ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2007 р.
№ 5/2780
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Приватного камнеоброблюючого підприємства "Темп"
на постанову
від 08.02.07 Житомирського апеляційного господарського суду
у справі
№5/2780 господарського суду Житомирської області
за позовом
Приватного камнеоброблюючого підприємства "Темп"
до
Виробничо-комерційної фірми "Буки ЛТД" у формі ТзОВ
3-ті особи без самостійних вимог
Малинський районний відділ земельних ресурсів Житомирської
області ;
Малинська районна державна адміністрація Житомирської
області;
Луківська сільська рада Малинського району Житомирської
області
про
визнання незаконною відмови суміжного землекористувача
погодити межі земельної ділянки
У справі взяли участь представники
позивача: Якименко М.М., довір. №29 від 27.02.07
відповідача: Кудіна М.Г., довір. №15 від 23.05.07
3-ті особи: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 7
листопада 2006 року (суддя Брагіна В.Я.), залишеним без змін
постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
08.02.2007 (судді: А. Гулова, С. Пасічник, Л. Шкляр), в
задоволенні позовних вимог про визнання незаконною відмови
суміжного землекористувача погодити межі земельної ділянки, -
відмовлено. Судові акти мотивовані тим, що чинним законодавством
не передбачено обов'язку при певних чи будь-яких інших обставинах
надання згоди в примусовому порядку на погодження меж земельної
ділянки, в тому числі за рішенням господарського суду.
Позивач в поданій касаційній скарзі просить скасувати
прийняті у справі судові акти і позовні вимоги задовольнити.
Скаржник вважає, що при винесенні рішення та постанови суди не
виходили з конкретних обставин справи і неправильно застосували
ч.2 ст. 198 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, дійшовши
висновку, що надання згоди землекористувачем по встановленню меж
суміжних земельних ділянок грунтується виключно на добровільності
вчинення дій суб'єктами земельних відносин.
Позивач в позові не просив примусити відповідача погодити
межі орендованої ним земельної ділянки, а просив визнати
незаконною відмову відповідача від погодження меж земельної
ділянки. Суди не застосували ч.3 ст. 152 ЗК України; ч.1 ст. 9,
ч.1 ст. 8 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Скаржник вважає, що за аналогією
закону (ст. 151 ЗК України), визнання незаконною відмови
відповідача у погодженні меж було б підставою для затвердження
уповноваженим державним органом технічної документації із
землеустрою.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст.111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлене наступне.
12.01.2000 Виробничо-будівельному кооперативу "Темп"
(правонаступником якого згідно Статуту Приватного
камнеоброблюючого підприємства "Темп" (а.с. 31-36) є позивач у
справі) Луківською сільською Радою народних депутатів було видано
Державний акт серії ЖТ № 17-03-000004 (а.с. 15-16) на право
постійного користуванні земельною ділянкою площею 9,0 га згідно з
планом землекористування для розробки Ямпільського родовища
"Габро" і переробки каменю відповідно до рішення Луківської
сільської Ради народних депутатів від 09.08.1997 № 12.
27.05.2004 головою Малинської районної державної
адміністрації було видане розпорядження за № 255 "Про
переоформлення права постійного користування земельною ділянкою"
(а.с. 53), яким надано дозвіл Приватному камнеоброблюючому
підприємству "Темп" на переоформлення права постійного
користування земельною ділянкою Виробничо-будівельному кооперативу
"Темп" на право оренди земельної ділянки ПКП "Темп" площею 9,0 га,
що знаходиться за межами населеного пункту на території Луківської
сільської ради.
Необхідність укладення договору оренди була обумовлена
чинними на час укладення договору нормами до пункту 6 розділу Х
(перехідні положення) Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
від
25.10.2001 № 2768-III, яким було встановлено, що громадяни та
юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні
ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві,
повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку
право власності або право оренди на них.
01.06.2004 між Малинською районною державною адміністрацією
та Приватним камнеоброблюючим підприємством "Темп" було укладено
договір (а.с. 12-13), на підставі якого Малинська
райдержадміністрація (за договором "Орендодавець") передала в
оренду ПКП "Темп" (за договором "орендарю") земельну ділянку
цільового призначення площею 9,0 га, розташовану за межами
населеного пункту на території Луківської сільської ради для
розробки Ямпільського родовища "Габро" і переробки каменю. Строк
дії договору до 17.06.2017р.
Нотаріально посвідчений договір оренди був 01.06.20-04
приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу
Житомирської області й зареєстрований в реєстрі за № 2350.
Крім того, договір зареєстровано у Житомирській регіональній
філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному
комітеті України по земельних ресурсах" за № 3 від 07.06.2004.
03.11.2005 ПКП "Темп" уклало з Житомирською регіональною
філією Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру
при Державному комітеті України по земельних ресурсах" договір за
№ 2525 на предмет виконання проектно-вишукувальних робіт з
виготовлення технічної документації по встановленню зовнішніх меж
земельної ділянки площею 9,0 га, переданої в оренду ПКП "Темп".
23.11.2005 державним інспектором Житомирського обласного
головного управління земельних ресурсів було проведено перевірку
дотримання Приватним камнеоброблюючим підприємством "Темп" вимог
земельного законодавства, в результаті якої було виявлено
відсутність плану-схеми земельної ділянки та акта встановлення меж
земельної ділянки в натурі, які є невід'ємними частинами договору
оренди.
Порушення підприємством вимог земельного законодавства
зафіксоване в акті від 23.11.2005 (а.с.17), а вимога про усунення
порушень земельного законодавства шляхом встановлення меж
земельної ділянки із розробленням план-схеми до договору оренди та
акту встановлення меж в натурі викладена у приписі Житомирського
обласного головного управління земельних ресурсів від 23.11.2005
(а.с. 18).
