язання за укладеним між сторонами договором поставки товару.
Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (436-15) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Строки поставки, згідно статті 267 Господарського кодексу України (436-15) , встановлюються сторонами в договорі .
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (435-15) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (435-15) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно з пунктом 5 ст. 225 Господарського кодексу України (436-15) сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Встановивши, що відповідач зобов'язання за договором поставки належним чином не виконав, поставку товару згідно умов договору не здійснив, оскільки умовами договору п.п. 6.6, 11.8, передбачено відшкодування збитків та пені у разі відмови від поставки товару чи порушення строків поставки, попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми збитків та пені за невиконання умов договору поставки.
Стаття 233 Господарського кодексу України (436-15) , передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, враховуючи, що порушення відповідачем зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, відповідач є державним підприємством, суд першої інстанції відповідно до ст. 83 ГПК України (1798-12) , дійшов вірного висновку про, зменшення розміру пені на 90 % (від суми 427336,6 грн.) та стягнув 42733,6 грн.
Дані висновки попередніх судових інстанцій відповідають встановленим обставинам справи, грунтуються на нормах матеріального права, доводи касаційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для зміни або скасування постанови суду другої інстанції у справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос -Iнвест" та державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2007 року -залишити без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк I.В.
Гончарук П.А.