ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2007 р.
№ 43/664 ( rs561603 ) (rs561603)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Удовиченка О.С.
суддів :
Панової I.Ю. Хандуріна М.I.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ "Енергосоюз"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2007р.
про скасування ухвали господарського суду м. Києва від
02.11.2006р.,якою було відсторонено керівника боржника від
займаної посади та покладено виконання його обов'язків на
розпорядника майна
у справі
№ 43/664 ( rs561603 ) (rs561603)
господарського суду
м. Києва
за заявою
ТОВ "Енергосоюз"
до
АТ "Бізнес-сервіс"
про
банкрутство
розпорядник майна
ОСОБА_1
в судовому засіданні взяли участь представники :
засновників боржника:
Добреля I.В.
ТОВ "Енергосоюз": Омельченко О.В.
розпорядник майна: ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.11.2006 року у
справі № 43/664 ( rs561603 ) (rs561603)
судом: задоволено клопотання
розпорядника майна боржника ОСОБА_1; відсторонено керівника
боржника ОСОБА_4 від посади директора АТ "Бізнес-сервіс";
покладено виконання обов'язків керівника АТ "Бізнес-сервіс" на
розпорядника майна ОСОБА_1; зобов'язано органи управління АТ
"Бізнес-сервіс" в триденний строк від дня винесення цієї ухвали
передати розпоряднику майна ОСОБА_1 всі печатки та штампи (у тому
числі стосовно спільної діяльності та інше), установчі документи,
бухгалтерську та іншу документацію АТ "Бізнес-сервіс"; відмовлено
в задоволенні клопотання боржника, засновників боржника -фізичних
осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та кредиторів боржника -ЗАТ
"Екопром", АТ "Харімпекс", ДП Племенний завод "Курганський" АТ
"Харімпекс" та ВАТ "Автоменергокомплект" про заміну розпорядника
майна боржника.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, керівник АТ
"Бізнес-сервіс" ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив зазначену
ухвалу скасувати.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, засновники
боржника -фізичні особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Київського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій
просили ухвалу суду скасувати, скоротити строк на який призначено
розпорядником майна АТ "Бізнес-сервіс" ОСОБА_1 та усунути
розпорядника майна АТ "Бізнес-сервіс" ОСОБА_1 від виконання ним
своїх обов'язків; призначити розпорядником майна АТ
"Бізнес-сервіс" арбітражного керуючого ОСОБА_5.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
03.04.2007р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу
господарського суду м. Києва від 02.11.2006 р. по справі №43/664
( rs561603 ) (rs561603)
задоволено частково в частині скасування ухвали
господарського суду м. Києва від 02.11.2006 р., в іншій частині
апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м. Києва
від 02.11.2006 р. по справі №43/664 ( rs561603 ) (rs561603)
задоволено
повністю, ухвалу господарського суду м. Києва від 02.11.2006 р. по
справі № 43/664 ( rs561603 ) (rs561603)
скасовано, справу № 43/664
( rs561603 ) (rs561603)
направлено господарському суду м. Києва.
ТОВ "Енергосоюз" звернулось до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського
апеляційного господарського суду від 03.04.2007р. скасувати,
ухвалу господарського суду м. Києва від 02.11.2006 р. залишити в
силі.
В обгрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те,
що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної
постанови порушені норми матеріального та процесуального права,
зокрема: ст.ст. 4-4, 81-1, 66, 67, 74, 85, 106 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядник майна боржника
02.11.2006р. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд
відсторонити керівника боржника від займаної посади та покласти
виконання його обов'язків на розпорядника майна.
Відповідно до положень п.2 ст.12 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
у процедурі розпорядження майном за
клопотанням сторін, учасників провадження у справі про
банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про
перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також
про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та
законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має
право відсторонити керівника боржника від посади та покласти
виконання його обов'язків на розпорядника майна.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з
матеріалів справи, керівник підприємства боржника відмовлявся від
виконання та фактично не виконував законні вимоги розпорядника
майна боржника, які були викладені в розпорядженнях, які
неодноразово направлялись на адресу боржника.
Крім того, керівником боржника вчинялись дії, які порушують
права та законні інтереси боржника та кредиторів, зокрема, боржник
перебуває в стані припинення, що підтверджується Витягом з
державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про
наявність фактів протидії діям розпорядника майна, що не дає
розпоряднику майна реалізувати свої права та обов'язки,
передбачені ч.ч. 8, 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, Київський
апеляційний господарський суд керувався припущенням, що внесення
запису в реєстр було здійснено на підставі ухвали про порушення
провадження справи про банкрутство боржника.
Згідно зі ст. 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в апеляційній
інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у
першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому
розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в
апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої
інстанції.
Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не
залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами
апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і
обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному
обсязі.
Суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.ст. 99, 101
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не з'ясував всі обставини справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при
винесені оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції
порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема
ст.13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, оскільки при винесенні
ухвали суду першої інстанції застосовувалась процедура, яка
передбачена ст. 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, засновники
боржника -фізичні особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та керівник АТ
"Бізнес-сервіс" ОСОБА_4 звернулись до Київського апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просили ухвалу
господарського суду м. Києва від 02.11.2006р. скасувати.
Відповідно до статті 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
право на
звернення до господарського суду мають підприємства та
організації, що звертаються за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для
вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
У підпункті 4.4. рішення Конституційного Суду України від 1
грудня 2004 року № 18-рп/2004 ( v018p710-04 ) (v018p710-04)
у справі №1-10/2004
за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо
офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4
Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
(справа про
охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України дійшов
висновку про те, що акціонер може захищати свої безпосередні права
чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку
їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним
товариством, учасникам якого він є, органами чи іншими акціонерами
цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у
тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів
акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій
сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його
акціонерів, визначається законом.
Відповідно до статті 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання
на території України і, відповідно, до застосуваннями судами
загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
учасниками провадження у справі про банкрутство є
сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий
санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений
управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим
Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про
банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з
питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування,
представник працівників боржника.
Акціонери господарського товариства можуть бути учасниками
справи про банкрутство, якщо вони матимуть статус будь-якої із
зазначених осіб.
Засновники (акціонери) боржника -фізичні особи ОСОБА_2,
ОСОБА_3 такого статусу в даній справі не мають.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
кредитор -юридична або фізична особа, яка
має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо
грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із
заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної
податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль
за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів).
Грошовим зобов'язанням, як визначено в цій же статті Закону,
є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму
відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах,
передбачених цивільним законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується,
зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -
юридичної особи, що виникли з такої участі.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд
України, зокрема, в постановах від 17.01.2006 р. та від 18.04.2006
р. у справі № 7/38-21/11.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова
підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду м. Києва від
02.11.2006р. у справі № 43/664 ( rs561603 ) (rs561603)
про відсторонення
керівника боржника від займаної посади та покладення виконання
його обов'язків на розпорядника майна -залишенню в силі.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВ "Енергосоюз" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.04.2007р. у справі №43/664 ( rs561603 ) (rs561603)
скасувати.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 02.11.2006р. у справі
№ 43/664 ( rs561603 ) (rs561603)
про відсторонення керівника боржника від
займаної посади та покладення виконання його обов'язків на
розпорядника майна залишити в силі.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді I.Ю. Панова
М.I. Хандурін