ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2007 р.
№ 9/699/06 ( rs452729 ) (rs452729)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Удовиченка О.С.
суддів :
Панової I.Ю.
Хандуріна М.I.
розглянувши касаційну скаргу
Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча
компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу
"Южно-Українська атомна електрична станція"
на рішення
та постанову
господарського суду Миколаївської області від 25.12.2006р.
Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 р.
у справі
№ 9/699/06 ( rs452729 ) (rs452729)
господарського суду
Миколаївської області
за позовом
Приватне підприємство "Алекс"
до
Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча
компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу
"Южно-Українська атомна електрична станція"
про
стягнення 158 775,54 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача:
Мішина О.В.
відповідача:
Третяк Л.В.
ВСТАНОВИВ:
31.10.2006 р. приватне підприємство "Алекс" (далі - ПП
"Алекс") звернулось до господарського суду Миколаївської області
із позовом до Державного підприємства Національна атомна
енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого
підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (далі - ДП
"НАЕК "Енергоатом") про стягнення з останнього 158 775,54 грн.
боргу за поставлену продукцію по контракту № 07-2230/2000 від
27.04.2000 р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
25.12.2006 р. (суддя Філінюк I.Г.) позовні вимоги ПП "Алекс"
задоволено, з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь позивача стягнуто
158 775,54 грн. боргу.
В обгрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що
позов підлягає задоволенню, оскільки ПП "Алекс" надало суду
належні докази, що підтверджують наявність заборгованості
відповідача за поставлену йому продукцію у розмірі 158 775,54 грн.
При цьому, за висновком місцевого господарського суду, позов про
стягнення вказаного боргу позивачем заявлено в межах строку
позовної давності.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської
області від 25.12.2006 р., ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулось до
Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою,
в якій просить скасувати оскаржуване рішення місцевого
господарського суду та відмовити у задоволенні позову.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
13.02.2007 р. (судді Петров М.С. -головуючий, Колоколова С.I.,
Разюк Г.П.) апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" залишено без
задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням суду першої інстанції
та постановою суду апеляційної інстанції, ДП "НАЕК "Енергоатом"
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою з вимогами скасувати зазначені рішення суду першої та
апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким ПП "Алекс" у
позові відмовити.
При цьому скаржник посилається на порушення судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
а саме: ст. 43, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 84, 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
), ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(далі -ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), ст. ст. 8, 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи,
заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом Миколаївської області встановлено, що
згідно укладеного між позивачем та відповідачем 27.04.2000 р.
контракту № 07-2230/2000, специфікації № 2, яка є його невід'ємною
частиною та накладної від 20.11.2001 р. позивач поставив
відповідачу товар на загальну суму 178 775,54 грн.
Судами встановлено, що ДП "НАЕК "Енергоатом" частково оплатив
отриманий товар сумою 20 000,00 грн., а залишок заборгованості в
сумі 157 775,54 грн. визнав довідкою від 24.11.2005 р. № 07-3669.
В обгрунтування свого рішення суд першої інстанції посилався
на ст.ст 261, 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до ст. 261 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за
зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений
моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня,
коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання
зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для
виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі
спливом цього строку.
Згідно із ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо строк (термін)
виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений
моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його
виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий
обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо
обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів
цивільного законодавства.
На думку суду першої інстанції під пільговим строком у
розумінні абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
слід розуміти
строк, протягом якого боржник після пред'явлення йому вимоги
повинен виконати свій обов'язок.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що контрактом №
07-2230/2000 від 27.04.2000 р. строк зобов'язання щодо оплати
отриманого товару сторонами не визначено.
Залишаючи рішення першої інстанції без змін, Одеський
апеляційний господарський суд зазначив, що ДП "НАЕК
"Енергоатом"відповідно до ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
повинно
було сплатити борг протягом 7 днів від дня пред'явлення вимоги
позивачем, оскільки обов'язок негайного виконання не випливає із
контракту або актів цивільного законодавства.
В своїй касаційній скаргі ДП "НАЕК "Енергоатом" зазначає, що
суди помилково вважають за початок перебігу строку позовної
давності наступний день після закінчення семиденного строку з
моменту надходження вимоги. На думку скаржника, судами не
враховано наявність домовленості сторін в п.п. 4.1, 5.1 контракту
здійснити передоплату за товар.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що продукція за
контрактом була отримана ДП "НАЕК "Енергоатом" 20.11.2001 р.
Відповідно до ст. 257 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
загальна позовна
давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ст. 267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, позовна давність
застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до
винесення ним рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме відзиву ДП "НАЕК
"Енергоатом" на позовну заяву ПП "Алекс" (а.с. 30), відповідачем
було заявлено про сплив строку позовної давності.
Судами в порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
з'ясовано, що саме було підставою для здійснення платежів та
взаєморозрахунків за контрактом, не досліджено належним чином
контракту та специфікації до нього.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що прийняті судами рішення та постанова не
грунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх
обставин справи та не відповідають вимогам Постанови Пленуму
Верховного Суду України № 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.76 р. "Про
судове рішення" із змінами, внесеними Постановами Пленуму від
24.04.81 р. №4, від 25.12.92 р. № 13 ( v0013700-92 ) (v0013700-92)
.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної
інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню,
а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно встановити, чи
отримав позивач право вимоги виконання умов контракту щодо оплати
з моменту узгодження та підписання специфікації № 2 до контракту,
коли у нього виникло право пред'явити вимогу про остаточне
виконання зобов'язання за контрактом, дослідити всі обставини
справи та вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і
процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства Національна атомна
енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого
підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від
25.12.2006 р. та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 13.02.2007 р. у справі № 9/699/06 ( rs452729 ) (rs452729)
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Миколаївської області.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді I.Ю. Панова
М.I. Хандурін