Суміжним землекористувачем по відношенню до орендованої ПКП
"Тепм" земельної ділянки є ВКФ "Буки ЛТД" у формі Товариства з
обмеженою відповідальністю.
Факт відмови відповідача від підписання протоколу, а відтак і
від погодження меж земельної ділянки, засвідчено актом, складеним
20.07.2006 за участю начальника технічного відділу Житомирської
регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при
Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Відповідач проти позову заперечив (а.с. 42-47, 113-115).
Вважає, що даний позов слід залишити без розгляду на підставі
п.2 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки у провадженні господарського суду
Житомирської області знаходиться справа № 12/1727 "нм" про той же
предмет (договір оренди від 01.06.2004) і з тих же підстав.
Попредніми судовими інстанціями встановлено, що предметом
спору у справі № 12/1727 "нм" за позовом Виробничо-комерційної
фірми "Буки ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
до Приватного камнеоброблюючого підприємства "Темп", Луківської
сільської ради, Малинської районної державної адміністрації є
вимога про визнання недійсними державного акту на право постійного
користування землею за № ЖТ-17-03-000004, виданого ВБК "Темп"
12.01.2000, рішення Луківської сільської ради від 09.08.1997,
договору оренди земельної ділянки цільового призначення від
01.06.2004, тоді як предметом спору у даній справі є вимога про
визнання незаконною відмови суміжного землекористувача у
погодженні меж земельної ділянки, до того ж склад сторін у даних
справах є різним.
Всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позивач не надав належних доказів на
підтвердження того, що звертався до відповідача за погодженням меж
земельної ділянки, а відповідач письмово засвідчив свою відмову
від погодження меж земельної ділянки, суміжної із земельною
ділянкою, орендованою позивачем.
Судом встановлено, що 25.08.2004 землевпорядною організацією
(ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут
землеустрою") було виконано погодження в натурі меж земельної
ділянки, відведеної в оренду ВКФ "Буки ЛТД" розробки Iванівського
родовища "Габро" із земель запасу Луківської сільської ради
Малинського району Житомирської області, про що складено
відповідний протокол (а.с. 62-64). Вказаний протокол було
підписано й керівником ПКП "Темп". Будь-які застереження з приводу
непогодження ПКП "Темп" з встановленими межами суміжних земельних
ділянок протокол не містить. Крім того, як зазначено в протоколі,
заяви представників суміжних землекористувачів по закріпленню меж
не поступали.
Судова колегія, виходячи з обставин, встановлених попередніми
судовими інстанціями дійшла висновку, що обов'язок узгодження меж
земельної ділянки, встановлений п.1 ст. 151 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
на спірні правовідносини не поширюється, оскільки цією нормою
регулюється порядок вилучення земельних ділянок.
Доводи скаржника про те, що суди повинні були застосувати у
даному випадку аналогію закону, колегія суддів вважає
безпідставними. Анатолія закону застосовується тоді, коли
відносини не врегульовані нормами права.
З обставин, встановлених судами вбачається, що у сторін є
земельний спір, оскільки в суді розглядається справа за позовом
відповідача до ПКП "Темп" про визнання недійсними державного акту
на право постійного користування землею № ЖТ-17-03-000004,
виданого ПКП "Темп" 12.01.2000, договору оренди земельної ділянки
від 01.06.2004, по якому відповідач відмовився узгодити межі. Саме
при розгляді цієї справи буде вирішено хто і на ділянку якого
розміру має право.
Ст. 158 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено,
що органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують
земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених
пунктів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з
рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади
з питань земельних ресурсів спір вирішується судом. Порядок
розгляду земельних спорів встановлений ст. 159 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Але, згідно з п.2 ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в
державі і в тому числі земельні спори щодо меж земельних ділянок
за межами населених пунктів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач порушив
порядок оформлення документів на право користування спірною
земельною ділянкою: ним отриманий Державний акт на землю без акту
відводу землі в натурі і погодження меж земельних ділянок з
суміжними землекористувачами. Відповідно вимогам ст. 125 ЗК
України приступати до використання земельної ділянки до
встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа,
що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється
(арк. 17,18).
Внаслідок цього порушення, при наявності земельного спору між
сторонами, відмова відповідача від погодження меж земельної
ділянки позивача є обгрунтованою і правомірною.
Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судів, що
непогодження меж земельної ділянки (при наявності земельного
спору) є формою реалізації прав відповідача. Колегія не
погоджується з доводом
скаржника про те, що судами неправильно застосована ч.2 ст.
198 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
. Цією статтею визначено який комплекс
робіт є кадастровою зйомкою. Цю роботу проводять юридичні та
фізичні особи, які одержали в установленому порядку ліцензію на
проведення геодезичних і картографічних робіт. При проведенні цих
робіт зазначені особи погоджують межі земельних ділянок.
Проведення кадастрової зйомки не впливає на правовий режим
земельної ділянки і не є юридичним фактом, на підставі якого
виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини.
Кадастрові роботи створюють лише інформаційну базу.
Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені ст. 152
ЗК України. Захист прав здійснюється і застосуванням інших,
передбачених законом способів (ст. ст. 5, 21, 26, 27, 90, 97, 100,
1118, 123, 128, 135, 139, 144-146, 148, 149, 151-155, 158, 161,
210 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст. 5 Закону України
"Про фермерське господарство" ( 973-15 ) (973-15)
та інші).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про
відсутність підстав для скасування прийнятих у справі судових
актів.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного камнеоброблюючого підприємства
"Темп" залишити без задоволення, а постанову Житомирського
апеляційного господарського суду у справі № 5/2780 -без змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун