24/736 Про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу - Текст документа

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2006р. у справі №24/736 (суддя Смілянець В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007р. (судді: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.), позов задоволено.

Розірвано договір оренди б/н від 28.11.1997р., цілісного майнового комплексу, що укладено між Закритим акціонерним товариством "Лук"янівський ринок"та Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Вирішено виселити Закрите акціонерне товариство "Лук'янівський ринок" із цілісного майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 1, передавши цілісний майновий комплекс за актом прийому-передачі Шевченківській районній у м. Києві раді.

Стягнуто з ЗАТ "Лук'янівський ринок"на користь Шевченківської районної у м. Києві ради 85 грн. державного мита та 118 грн. оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 20.11.2006 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007р. у справі № 24/736 скасувати, мотивуючи касаційну скаргу тим, що судові рішення винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач та третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали.

У зв'язку з виходом судді Фролової Г.М. з відпустки, справа № 24/736 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й., у складі: головуючий -Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г.М.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 13.11.1997р. головою Шевченківської районної державної адміністрації міста Києва були прийнято розпорядження № 1318 про укладення договору оренди цілісного майнового комплексу "Лук'янівський ринок".

Так, на виконання зазначеного розпорядження між Шевченківською районною державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством "Лук"янівський ринок"28.11.1997р. було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ДКП "Лук'янівський ринок"(а саме: основні виробничі засоби та обігові кошти згідно з розподільчим балансом та актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору) строком на п'ять років з дати укладення по 28.11.2002 року (далі - Договір).

28.03.2000р. між третьою особою і відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди цілісного майнового комплексу, якою було змінено ставку орендної плати за користування майном.

Відповідно до положень статті 143 Конституції України (254к/96-ВР) та п. 1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) територіальним громадам районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, нежитлові приміщення, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Шевченківська районна у м. Києві рада від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності Шевченківського району міста Києва, в тому числі виконує всі майнові операції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем порушено пп.2 п. 3.4 Договору, яким передбачено обов'язок відповідача, зокрема, застрахувати приміщення згідно з типовим договором страхування на користь орендодавця, копію договору страхування надати третій особі не пізніше тридцяти днів з моменту підписання договору, тобто в строк до 28.12.1997р.

Судами зазначено, що відповідачем не надано доказів належного виконання цього зобов'язання за договором.

Проте, колегія вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи наявний договір страхування майна переданого в оренду № 82 від 29.10.2001 р., якому суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки.

Судами також зазначено, що відповідач порушив пп. 3-4 п. 3.4 договору оренди, а саме він зобов'язаний був утримувати приміщення та майно в належному стані без завдання йому шкоди; використовувати приміщення та майно за призначенням, забезпечувати його постійне функціонування.

З Додатку № 1 до Договору та з акту прийому-передачі майна в оренду відповідачу зі змінами від 27.04.1999р. вбачається, що останній прийняв основні засоби згідно з переліком у належному і придатному для використання стані, оскільки орендар не висловлював ніяких зауважень стосовно майна яке ним було отримано.

При цьому судами, зазначено, що комісією до складу якої входив і керівник відповідача було складено акт №1 від 28.04.2000р., яким зафіксовані результати проведеного обстеження конструкцій гастроному на території "Лук"янівського ринку", а саме, в даному акті відображено, що капітальна стіна та фундамент під нею розтріскалися на три частини; стіни в блоці холодильних камер за своїм станом не можуть нести навантаження від перекриття; стіни в повному своєму обсязі викладені окремими вертикальними стовпами з відходів будівельних матеріалів без перев'язки швів на глиняному розчині, що втратив свої якості; пілястри головного фасаду не можуть бути несучими конструкціями; всі фундаменти виконані на глиняно-вапняному розчині, який втратив свої зв'язуючи якості; розслоювання стін та їх обвал; аварійне прогниле дерев'яне перекриття, стелі, горища та перетинки.

Задовольняючи позов суд посилався на висновок про технічний стан будівлі Головного управління контролю за благоустроєм міста КМДА (БЕБС) в якому зафіксовано, що на момент проведення обстеження повністю демонтовано дах, горище, перекриття, перегородки, внутрішні цегляні стовпи, прибудову з боку тильного фасаду, верхній ярус стіни головного фасаду. Зовнішні та внутрішні стіни будівлі знаходяться в незадовільному технічному стані.

Проте, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, судами не з'ясовано з якою метою було складено вищезазначений акт та на підставі яких документів було складено технічний висновок, не звернули уваги суди й на те хто був замовником проведення технічного огляду приміщення.

У відповідності з ч.2 ст.615 ЦК України (435-15) у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із ст.783 ЦК України (435-15) наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

Враховуючи приписи зазначених вище статей, колегія суддів звертає увагу на те, що сторонами за спірним договором є Шевченківська районна державна адміністрація та ЗАТ "Лук"янівський ринок".

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України (1798-12) ).

Ч.1 ст. 38 ГПК України (1798-12) встановлено, що якщо надані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43 ГПК України (1798-12) щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова суду підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Відповідно до ст.ст.85, 111-5 ГПК України (1798-12) в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.3 ст.111-9, ст.ст. 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Лук"янівський ринок"задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 року у справі № 24/736 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.