Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

У листопаді 2006 року Артемівська об'єднана державна податкова інспекція (надалі Артемівська ОДПІ) звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи (надалі СПД) ОСОБА_1 та Приватного підприємства (надалі ПП) "Аркада-23"

Доповідач: Шаргало В.І.

про визнання недійсною, на підставі ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, укладеної між відповідачами у жовтні 2005 року угоди та стягнення 80 000 грн..

Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що на підставі вказаної угоди СПД ОСОБА_1 придбав у ПП "Аркада -23" за готівку запчастини на загальну суму 80 000 грн., однак останнє, одержавши дохід, податки до бюджету не сплатило. Рішенням Гагарінського районного суду від 02.05.2005 року у справі №2-4884/2005 встановлено, що ПП "Аркада-23" зареєстровано на підставну особу за винагороду, за адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться, податкову звітність не подавало, тому вказаним рішенням установчі документи підприємства визнані недійсними.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.01.2007 року (суддя Малашкевич С.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року (судді: М'ясищев А.М., Алєєва І.В., Величко Н.Л. ) в позові відмовлено з огляду на те, що позивачем не доведено наявності у відповідачів при укладенні спірних угод умислу, спрямованого на ухилення від оподаткування.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, Артемівська ОДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 208, 250 Господарського кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти встановлення обставин справи, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі -податки, інші платежі).

Згідно з вказаною нормою державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З матеріалів справи вбачається, що Артемівська ОДПІ звернулася до господарського суду з позовом саме як державний орган на який покладено здійснювати відповідні функції, зокрема, контроль за сплатою податків до бюджету, тобто інспекція виступала не як суб'єкт господарювання, а як орган виконавчої влади, який діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , виконуючі при цьому завдання та функції органів державної податкової служби.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі -адміністративна справа) -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пункту 4 частини першої статті 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Виходячи з наведених норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дана справа є справою адміністративною юрисдикції (адміністративною справою), оскільки стороною (позивачем) у ній є орган виконавчої влади -Артемівська ОДПІ, який здійснює владні управлінські функції на основі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) та який звернувся до суду у випадку, встановленому вказаним законом.

Частина перша п. 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України (2747-15) встановлює, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що дана справа має вирішуватись у першій та апеляційних інстанціях господарськими судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Господарські суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, помилково прийняли до провадження, розглянули дану справу та прийняли рішення за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до частини першої ст. - 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, тому прийняті у справі рішення підлягають скасуванню, а справа -поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії порушення провадження у справі.

З огляду на зазначене, керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від15.01.2007р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2007р. у справі №7/371пд скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії порушення провадження у справі.